Вчорашній шахтарський випускник і сьогоднішній студент Маріупольського гуманітарного університету Богдан Чикайло розповів про те, як він вступав. Документи подавав усіма можливими способами, і особисто – у ВНЗ Донецька, Дніпропетровська, Львова та Маріуполя, і електронкою – до Луганська. Хлопцеві, незважаючи на те, що він – цілковитий сирота, довелося переконатися, що пільгова категорія – далеко не завжди гарантія отримання студентського квитка.
Подужає завзятий
Іспити. Перший і, мабуть, найлегший етап – шкільні іспити, простіше кажучи, ДПА (державна підсумкова атестація) – три предмети: два обов’язкові, останній – на вибір. Не скласти просто нереально, адже річні оцінки і так вже виставлені в журналі.
Бал. “Шкільний вальс, випускний, час прийшов розлучатися …” І справді сумно, адже збитки від торжества – немислимі, а батьки весь рік відкладали на нього гроші.
ЗНО. Жахлива абревіатура протягом усього червня тримала на голках і абітурієнтів, і їх батьків. Цей рік запам’ятається спірними питаннями з української, англійської мови, складністю другої сесії математики. Без списування теж не обійшлося. Доходило до смішного: телефони і шпаргалки ховали в причинні місця!
Медогляд. Паралельно з тестуванням проходиш лікарню, причому форму 086-о ніхто не відміняв! Печать, розпис і діагноз потрібні від безлічі лікарів. Її ж потрібно потім скопіювати і знову завірити у медиків. Таку ж процедуру потрібно проробити з формою 063-о, в ній зазначені всі Ваші щеплення.
Результати ЗНО. Можна було звірити їх наступного дня після написання тестів в Інтернеті та дізнатися приблизну кількість своїх балів. Набираєш 140 з профільного предмету, 124 – з непрофільного і … потрапляєш до ВНЗ? Наївні, Вам ще належить гарненько побігати! Чим вищий бал, тим ближче Ви до вершини рейтингового списку. Пільга або медаль збільшать Ваші шанси.
Порада: терміново зробити документ, що підтверджує Ваше пільгове становище! Один-два дні, і заповітний папірець – у Вас. Ця процедура не така вже втомлива.
Пакет документів – Ваш компас земний! Будьте готові реально зустрітися з бюрократами. Знадобиться “повний фарш” – копії паспорта (1, 2, 11 сторінки), ідентифікаційний код, сертифікат ЗНО, роздруківка зі своєї інформаційної сторінки про всі бали, набрані на тестах, атестат, “додаток” до нього, шість кольорових фото (3х4) , приписне посвідчення з військкомату, медичні довідки за формою 086-о та карта щеплень, виписка з обліково-статистичної картки дитини-сироти. Я навіть взяв з собою своє свідоцтво про народження, оскільки у Донецьку його зажадали. Думаючи, що у всеозброєнні, поїхав у Дніпропетровський національний. А там мені сказали: “Чого очима кліпаєш? Їдь за документом!” Йшлося про довідку, яка підтверджує, що моя бабуся – дійсно мій опікун, хоча ні в Донецьку, ні у Львові вона не знадобилася. І я за сотні кілометрів їхав заради того, щоб мене так відшили? Туди я так і не повернувся.
Черги і поїздки
Атестат в кишені? Вітаємо! В якості призу за старанність Ви отримуєте ключі від персонального “пекла”, до яких додаються нескінченні ксерокопії, фотографії, величезні черги, а також поїздки в інші міста і області. Не чекайте, що ВНЗ задовольниться законними шістьма фото 3х4: ДонНУ порадував тим, що на всі три обрані мною спеціальності зажадав по шість карток. Все це б’є по кишені. Особисто я брав 24 штуки, вклався в 75 гривень. Ксерокопії – окрема тема, раджу робити з запасом. І не дивуйтеся 150 гривням, що відлетіли!
Хочете вчитися в Харкові? Дорога поїздом до першої столиці України обійдеться в 200 гривень, а якщо їдете з кимось із батьків – подвоюйте цифру. У Київ: “Інтерсіті” в один кінець коштує більше 300 гривень, а плацкарт – більше сотні. Додайте вартість ночівлі в хостелі, а це – мінімум 150-200 гривень, а якщо не хочете, вирушайте спати на вокзал.
У чергах шанс подати документи в той же день є тільки в тому випадку, якщо Ви приїхали з іншої області. Якщо пощастить, виїдете в той же день додому. Пільговиків пропускають трохи швидше, ніж людей, що йдуть на загальних підставах. Кмітливі люди робили так: брали номерок (так було в ДонНУ), займали чергу в іншому ВНЗ (якщо він неподалік) і подавали документи в третій.
Електронний вступ
Всесвітня павутина рятує тільки при подачі документів. Але якщо Ви поступили, все одно доведеться їхати, щоб подати оригінали. Інакше на Ваше місце піде інший.
Порада: запам’ятайте, що пільговикам подавати “електронкою” не можна, інакше Вашу пільгу не зарахують. Так що я скрізь був особисто …
Але від ідеї подати документи через Мережу не відмовився і з цікавості заслав їх в пару ВНЗ. Обрадувала швидкість прийому заявок – наступного дня я був допущений до конкурсу.
Порада: всі Ваші дані перевіряються в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Прізвище, ім’я та по батькові у сертифікаті ЗНО повинні збігатися з прізвищем, ім’ям та по батькові в атестаті про середню освіту! Якщо хоч одна помилка – пишіть пропало. Всі заяви подаються до 20 числа (якщо абітурієнт здає творчі конкурси).
Творчі конкурси додадуть балів
Саме на них комісія оцінює креативність і профпридатність абітурієнта. Наприклад, у Луганську на спеціальність “журналістика” – два етапи творчого конкурсу, так само – в Донецьку і Львові, а в Дніпропетровську один – твір, де дають всього три теми. Зате у Львівському національному університеті імені Франка – максимальна кількість запропонованих тем – 44! Художників там чекає конкурс із живопису та малюнку, музикантів і танцюристів – сольний виступ.
Порада: серйозніше поставтеся до конкурсу, адже всі отримані бали (їх може бути від 100 до 200) – хороший “доважок” до результатів тестів та середньому показнику атестата.
Борсаємося в “хвилях”
Як завжди, нас чекали три хвилі вступу: перша – 1 серпня, друга спала 5 серпня, а третя накрила 8-го: приймальна комісія вибирає найсильніших, а щасливчики, які вступили і подавали документи відразу в декілька ВНЗ, автоматично відсіваються, звільняючи місця.
Друга хвиля не потопила мене. Хоча я і не зможу вчитися журналістиці в ДонНУ (про творчий конкурс мені не потрудилися повідомити, а в хитросплетіннях сайту ВНЗ я просто не знайшов його умов), зате мені відкрилися відразу дві можливості – вчитися на денному в Маріупольському гуманітарному інституті і паралельно освоювати видавничу справу та редагування у Львівському поліграфічному коледжі, але вже заочно. Сподіваюся, потягну.
Порада: іноді перемагають не найкращі, а найшвидші – ті, хто встиг поквапитися і принести оригінали документів вчасно, тому під час третьої хвилі вступу доведеться поквапитися, на все про все – тільки три дні! А 11 серпня – знакова дата, останній термін видачі наказів про зарахування на бюджет.
У ці Божевільної дні я втішався словами Олександра Дюма: “Очікування – це безумство, а що таке безумство, якщо не частинка надії?”
Медаль – ярмо на шиї …
Вона не додає балів і не дає особливого становища при вступі, перетворюючись у ярмо на шиї медаліста. Ця категорія випускників – завжди під пильною увагою управління освіти і науки, тому треба забути про “дев’ятки” у 10-11-му! Це стосується і річних оцінок, і держатестації, і оцінок за семестр. Лише у власників “срібла” є право на помилку і можливість отримати дві “дев’ятки” в семестрі або в році впродовж двох років. Парадокс у тому, що безмедальний випускник може мати середній бал вище, ніж у друга-медаліста. Якщо у того в атестаті одні “десятки”, а середній бал “10”, а у вас в журналі суцільні “11” і “12”, але є одна вісімка, середнє арифметичне – вже на вашому боці! Тому, може, пригальмувати в гонці за медаллю?
Тим більше що першими в рейтингових списках все одно йдуть пільговики, у яких сума всіх балів часто не перевищує 500 (разом з атестатом), у той час як у медалістів – всі 700. Прикро! Виходить, що медаль нічого не значить і нікому вона не потрібна?
Переклад Широкової Наталії
статті сайту www.donbass.ua
Leave a Reply
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.