Ми воїни. Не ледарі. Не лежні
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те.
Л. Костенко
Україна у ХХІ столітті знову доводить всьому світові свою гідність, мужність і тверду волю до незалежності, за право бути народом. Саме завдяки Велетням попередніх поколінь та нинішнім воїнам-патріотам ми бачимо ранішнє сонце.
На жаль, із нерівної боротьби із російськими загарбниками багато синів і дочок не повертаються до своїх родин. Серед них і ті, що навчалися в нашому закладі, батьки теперішніх учнів чи випускників. Вони здійснили особистий подвиг та віддали найцінніше – своє життя заради України, заради кожного з нас. Натомість ми також повинні здійснити свій подвиг – розумом, уміннями, молитвою, чіткою життєвою позицією дати новий імпульс розквіту національної самосвідомості та духовному оздоровленню народу.
Збережімо пам’ять про Героїв. Нехай полеглі за Україну світять нам із неба яскравими зірками…
Віталій Бахур,
1989 р.н.
Із початком російської агресії, Віталій захищав територіальну цілісність у складі 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Загинув 14 червня 2014 р. близько першої години ночі в військово-транспортному літаку Іл-76, який був збитий терористами при заході на посадку в аеропорту Луганська.
Указом Президента України № 543/2014 від 20 червня 2014 р., “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу”, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Батько нашої учениці.
Захищав Україну у складі 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас». Загинув у бою 18 липня 2014 року поблизу м. Попасна, Луганської області.
Випускник нашої школи.
Ігор Черняк, 1980 р. н
Ігор Кобилко, 1984 р. н.
Після початку повно-масштабного російського вторгнення Ігор став до лав територіальної оборони. У складі 103-ої окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ захищав Україну та загинув 5 травня 2022 р. на Донеччині.
Випускник нашої школи.
Майор Заремба Михайло – військовий льотчик-інструктор І класу. З березня 2014 року у складі 10-ї Морської авіаційної бригади вийшов із тимчасово окупованого Криму на материкову Україну і долучився до боротьби із загарбниками в зоні проведення АТО. Учасник миротворчої місії ООН у ДР Конго. Перебував на посаді командира вертолітного загону вертолітної ескадрильї в/ч А1688.
07 травня 2022 року під час виконання надскладного завдання по звільненню острова Зміїний був помічником командира вертольоту МІ-14 . Вертоліт був збитий ворожою ракетою.
Батько нашого учня.
Михайло Заремба,
1987 р.н.
Дмитро Бурик, 1977 р.н.
Пішов добровольцем з перших днів повномасштабної війни та стояв на захисті своєї країни. Віддано боровся з російськими окупантами у Львівській 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Трагічно загинув на Харківщині на початку вересня 2022.
Випускник нашої школи.
Більшість життя віддав службі у внутрішніх військах виконуючи обов’язок захисту країни. Трагічно загинув на Харківщині, віддав життя за Україну 18 вересня 2022 року. Випускник нашої школи.
Юрій Гулик, 1968 р.
Василь Ничвид, 1969 р.н.
Під час наступально-штурмових дій на території населеного пункту Ямпіль Донецької області 25 вересня 2022 року героїчно загинув командир стрілецької роти, в. о. заступника командира 64-го батальйону 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил.
Батько наших випускників.
Призваний на військову службу Золочівським військоматом у квітні 2022р. Був скерований в м.Дніпро, згодом у Донецьк. Отримав поранення і після реабілітації знову повернувся до служби. Визволяв Ізюм, Горлівку, Лиман у складі 25-ої штурмової бригади. Загинув 13 листопада біля населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області.
Батько нашої учениці
Василь Венгер, 1992 р.
Савчук Тарас, 1993 р. н.
З 2014 року Тарас обороняв Україну від рашиської навали. Коли в лютому 2022 року окупанти розпочали повномасштабне вторгнення не вагаючись боєць став на захист Батьківщини.
В “міжвоєнний” період багато часу приділяв військовим вишколам для молоді. Тарас був інструктором з балістики.
Загинув 22 грудня 2022р. на Бахмутському напрямку.
Випускник нашої школи.
Василь був головним сержант-командиром відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону. Загинув 30 квітня 2023 року в районі населеного пункту Бахмут Донецької області під час оборонних дій.
Батько наших випускників.
Василь Ганас, 1978 р. н.
Олег Гайковий, 1986 р. н.
Від початку повномасштабного вторгнення служив стрільцем 1 відділення 2 стрілецького взводу стрілецької роти.
Олег загинув 10 червня 2023 року від рук ворога, захищаючи Україну. Під час мінометного обстрілу в районі Серебрянського лісу Луганської області, отримавши поранення несумісне з життям.
Випускник нашої школи.
Володимир був водієм-радіотелефоністом 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини. Загинув захисник 22 червня 2023 біля населеного пункту Хромове Бахмутського району Донецької області.
Випускник нашої школи.
Володимир Борщовський 1995 р. н.
Весна Зеновій Володимирович, 1975 р. н.
З перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України, вступивши до лав тероборони. Зеновій був стрільцем-помічником гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу військової частини. Загинув 15 серпня 2023 року в районі населеного пункту Першотравневе Ізюмського району Харківської області.
Батько наших випускників.
Олександр багато років служив Україні, а коли почалася повномасштабна війна ніс службу у одній з медичних рот легендарної 24-ї механізованої бригади. Життя підполковника медичної служби обірвалося від серцевого нападу.
Випускник нашої школи.
Постолатій Олександр
Тарас Юрійович Дутчак, 1968 р.н.
Командир стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти старший солдат став на захист України 15 березня 2022 року.
25 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання, в районі околиці н.п. Першотравневе Ізюмського району Харківської області під час ворожого танкового обстрілу отримав поранення, внаслідок яких загинув.
Батько наших випускниць.
До початку вторгнення в Україну був добровольцем у міжнародних миротворчих батальйонах від України, у Косово, Іраку, та в Африці.
24 лютого 2022 року пішов на фронт добровольцем. Був у багатьох гарячих точках – Гостомель, Запоріжжя. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу Горлівки на Донеччині 11.11.2023 року.
Випускник нашої школи.
Пуківський Володимир, 1979 р.н.
Хомин Святослав 1998 р.н.
Був вiйськовослужбовцем військової частини А0998, який загинув 3 грудня 2022 року під час ведення оборонних дій в районі н.п. Яковлівка Бахмутського району (вважався зниклим безвісти).
Учень нашої школи.
Протоієрей Ігор Левицький народився 25 травня 1978 року в селі Червоне Золочівського району в сімʼї Володимира та Олександри Левицьких.
Основну школу закінчив у с. Ушня. 9-10 клас навчався у школі №2 м. Золочева, після закінчення якої служив в армії цього ж міста. Із 1998 до 2002р. навчався у Львівській духовній семінарії УАПЦ. Одружився з Ольгою Балаш, з якою народили 2 дітей: доньку Марію та сина Марʼяна. 2002-2004 був священником на парафії с. Побіч Золочівського району. 2004-2014 – священник на парафії с. Осталовичі.
Перемишлянського району. Із 2020 р. за контрактом служив у ЗСУ. Із вересня 2023 року перебував на передовій Запорізького напрямку.
19 грудня 2023 загинув під час виконання бойових завдань.
Ігор Левицький, 1978 р.н.
Василь Підгірний,
1996 р.н.
Жорстока війна забрала життя ще одного відважного воїна, який пожертвував собою задля майбутнього України та українців.
Життя сержанта, інструктора навчального взводу навчальної роти підготовки фахівців тилового забезпечення військової частини А 2600 обірвалось під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Іванівське Донецької області 12 лютого 2024 року.
Станіслав Ахвердієв з перших днів війни став на захист України. Сміливий, щирий, добрий, він без вагань пішов у пекло бойових дій, щоб боронити рідну землю. Був поранений під Куп’янськом. Вернувся в стрій. За свою мужність, відвагу та самовідданість він був нагороджений медалями, серед яких є відзнака Президента України – Медаль “За військову службу Україні”, нагрудний знак «Ветеран війни», медаль “Учасник АТО”.
Станіслав Ахвердієв
Роман Сорока
1977 н.р.
Солдат Роман Ігорович був призваний на військову службу 1 березня 2022 року.
Вірний службовому обовʼязку захищати український народ, загинув під час виконання бойового завдання у прикордонному районі Харківської області 27 травня 2024 року.
Батько наших учнів.
Юрій був снайпером, відважно виконував своє бойове завдання і загинув 14 серпня 2024 року поблизу населеного пункту Руське Порічне, Суджанського району Курської області.
Випускник закладу, батько наших учнів.
Юрій Янченко
1984 р. н.
