Вогонь скорботи в серці навіки!

Мамо, чому…? Тримаючи в руці п’ять колосків пшениці, українське дитя запитує свою Матір – Україну: Мамо, чому в Україні запанував страшний голод? Мамо, чому український чорнозем укритий мільйонами трупів? Мамо, чому голодних українських дітей розстрілюють за жменьку пшениці? Страждальна Матір – Україна, зморена голодом, шепоче синові лише одне слово: “Геноцид”.