Сценарій Дня Незалежності України

 

 

Скачати сценарій Реклама Скачати файл

Диктор:

Ти чуєш, як шумить Дніпро,

Як лине пісня солов’їна?

То все на щастя, на добро,

То наша рідна Україна.

Не згасла проведена зоря.

Не впала правда на коліна.

У кожній думі Кобзаря.

Живе могутня Україна.

В боях щербили ми шаблі

І воскресали на руїнах.

По всій землі святій землі

Гриміла славна Україна.

І слава Хортиці гучна,

І Берестечка кров невинна –

То все вона, для всіх одна,

То наша вільна Україна.

Тут все твоє – степи, гаї,

У небі туга журавлина.

Нехай повік в душі твоїй

Не згасне наша Україна.

 

 

І ведучий:

Україна… Золота чарівна сторона. Земля рясно уквітчана зеленню закосичана. Скільки ніжних поетичних слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народилися й живуть!

ІІ ведучий:

У глибину століть сягає історія нашого народу. Українамає багате й славне минуле. Вона виплекала Запорізьку Січ, славетну Києво-Могилянську Академію. Україна виколисала велетнів сили і духу – таких як петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Укаїнка, Михайло Грушевський… Цей перелік, можна продовжити й іменами наших сучасників, які примножують славу нашої Батьківщини.

І сьогодні ми святкуємо річницю проголошення незалежності нашої держави.

 

 

Дівчинка: Україно! мій духмяний дивосвіт

Голубінь над чистим золотом волосся.

Через терени йшла до волі скільки літ,

І настав той світлий день коли

Разом: Збулося!

Хлопчик: Все що мріялось нами

Сповнилось, настало

« Ще не вмерла Україна»

Гордо прозвучало!

(Звучить Гімн України).

(Виходять дівчинка і хлопчик з хлібом).

Дівчинка: Хліб-сіль на рушнику несу.

Любов несу всесвітню.

Люблю людей я над усе,

Прийміть цей хліб,

Як символ достатку і життя.

Хлопчик: Даруєм хліб на рушнику –

І ніби між серцями сонце сходить,

Таке ясне, неначе згода

Між двох людей і між народів.

Дівчинка: Даруєм хліб на рушнику

На доброту і на взаємність

І відстані найдальші меншають,

І радісніше жити на віку.

Хлопчик: Допоки хліб – допоки світ,

З ним щастя і великі справи.

Подоба в нього від землі,

А суть – од правди.

 

Пісня «Паляниця»

 

(Виходить українець і українка).

Українка: Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води,

В годину щасливу і врадості мить,

Любіть у годину негоди.

Українець: Якаж вона довга в століття,

Година негоди, що люд український гнітила.

Із сивої пам яті сміло їдуть козаки,

А шаблі мов блискавка,сині жупани,мов крила.

 

«Ой на горі та й женці жнуть».

«Гей там на горі січ іде»

І ведучий: Соловки, Сибіри, Магадани…

Вороги народу де вони лік?

На душі на думці – скрізь кайдани.

Тридцять сьомий розпроклятий рік.

ІІ ведучий: Так мало непогорблених прямих,

Окрилених високою метою.

І хто нас визволить од нас самих,

Від страху перед правдою святою?

Диктор: Народе мій, до тебе я ще верну,

Як в смерті обернуся до життя.

Своїм стражденим і незлим обличчям

Я син, тобі доземно уклонюсь.

І ведучий: Україно, земле рідна.

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна,

Ти, як мати, найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша,

Ти і взимпку найтепліша –

Наша отча сторона.

 

 

ІІ ведучий:Одна Батьківщина і двох небуває.

Місця, де родилися, завжди святі

Хто рідну оселю свою забуває

Той долі не знайде в житті.

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає,

І ріки-потоки, мов струни, течуть.

І ведучий: Тут мамина пісня лунає і нині

Її підхопили поля і гаї.

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов ї.

ІІ ведучий: І я припадаю до неї устами.

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні, без мами

Збідніє, збідніє земля назавжди.

 

(Звучить пісня «Чорнобривці»)

 

 

Рідна земля – це казковий світ дитинства і юності, це невичерпне джерело, що все життя живить душу людини добром і світлом, куди б потім не завели шляхи долі. І в тому дитинстві – рідна хата, наша берегиня. Біла хата у вишневому садку. Біла барва в Україні – символ чистоти, морального здоров я, душевної краси.

 

 

 

(Пісня «Смерекова хата»)

І ведучий: Вставай Україно! Вставай!

Виходь на дорогу свободи.

Де грає широкий Дунай,

Де ждуть європейські народи.

ІІ ведучий: Вставай Україно! Вставай!

Єднай Чорне море й Карпати

І свій переболений край

Не дай ворогам розламати!

І ведучий: Під синім небом України

Зазолотилися жита.

У чуйнім серці воєдино

З єдналась палітра та.

Бо ще дано нам споконвіку –

Душею, що не любить крику

Єднати землю й небеса.

ІІ ведучий: Дай нам Боже сили і снаги,

Щоб цвіли Дніпровські береги,

Щоб жили гуртом , не поодинці

На землі щасливі українці.

 

 

І ведучий: Я на рідній мові друзям щастя зичу

Хай добро хлібину кожному несе

У гостинну хату щиро всіх покличу.

І вони, я певна, зрозуміють все.

Де вкраїнська мова пахне барвінково,

Де вкраїнська пісня розправля крило!

ІІ ведучий: Рідне слово моє в нім озвуться віки,

Рідне слово моє – і крізь хмари сія.

Словом вишию день – простелю рушника,

А на тих рушниках – Україна моя.

 

http://bashtanka.pp.net.ua