Побудь, мій Боже, отут, зі мною…

Побудь, мій Боже, отут, зі мною…

Згадуючи героїчні і трагічні події Революції Гідності, під журливу мелодію пісні « Пливе кача по Тисині» такими словами розпочали свою молитву – реквієм учні 7-В класу, поминаючи тих 107 учасників акції протесту, Героїв України, названих Небесною Сотнею, хто загинув задля нашого кращого, європейського майбутнього. Розповідали про тих, хто поліг від жорстокого побиття, свавілля та куль беркутівців найпершими ( вірменин Сергій Нігоян, білорус Михайло Жизневський, львів’янин Юрій Вербицький ), хто навіки залишився на Майдані Незалежності символом гідності, громадянської непокори владному несправедливому режиму. Це було велике єднання, коли три місяці справжні громадяни України жили на площі столиці і довели відданість свободі, свою гідність. Тепер на оборону цінностей, які відстоював майдан, постали воїни, що тримають небо на Сході України.
Побудь, мій Боже, отут, зі мною,
Посеред світу, посеред болю,
Храни від смерті, від кулі вражої,
Будь мені, Боже, вартою, стражею.
Я тіло й душу Тобі офірую.
Побудь, мій Боже, отут, зі мною. Вірую.
Оксана Переймибіда