|
|
Сценарій 3.
«Ти одна і неподільна, Україно моя вільна»
Віртуальна слайд-подорож найкрасивішими місцями України
Ведуча:
Сьогодні ми здійснимо невеличку подорож визначними місцями України. Їх в нашій країні – безліч, і розповісти про кожне неможливо, тому зупинимося лише на декількох з них. (Демонструються слайди Софійського собору)
“Софія Київська” – це заповідник, площа якого становить 5 гектарів, чудової краси ансамбль пам’яток українського зодчества XI–XVIII століть. Найціннішою спорудою заповідника є Софійський собор – всесвітньовідома пам’ятка архітектури і монументального живопису XI століття. Київська Русь досягла вершини своєї могутності у часи правління князя Володимира Святославича (978-1015 рр.) та його сина Ярослава Мудрого (1019 – 1054 рр.). Софіївський соборбуло засновано на честь перемоги Ярослава над печенігами. НавколоСофійського собору – центральної споруди Ярославового міста – стояли кам’яні храми, боярські палаци, житла городян, а подвір’я митрополії було огороджено муром. До наших днів з XI століття збереглися лише Софійський собор і руїниЗолотих воріт– парадного в’їзду в древній Київ.
Чтець: Парадный въезд в него, Ворота Золотые,
Доселе помнят возвращение князей,
И как встречали граждане простые
Почётных и сиятельных гостей…
Ведуча:
На території Софії Київської князь Ярослав заснував першу на Русі бібліотеку, школу, тут велося літописання, переписування і перекладання книг, відбувались церемонії “посадження” князів на київський престол – коронації , прийоми іноземних послів. Софійський собор був також князівською усипальницею, де поховані князь Ярослав та його син Всеволод, князь Володимир Мономах та інші. До наших днів зберігся лише саркофаг Ярослава Мудрого. Чи не найкраще стародавні київські мозаїки збереглися в Софійському соборі – з 640 квадратних метрів площі собору, оздобленої цим видом монументального мистецтва, збереглося 260 кв. м. Мозаїчний живопис київського Софійського собору був набраний місцевими київськими художниками – за створеними ними оригінальними малюнками, на замовлення фундатора собору— київського князя Ярослава Мудрого. Набір мозаїк Софійського собору був виконаний зі смальти, виплавленої київськими майстрами-смальтоварами в місцевій київській майстерні. (Демонструються слайди)
Барвисті мозаїки прикрашають головну баню й центральну апсиду собору, привертаючи увагу людини до вівтарної частини храму. На мозаїках зображено основних персонажів християнського віровчення: у зеніті бані в медальйоні — Христос-Вседержитель, навколо нього — чотири постаті архангелів. У простінках барабана — дванадцять апостолів. У склепінні головного вівтаря — велична шестиметрова постать Оранти.
Чтець: Я сегодня в Софийском Соборе
Постигаю теченье веков.
Дышат стены его теплотою
Переменчивых давних эпох.
Мне ручьями стекает в ладони
Тёплый свет золотых его глав.
Я стою на высоком балконе,
Где когда-то стоял Ярослав.
Уникальные фрески Собора,
Украшения сводов и стен
Я окину восторженным взором.
Да минует их времени тлен!
Предо мною Мария Оранта
Всё стоит нерушимой стеной.
Для меня несказанная радость
Повстречаться сегодня с тобой.
Мозаїки вирізняються яскравістю і колірною насиченістю, їхня палітра нараховує 18 основних кольорів і 177 їх відтінків. Рідко який художник будь-коли домагався такої казково багатої, розмаїтої палітри тонів і відтінків, як мозаїсти часів Ярослава Мудрого. Третина всієї площі мозаїк — це золоте тло, яке нараховує 25 відтінків. На ньому виконано зображення переважно у синіх, сіро-білих і пурпурових тонах. (демонструються слайди)
Національний заповідник-острів «Хортиця».
Острів «Хортиця» є найбільшим островом на Дніпрі, унікальність якого в рідкісному поєднанні на одній території різноманітних природних комплексів – цілинних степів, байрачних та плавневих лісів, наскальної рослинності, рідкісних та зникаючих видів рослин, пам’яток геології… З 1993р. увесь острів є Національним заповідником (з 1993р.). (Демонструються слайди)
Основу найбільшого острова на Дніпрі (довжина 12, а ширина, в середньому, 2,5 кілометри) складають граніти і гнейси, яким близько 2 мільярдів років. Саме вони, здіймаючись у вигляді скель, у північній частині острова, до тридцяти метрів над поверхнею Дніпра, створюють тут гірську країну в мініатюрі. Географічно ж, нагромадження скель, печер, гротів, окремих валунів, представляють гірський зразок ландшафтних зон України. Найпомітніші вершини мають свої імена, історія яких тісно пов’язана із періодом козаччини. Зокрема, скеля Вища Голова, Думна скеля, Совутина, Чорна, Дурна, Середня Голова.
14 жовтня 2004 року, на свято Покрови пресвятої Богородиці, в День українського козацтва було урочисто відкрито історико-культурний комплекс “Запорозька Січ”.
Загальна територія історико-культурного комплексу 3,5 гектарів. Місцем розташування нашої «Запорозької Січі» обране мальовниче північно-східне узбережжя Хортиці, з якого відкривається чудовий краєвид на Дніпрогес, скелі та острови, що нагадують колишні грізні Дніпрові пороги. За плануванням комплекс розділяється на дві різновеликі частини –“Внутрішній Кіш” та “Передмістя”. (Демонструються слайди) Всього на території комплексу «Запорозька Січ» буде збудовано 23 зрубних та турлучних споруди.
Чтець: Тобі пишатись є чим, Україно!
На Хортиці, вірніше на Хортиці,
Стають, я бачив, люди на коліна,
Мов хочуть причаститися з криниці.
Цей ритуал всім серцем я приємлю,
ця мить мене п'янить, як оковита:
Мов корогву, цілують люди землю,
Що славою козацькою повита.
І небо крилить високо, чаїно.
І острів ожива, бринить, як лютня:
Вони тебе цілують, Україно,
Колишня, сьогоденна і майбутня.
Ведуча:
Замок «Паланок» (Демонструються слайди)
На західній околиці Мукачева, на вершині 68 – ти метрового згаслого вулкану, гордо стоїть, оспівана легендами і легендарною бойовою славою середньовічна фортеця – замок Паланок – визначний історико-архітектурний, військово-фортифікаційний та історичний пам’ятник Закарпаття ХIV – ХVIII ст… Родове гніздо трансільванських князів Ракоці. На високому вулканічному конусі він виглядає як велетень із казки. З висоти семидесятиметрового пагорба він оглядає європейські долини, що починаються біля його підніжжя. За його спиною, на горизонті, з краю в край розляглися Карпати. Там, за перевалами, – Україна, невідомий для європейця Схід.
Часу заснування замку не встановлено, однак достеменно відомо: ще коли замок був дерев’яним, його в 1089 р. 50 днів воював половецький хан Кутєшко, та так і відступив без всякої надії на успіх, 1241 р. шестидесятитисячна орда татаро-монголів хана Батия двічі чинила облогу, та обидва рази не покорила його. Сама природа створила цей замок непереможним. За всю історію існування він жодного разу не був підкорений у відкритій і чесній боротьбі. 1396 – 1414 р.р. Подільський князь Федір Корятович на місці старого дерев’яного побудував новий, кам’яний замок, що у модифікованому вигляді зберігся до наших днів. (Демонструються слайди). Наступні володарі впродовж ХV – ХVI ст.ст. розбудовують замок, удосконалюють укріплення, розширюють фортифікаційні можливості. В цей час замок мав 14 веж, а у верхній частині знаходився великий палац.
1633–1711р.р. Мукачівським замком володіють трансільванські князі династії Ракоці, які так удосконалили фортифікацію замку, що він не мав собі рівних у Центральній Європі.
1782 р. замок перетворили в політичну вя’зницю Австрії. За майже 120 років тут побувало більше 20 тисяч вя’знів. 1847р.(12 липня) замок-вя’зницю відвідав видатний угорський поет Ш.Петефі. В’язничні порядки кілька разів скасовувались, але остаточно скасовані у 1904 році.
Дух свободи, волі і справедливості панує під склепіннями замку. Цей дух ширяє над замком і містом, немов відроджена легенда, немов нагадування про щось давно забуте, але вічне і головне. Романтику лицарьських подвигів нагадують ці просторі, колись сповнені бурхливим життям зали, таємничі підземелля…
Чтець: О, кам’яний нащадку давніх років!
Що дивишся на даль співучих хвиль!
В склепіннях ще лунає шурхіт кроків
І ти ще повен стійкості і сил.
А гордий профіль твій над міста шумом
Вдивляється в імлу минулих літ.
І сонця промені, мов струни,
До тебе тягнуться в журбі.
На горді плечі попіл ліг столітній,
На стінах шрами болю і утрат.
Питаєш поглядом чогось у далі
Порубаний і зранений солдат!
Століття вітер мури зніс могутні,
З землею порівнялися вали…
А ти несеш нам славу незабутню.
Сивоволосий свідку давнини.
Ведуча:
Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник є одним з найстарших музеїв України, заснований у 1890 р. Його експозиції висвітлюють сторінки історії Поділля від найдавніших часів до сучасності.
Мальовнича природа Подільського краю, трагічна і водночас героїчна історія, надбання прадавньої культури, безумовно, приваблюють тисячі туристів на цю благодатну землю. Нині музей розміщується у шести об’єктах, які є унікальними пам’ятками архітектури. У фортеці відкрито експозиції, які відтворюють сторінки її Історії. У західному бастіоні реконструйовано оборону замку 1672 р. під час турецької навали. У східному бастіоні розміщено експозицію, присвячену історії легкої метальної зброї на Поділлі, де відвідувач може вистрілити з арболета та відчути себе середньовічним воїном. (Демонструються слайди)
У стінах фортеці втілюється новий проект “Нічна екскурсія в Старій фортеці“. За основу театралізованого нічного дійство взято історичні події та персонажі ХVІ – ХVІІ ст. Відвідувачі мають можливість дістати воду із замкової криниці, позмагатися за приз у стрільбі з лука то арбалета, послухати Історичні думи у виконанні бандуристів, потанцювати запальні подільські танці. Наприкінці дійствавсіх чекає українське частування.
Ханський палац у Бахчисараї
Палац є єдиним у світі зразком кримськотатарської палацової архітектури й унікальним для Європи (поруч із палацами Альгамбра в Іспанії та Топ-Капи в Європейській Туреччині) цілісним архітектурним комплексом близькосхіднього цивілізаційного кола.
Історія бахчисарайського Хансарая починається в 1532 року з рішення хана Сахиба I Гірея (1501 – 1551) про перенесення своєї головної резиденції з Ашлама-Дере на нове місце у зв‘язку зі збільшенням ханського двору, який ця долина вмістити вже не могла.
Палац активно будувався, перебудовувався і добудовувався на площі близько 18 га весь час будучи головною резиденцією кримських ханів. За свідченням сучасників у XVII столітті в ньому налічувалося близько 4500 приміщень і пишність затьмарювала більшість палаців сходу. (Далі демонструються слайди):
Велика Мечеть Хан-Джамі. Велика Ханська мечеть зараз виконує своє релігійне призначення. Мінарети, які підносяться над прямокутною будівлею мечеті, вінчаються мусульманськими символами трьох світів – намистини нанизані на вісь землі з півмісяцем у вершини, складені з кам‘яних брил та скріплені свинцем.
Велика ханська мечеть. Внутрішнє оздоблення мечеті захоплює обробкою ханської ложі, декорованої розписом і мозаїкою, що знаходиться на другому поверсі будівлі, при аскетичності молельного залу, єдиними прикрасами якого є два віконця з різнокольоровими скельцями і міхраб (ніша, яка вказує напрямок Мекки).
Ханський цвинтар. Куточок тиші, розташований поруч з Великою мечеттю, зберігає пам‘ять про шістнадцять поколінь правителів Криму, про їх рідних і близьких.
Поховальні пам‘ятки на ньому виконані в одному стилі: чоловічі – саркофаги, вінчані чалмою та військовими регаліями, а жіночі – фесом і романтичними епітафіями.
Садові тераси і Дюбре Діляри-Бікеч. У пишній зелені Садових терас потопає невисока будівля усипальниці Діляри-Бікеч, споруджена за всіма канонами мусульманської поховальної культури: на восьмигранному підставі підноситься кам‘яний купол, увінчаний півмісяцем. Дюбре, яка зведена, з архітектурної точки зору, в аскетичній манері, приваблює багатством легенд і міфів, пов‘язаних з його створенням. Основною таємницею, яка породила безліч легенд, є особистість тієї, що знайшла свій останній притулок у стінах усипальниці. Достовірно відомо, що Дюбре створено на замовлення Кирим Гірея (1717 – 1769) для спочинку улюбленої або дружини, або наложниці на ім‘я Діляра-Бікеч, життя і смерть якою оповиті таємницею. В історії і серцях людей Дюбре Діляри-Бікеч – символ чоловічої скорботи про передчасно втраченої коханої, як і Фонтан сліз, спочатку встановлений у ньому.
Чтець: Омер, ты сотворил земное чудо,
Создав фонтан, что плачет сотни лет.
И приезжают люди отвсюду,
Чтоб посмотреть на скромный монумент.
Роняет слёзы скорбный сельсебиль.
Через века пронёс он горе хана.
Мужское сердце плачет без обмана.
Со сказкрй схожа вековая быль.
Был так свиреп и грозен Крым-Герей,
Не трогали его мольбы и слёзы.
Но сделала любовь его добрей,
И впал он в романтические грёзы.
Но юная красавица ему
Взаимностью, увы, не отвечала.
И хан страдал, и пленница страдала
И всё кляла роскошную тюрьму.
Живи в легендах, Диляра-Бикеч!
И вечно будут пушкинские розы
Былую память о тебе беречь,
И будет мрамор источать печально слёзы.
Ведуча: Далі демонструє слайди:
Персидський Сад і Гаремний корпус. Басейний дворик і Літня альтанка.Фонтанний дворик. Посольський зал і Зал Дивану.
Закарпатський музей народної архітектури та побуту
Час заснування – 27 червня 1970 року (Демонструються слайди)
Експозицію музею сплановано відповідно до географічної карти Закарпатського регіону. Із заходу і на схід знаходяться житла та садиби українців районів низовини — так званих “долинян”, етнографічних груп — лемків, бойків та гуцулів, а також по одній садибі угорського та румунського населення краю. На території музеюзнаходиться 7 садиб, 6 житлових будівель, церква, дзвіниця, школа, кузня, млин, ступа-сукновальня, корчма – памятки народної архітектури краю. Це один із перших музеїв просто неба в Україні.
От ми з вами і здійснили подорож чарівними місцями України. Але їх у нас значно більше. Можливо, хтось з вас бував у цих, або в інших цікавих місцях. Поділіться, будь ласка, своїми враженнями. (Далі діти розповідають про свої подорожі).
Захід завершується піснею Тараса Петриненка «Україна»
За матеріалами: http://svyato.fo.ru
Скачати
Leave a Reply
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.