Картини природи в повісті М. Гоголя Тарас Бульба

Підготувала: Городецька Н.Р.

 

Скачати конспект

 

7 клас. Бінарний урок (світова література та образотворче мистецтво).
Картини природи в повісті М. Гоголя «Тарас Бульба».

Навчальні цілі: проаналізувати пейзажі повісті, визначити їх роль у тексті, засоби художньої виразності, які використовує автор; розвивати навички усного мовлення, виразного читання, переказу тексту: виховувати любов до рідної природи, формувати естетичні смаки.

Очікувані результати:
Після уроку учні будуть:

  1. знати: засоби художньої виразності з образотворчого мистецтва та світової літератури;

повість М. Гоголя «Тарас Бульба»;

  1. вміти: описувати твори мистецтва;

аналізувати описи природи в творах світової літератури, визначати їх роль у тексті;
виразно читати та  переказувати текст.

Тип уроку: бінарний (світова література та образотворче мистецтво)

Методи: робота в парах

Техніка виконання: за вибором учнів.

Обладнання: для вчителів –  тексти повісті, презентація «М. В. Гоголь. Повість «Тарас Бульба», малюнки учнів до повісті «Тарас Бульба», проекційна дошка, проектор, комп’ютер (див. Додатки);
для учнів – підручники з світової літератури, художня література з творами М. Гоголя, зошити, ручки, аркуш паперу формату А-4, кольорові олівці.

Література:

  1. Братко, В. Український фольклор і твір Миколи Гоголя “Тарас Бульба” [Текст] / В.Братко // Всесвітня література та культура. – 2009. – N1. – С. 10-12.
  2. Ковалева, Л. В. Гоголь и Украина [Текст] : [Готовимся к 200-летию со дня рождения Н.В. Гоголя] / Л. В. Ковалева // Позакласний час. – 2009. – № 5/6. – С. 33-34.
  3. Ніколенко, О. Таємниці Гоголя [Текст] : Роздуми напередодні ювілею / О. Ніколенко // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2007. – № 9. – С. 2-5.
  4. Смирнова, Р. Таємниці біографії Гоголя [Текст] / Р. Смирнова // Чумацький шлях. – 2007. – № 6. – С. 11-13.

Структура  уроку:
І.    Організаційний момент
ІІ.   Актуалізація опорних знань учнів
ІІІ.  Оголошення теми, мети та завдань уроку

  1. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
  2. Закріплення вивченого матеріалу
  3. Підсумок уроку
  4. Домашнє завдання

Хід уроку

  1. Організаційний момент.

Вчитель світової літератури записує на дошці тему уроку.
Вчитель образотворчого мистецтва оформляє дошку малюнками  та ілюстраціями учнів до повісті «Тарас Бульба»; підготовляє все для демонстрації презентації.
Учні готують все необхідне для уроку.

  1. Актуалізація опорних знань учнів

Запитання на повторення.
Вчитель світової літератури:

  1. Що таке пейзаж? (Опис природи.)
  2. Які його функції у художньому творі? (пейзаж є одним із композиційних прийомів. Використовується він для того, щоб змалювати місцевість, про яку йдеться у творі, підкреслити настрій героя. Іноді пейзаж виступає контрастом, на фоні котрого чіткіше зображуються глибокі внутрішні переживання героїв.)
  1. Оголошення теми, мети та завдань уроку

Під час оголошення теми уроку вчитель образотворчого мистецтва починає показ презентації. Де на перших слайдах показано головних героїв повісті. Для наступних слайдів були використані репродукції картин відомих художників, які прочитавши повість, відтворили певні епізоди у своїх картинах.

  1. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
        1. Слово вчителя світової літератури.

Відомо, що у повісті «Тарас Бульба» основну увагу автор приділив описам вчинків героїв, подіям, які відбувалися в Україні, визвольній боротьбі українського народу. Та значна роль у творі належить також описам природи. Їх не так багато, але вони досить колоритні. Тож давайте розглянемо ці описи.

        1. Виразне читання тексту.

«Зображення місячної ночі» (розділІ).
Переглядаючи слайди показ зупиняється на картині де зображена мати, яка сидить над своїми синами.

        1. Бесіда за прочитаним.

Вчитель світової літератури:

  1. Як опис ночі пов’язаний з основною оповіддю? (це перша й остання ніч, котру сини Тараса проведуть дома.)

Вчитель образотворчого мистецтва:

  1. Якою зображена ніч? (Ніч місячна, ясна спокійна.)
  2. Що підкреслює цей опис? (Спокій у господі Тараса. Тому й сі поснули.)
  3. Хто з героїв не спить цієї ночі? Чому? (Не спить тільки мати. Вона просиділа цілу ніч біля них, «і в душі бажала, щоб ніч протяглась якомога довше». Адже жінку лякало рішення чоловіка їхати вранці на Січ. Вона не могла висловити всю свою любов до дітей відверто, тому що в домі старого козацького полковника було накладено табу на пестощі та любощі. Однак її материнське серце боліло за дітей, яких у неї вранці мали забрати. І як виявилося, назавжди. Може, материнське серце віщувало біду, тому й проплакала всю ніч.)

Вчитель образотворчого мистецтва завершує показ слайдів з творами майстрів пензля і переходить до слайдів з фоторепродукціями починаючи, власне, з «Зображення місячної ночі».

        1. Виразне читання тексту.

«Опис степу» (розділ ІІ).
Під час виразного читання запускається слайд з відображенням степу.

        1. Бесіда за прочитаним.

Вчитель образотворчого мистецтва:

  1. Що вражає читача в описі степу? (Зображення його безкінечності й неозорості, величності. Складається таке враження, що між небом і землею простягся неозорий степ.)

Вчитель світової літератури:

  1. Чому автор зображує степ саме таким? (У ньому кожна людина почувається вільною. А це необхідно для того, щоб підкреслити: саме такими були козаки.)

Вчитель образотворчого мистецтва:

  1. Яку кольорову гаму використовує автор для зображення степу вдень? (Автор використовує яскраві, насичені кольори. Серед них зелений, голубий, ліловий, жовтий, сріблястий.)
  2. Яким степ зображений увечері? (Кольори стали темнішими. Переважають блакитно-темні, рожево-золоті відтінки.)

(Слайд з відображенням степу увечері.)

Вчитель світової літератури:

  1. Яким зображено небо? (Читаємо в тексті: « На них просто дивилися нічні зорі. Вони чули своїм вухом весь незчисленний світ комах, яких повно було в траві, весь їх тріск, свист, стрекотіння: все це звучно лунало серед ночі, очищалося у свіжому нічному повітрі і доходило до слуху гармонійним». )
        1. Робота з текстом.

Завдання учням
Вчитель світової літератури:

  1. знайдіть у тексті опис Дніпра і виразно зачитайте його (розділ ІІ).

Вчитель образотворчого мистецтва вмикає слайд з зображенням Дніпра.

        1. Бесіда з учнями.

Вчитель образотворчого мистецтва:

  1. Яким зображений Дніпро? (Могутньою й величною рікою.)
  2. Що особливо підкреслюється в зображенні Дніпра? (Це вільна ріка. Недарма вона займає простір «половини всієї поверхні землі».)
        1. Виразне читання тексту.

Уривок «Околиці Дубно» (розділ У).
Наступний слайд з зображеннями нескошеної пшениці в полі, не зібраних снопів.

        1. Бесіда за прочитаним.

Вчитель світової літератури:

  1. Якими зображені околиці Дубно? (козацьке військо почало спустошувати околиці міста.)
  2. Що вражає в цих описах? (Автор змальовує скирти не молоченого хліба, ниви, «ще не зачеплені серпом» , повне хлібне колосся нового врожаю.)
        1. Виразне читання тексту.

Уривок «Опис липневої ночі» (розділ У).
Слайд з зображеннями зоряної, спокійної, липневої ночі.

        1. Бесіда за прочитаним.

Вчитель образотворчого мистецтва:

  1. Якою змальовується липнева ніч? (Вона чудова. Усе поки надзвичайно спокійне.)
  2. Яким зображено небо? («Воно все було відкрите перед ним: чисто й прозоро було в повітрі. Скупчення зірок, що утворювало Чумацький Шлях і навскіс поясом переходило по небу, все було залито світлом».)

Вчитель світової літератури:

  1. Як ви думаєте, чому саме таким зображено небо? (Козаки захищали справедливі ідеали, тому над ними й чисте небо.)
  2. У кого з героїв тривожно в цю ніч на серці? ( В Андрія, адже ця ніч стала для нього ніччю зради. Хоча він цього й сам ще не знав.)
        1. Виразне читання тексту.

Завдання учням
Вчитель світової літератури:

  1. Виразно прочитайте останній абзац повісті (від слів: «Не мала ріка Дністер…» до слів; «…розмовляли про свого отамана».)

Слайд із зображеннями ріки Дністер.

        1. Бесіда за питаннями.

Вчитель світової літератури:

  1. Який настрій відчувається в цьому уривку? (Спокійний, величний.)
  2. Яким зображений Дністер? (Великою й сильною рікою.)
  3. Яке значення опису цієї ріки у творі? (Дністер стає рікою пам’яті про свого отамана.)
  4. В описі Дністра згадується маленька пташка гоголь. Чи випадково вона з’являється на сторінках повісті? (Мабуть, ні. Є версія, що прізвище письменника походить від назви цієї пташки. Тому автор саме так підкреслює свою спорідненість з рідною землею, її славним героїчним минулим.)
  1. Закріплення вивченого матеріалу
        1. Узагальнююча бесіда.

Вчитель світової літератури:

  1. Яка роль пейзажу в повісті «Тарас Бульба»? (Природа є не лише фоном для подій. вона стає живим учасником усього, що відбувається.)
  2. Яка роль природи у розкритті характеру героїв? (Природа допомагає глибше розкрити внутрішній світ героїв.)
  3. Яке значення мають пейзажні замальовки у розвитку сюжету повісті? (Вони підкреслюють любов автора до своєї вітчизни, розкривають її красу. Разом з тим, змалювання широких і вільних степів, могутніх рік підкреслюють ідейний зміст повісті: зображення широти козацької натури, її прагнення до волі.)
        1. Творче завдання

Робота в парах
Вчитель образотворчого мистецтва.

  1. Зобразіть  пейзажний уривок, що вам найбільше сподобався. Спробуйте якомога точніше відтворити авторський текст.

Учні в парах, вибирають уривки з повісті, та, за допомогою різних технік, створюють малюнки-ілюстрації.

  1. Підсумок уроку

Вчитель світової літератури проводить підсумок та оцінює діяльність учнів на уроці: вміння виразно читати, чітко висловлювати свою думку, акцентувати увагу та головному в тексті.
Вчитель образотворчого мистецтва оцінює практичні роботи учнів, звертає увагу на найцікавіші малюнки, на їх композиційне та кольорове вирішення, на техніку виконання, на характери робіт та відповідність до теми уроку.

  1. Домашнє завдання.

Вчитель світової літератури
Написати короткий твір-опис повісті М. Гоголя «Тарас Бульба».
Прочитати оповідання зі збірника М. Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки».
Вчитель образотворчого мистецтва
Підготувати інсценізацію уривків, зробити малюнки до прочитаних творів.

Be the first to comment

Leave a Reply