Злість – заразне почуття. Люди часто висловлюють жаль з приводу своїх спалахів гніву. Багато дітей не знають, як правильно висловити злість, що тягне за собою безліч психологічних проблем. Дітей зазвичай навчають того, що в будь-якій ситуації потрібно зберігати спокій і поводитися розсудливо, але це емоційно виснажує дитину, збиває її з пантелику.
Внутрішній конфлікт, пов’язаний з почуттям злості, виникає через те, що злість вважають поганим почуттям, якого потрібно соромитися. Якщо розвінчати цей міф, стає набагато простіше впоратися зі злістю, тому що в такому випадку її варто не пригнічувати, а приймати й направляти в конструктивне русло. І тоді злість не виснажує дитину, а дає їй сили.
Для того, щоб навчити дитину справлятися зі злістю, потрібно дозволити їй відчути її, прийняти й не турбуватися про неї (зазвичай спалахи злості не пов’язані з серйозними психічними проблемами). І тільки після цього потрібно шукати прийнятні способи вираження своїх почуттів.
Щоб допомогти дитині впоратися зі злістю, важливо розуміти, що саме її викликає. Зазвичай злість виникає внаслідок страху або печалі, а іноді – як реакція на життєві невдачі, низьку самооцінку, тривогу, безпорадність (злість у дитини часто виникає через почуття залежності від батьків тощо) або ізоляцію. Слід також пам’ятати, що діти гірше, ніж дорослі, розпізнають відчуття печалі, тому вони більше схильні відчувати злість.
Перш ніж боротися з агресивністю та спалахами гніву:
- Навчіться розрізняти злість і агресію. Злість рідко передбачає погані наміри (наприклад, нанесення фізичних пошкоджень або псування майна). Це наслідок фрустрації, якій піддається дитина.
- Не кажіть дитині, що злість – це погано. Злість – цілком нормальне почуття, і дитина, котра переживає його, не обов’язково має емоційні проблеми.
- Не карайте дитину за прояви агресивності. Зрозумійте, що дитина, котра переживає злість, потребує захисту й намагається досягти цього за допомогою емоцій. Допоможіть їй знайти кращий спосіб виразити свої почуття, використовуйте при цьому методи, зрозумілі для дитини.
Як дитина може впоратися зі злістю
Використовуючи такі стратегії, можна запобігати спалаху злості в дитини або краще справлятися з ними.
Стратегія № 1. Щоб дитина зрозуміла різницю між поганою й позитивною поведінкою, виробила для себе найбільш ефективну модель, їй потрібно вказувати не тільки на те, що вона чинить погано, але й на гарні вчинки. Тому важливо пояснювати дитині, яка її поведінка вам подобається, щоб вона побачила позитивний приклад. Помічайте та хваліть її незначні вчинки, наприклад, коли вона без нагадування вішає куртку в передпокої або допомагає накрити на стіл.
Людині завжди потрібне схвалення, і схвалення позитивної поведінки дитини – найкращий спосіб навчити її привертати увагу за допомогою позитивних вчинків, а не за допомогою прояву негативних емоцій. Якщо погана поведінка дитини не завдає шкоди, просто ігноруйте її. При цьому не потрібно ігнорувати саму дитину. Сказавши один раз, що вона поводиться погано, надалі просто не звертайте уваги на її поведінку.
Стратегія № 2. Показуйте дитині позитивний приклад. Спочатку малюк вчиться, спостерігаючи за дорослими, тому наслідуючи їх поведінку, він розуміє, як потрібно й не потрібно діяти в певних ситуаціях. Це також ефективний спосіб упоратися зі спалахами негативних емоцій, оскільки (гарне) наслідування їх не посилює.
Стратегія № 3. Переконайтеся, що в дитини є способи реалізувати свою фізичну енергію. Дітей часто переповнює енергія, яка може швидко перейти у фрустрацію та злість. У таких ситуаціях дитина повинна мати можливість порухатися або виконати фізичні вправи, і в школі також.
Стратегія № 4. Оточення не повинно провокувати агресивну поведінку дитини. Якщо будь-які заняття спонукають її до цього, замініть їх на більш позитивні. Подбайте про спокійну обстановку для дитини, не встановлюйте їй занадто багато обмежень, правил.
Стратегія № 5. Використовуйте дотики, щоб заспокоїти дитину. Цей спосіб часто буває ефективним (виняток становлять випадки, коли дитина відрізняється підвищеною чутливістю). Підійдіть до малюка й поцікавтеся, що він робить, спостерігайте за його реакцією. Така ваша поведінка ефективна у випадках, коли ви бачите, наприклад, що малюк збирається розбити іграшку. Попросіть його показати вам іграшку. Якщо він у цей час намагається впоратися зі складним завданням, попросіть пояснити, що саме йому незрозуміло. Це допоможе впоратися з почуттям злості, оскільки дитина не буде відчувати себе безпорадною.
Стратегія № 6. Якщо малюк любить дотики, висловлюйте йому свою любов за допомогою обіймів – це допоможе дитині впоратися з негативними емоціями.
Стратегія № 7. Використовуйте гумор. Дорослі часто використовують гумор, щоб пом’якшити гострі ситуації з іншими дорослими, але рідко використовують його у ставленні до дітей. Але діти добре ставляться до гумору: у випадку істерик це дозволяє дитині зберегти обличчя (при цьому гумор не можна плутати з сарказмом і висміюванням).
Стратегія № 8. Зверніться до співчуття дитини, пояснивши, що її спалахи негативних емоцій завдають вам болю. Наприклад, ви можете сказати, що ви нормально переносите шум, але сьогодні у вас болить голова. Попросіть її зайнятися чимось більш спокійним.
Стратегія № 9. Коли ви з’ясували, що викликає в малюка негативні емоції, навчіть дитину розпізнавати конкретні подразники. Так їй буде легше навчитися адекватно реагувати в таких ситуаціях. Підкажіть безпечні способи висловити злість.
Стратегія № 10. За потреби стримуйте дитину фізично, але не засуджуйте її. Іноді діти можуть втрачати контроль настільки, що буде потрібно ваше фізичне втручання. Не будьте при цьому грубими й не соромте дитину, дозвольте їй зберегти обличчя в даній ситуації. Постарайтеся пояснити, що ви не караєте її, а робите це для того, щоб вона не заподіяла нікому шкоди.
Стратегія № 11. Переконайтеся в тому, що дитина відчуває себе цінною та здатною впоратися з обставинами, що в неї є сили й життєві цілі. Це допоможе направити свою енергію в конструктивне русло. Навчіть її оптимістично дивитися в майбутнє й поясніть, що позитивна поведінка сприяє позитивному розвитку подій.
Стратегія № 12. Установіть чіткі межі. Це не тільки допоможе стримувати свою поведінку, але й зробить обстановку зрозумілою, дасть відчуття безпеки та впевненості.
Стратегія № 13. Пам’ятайте, що правила потрібно встановлювати для того, щоб заспокоїти дитину, навчити її справлятися з емоціями. Батькам не варто бути недружніми у ставленні до малюка, застосовувати фізичні методи примусу.
Стратегія № 14. Навчіть дитину озвучувати своє почуття злості, використовуючи фрази типу: «Мені не подобається, що ти забрала в мене іграшку», «Я не хочу ділитися» та інші.
Як привчити дитину до дисципліни
Ефективна дисципліна повинна створювати атмосферу спокою та впевненості, всі правила повинні бути зрозумілі для дитини й розвивати в ній чесність. Ваші міркування стануть керівництвом для дитини.
Груба або яка не відповідає ситуації дисципліна, що спрямована на особистість, а не на поведінку, неефективна. Не можна навчити дитину правильної поведінки, показуючи їй протилежний приклад. Перш за все, потрібно показати малюкові різницю між позитивною й поганою поведінкою. Привчаючи дитину до дисципліни, потрібно ставитися до неї з повагою, щоб навчити її поважати себе та інших.
Завжди спілкуйтеся з дитиною як з гідною людиною зі своїми унікальними почуттями, потребами, цінностями й поглядами на життя. Щоб виховати її гарною людиною, перш за все повірте в неї.