В Україні немає механізму, який би зобов’язав випускника вишу, підготовка якого здійснювалась за державним замовленням, відшкодувати до державного бюджету вартість навчання
На цьому наразі наголошують у Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту через те, що питання працевлаштування випускників ВНЗ набуло суспільного характеру, викликало невдоволення серед випускників та громадськості, а також через виявлення фактів неефективного використання бюджетних коштів.
Вже протягом року Міносвіти надсилає роз’яснювальні листи керівникам вищих навчальних закладів всіх регіонів України, відповіді народним депутатам та пояснення до Генпрокуратури з питань працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, повідомляє прес-служба міністерства.
У цих листах профільне міністерство висловлює позицію, що ґрунтується на правових засадах і гарантіях, встановлених Конституцією України та законами України, і керується у своїй діяльності принципом верховенства права.
Так, у статті 53 Конституції України зазначено, що держава забезпечує доступність та безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.
Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання ж примусової праці забороняється.
Стосовно міжнародних нормативних актів, Конвенція Міжнародної організації праці № 29 “Про примусову чи обов’язкову працю”, що набула чинності для України 10 серпня 1956 року, зобов’язує державу не допускати примусової праці.
Відповідно до неї, держава зобов’язується скасувати обов’язкову працю і не вдаватися до будь-якої її форми, як методу мобілізації й використання робочої сили для потреб економічного розвитку.
Тут необхідно звернути увагу на те, яка роль у цій ситуації відводиться вищому навчальному закладу. Відповідно до Закону України “Про вищу освіту”, основним завданням, що стоїть перед вищими навчальними закладами, є здійснення освітньої діяльності, яка забезпечує підготовку фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів.
Окрім того, не зазначено у законі й те, що вищий навчальний заклад саме зобов’язаний гарантувати випускникові його працевлаштування. До обов’язків вищого навчального закладу входить виключно сприяння працевлаштуванню своїх випускників за умови, якщо є запити від державних установ чи установ іншої форми власності.
Тобто закон не містить умов про відшкодування у встановленому порядку до державного бюджету вартості навчання і тим паче конкретну норму про обов’язкове трирічне відпрацювання після закінчення вишу.
Тож, як повідомляють посадовці, будь-які матеріальні претензії до випускника з боку вишу, де він отримав освіту за державним замовленням, є неправомірними.
За матеріалами: Освіта.ua
Leave a Reply
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.