Як відомо, частенько малий Тарасик любив ховатися в густих кущах калини і мріяти. При цьому, лежачи у бур’янах, пильно дивився на ясне небо і довго міркував…
Небо над головою синє-синє. Здавалося йому, що це великий дах, а десь на обрії дах цей спускається аж до землі.
У 210-у річницю Т.Г. Шевченка, навчаючись у школі, ми робимо все для того, щоб його мрії про світле життя в Україні збулись. Нині саме цього прагнуть українські діти, їхні батьки й вчителі, усі мешканці нашої змученої, але сильної держави. Всупереч усім перипетіям долі, пророчі слова для нащадків з’явилися з-під пера поета ще кілька століть тому:
“…І на оновленій землі
Врага не буде супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі!”
Класний керівник: Гринчишин О.Д.
