Підготувала: Патрик О.Г.
|
|
Скачати у форматі pdf 7 кл.
Тема. Поняття про оксиди, окиснення, горіння. Умови виникнення і припинення горіння.
Цілі уроку:
• розширити й поглибити знання учнів про оксиди як продукти горіння, процес горіння, повільне окиснення;
• пояснити умови виникнення та припинення горіння, механізм дії засобів пожежогасіння, заходи протипожежної безпеки в побуті й на виробництві;
• розвивати логічне мислення,
• розвивати вміння та навички:
1) розрізняти серед хімічних реакцій реакції розкладу та сполучення;
2) розставляти коефіцієнти на основі закону збереження маси речовин,
3) складати рівняння хімічних реакцій взаємодії кисню з простими речовинами;
4) складати формули бінарних сполук за валентністю;
5) розрізняти оксиди серед інших сполук, вказувати їх назви;
6) узагальнювати вивчений матеріал, вибирати головне, робити висновки;
• виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.
Тип уроку: комбінований.
Методи і методичні прийоми:
• словесний (бесіда, розповідь, робота з підручником, періодичною системою хімічних елементів, складання опорного конспекту),
• наочний (демонстрація наочності)
Обладнання:
• періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва
• схема опорного конспекту
•Інтерактивна дошка
Базові поняття та терміни: горіння, окиснення, вибух, оксиди.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація знань.
• Виконання завдань на інтерактивній дошці
Завдання 1( проекція на інтерактивній дошці)
Із запропонованих тверджень виберіть вірні:
1. Молекула кисню складається з двох атомів Оксигену.
2. До складу молекули озону входить три атоми Оксигену.
3. У природі кисень зустрічається тільки у вигляді сполук.
4. За розповсюдженістю у природі Оксиген займає ІІ місце.
5. За звичайних умов кисень безбарвний газ без запаху та кольору.
6. Кисень безбарвний навіть у твердому та рідкому стані.
7. Чистий кисень легший за повітря, тому завжди піднімається вгору.
8. Кисень добре розчиняється у воді.
9. Кисень у рідкому та твердому стані має парамагнітні властивості.
10. Кисень – метал.
11. Добути кисень в лабораторії можна розкладаючи складні речовини, які містять Оксиген.
12. Речовини, які прискорюють хімічну реакцію називають каталізаторами.
13. Кисень не підтримує горіння.
14. Хімічні реакції за участю кисню називають окисненням.
15. Якщо з декількох речовин утворюється одна , то реакцію називають розкладом.
16. Якщо з однієї речовини утворюється декілька, то реакцію називають сполученням.
17. В чистому кисні речовина горить більш активно.
18. Під час горіння утворюються оксиди.
19. Оксиди містять 2 елементи, один з них Оксиген.
20. У складі оксиду Оксиген завжди пишеться на першому місці.
І варіант 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19.-непарні номери
ІІ варіант 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20.-парні завдання
Завдання 2
Виправ помилки- метод мікрофону
Учням пропонуються речення з помилками. Помилки треба знайти та виправити.
1. До складу молекули кисню входить три атоми Оксигену… (два атоми).
2. За звичайних умов кисень – безбарвна рідина, яка не має кольору та смаку… (газ).
3. У природі Оксиген зустрічається тільки у вільному стані.. (і у вигляді сполук).
4. За розповсюдженістю у природі Оксиген займає ІІ місце після Гідрогену…(перше місце).
5. Кисень не підтримує горіння…(підтримує).
6. У газоподібному та рідкому стані кисень має парамагнітні властивості…(у твердому).
7. За звичайних умов кисень легший за повітря…(важчий).
8. Добути кисень у лабораторії можна, розкладаючи прості речовини, які містять Оксиген…(складні).
9. Якщо з однієї речовини утворюється декілька, то реакцію називають сполученням… (розкладом).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
На попередніх уроках ми з вами вивчали явища, які відбуваються у навколишньому середовищі.
• Що називають явищами? (Будь які зміни, які відбуваються у навколишньому середовищі).
• Які види явищ вам відомі? (Фізичні та хімічні).
• Чим вони відрізняються між собою? (Під час фізичного явища речовина не змінюється, під час хімічного явища відбувається зміна речовини).
Проблемне запитання:
Давайте з’ясуємо, до яких явищ належать: іржавіння заліза та утворення попелу? (Обидва ці явища є хімічними).
Так, дійсно, у першому випадку мова йде про утворення на поверхні заліза нових речовин – оксидів феруму, який і обумовлює колір іржі. У другому випадку мова йде про спалювання речовини, внаслідок якого утворюється твердий залишок – попіл, який являє собою сукупність інших речовин.
Що об’єднує ці два явища? Чим вони відрізняються один від одного? Саме на ці запитання ми повинні знайти відповіді сьогодні на уроці. А щоб це зробити розглянемо матеріал уроку, тема якого… (Оголошення теми та мети уроку).
Поняття про оксиди, окиснення, горіння. Умови виникнення і припинення горіння.
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Поняття про горіння, окиснення, повільне окиснення, вибух, оксиди.
Вивчаючи хімічні властивості кисню ми з вами говорили про реакції окиснення та горіння.
Давайте пригадаємо: 1. Які хімічні реакції називають окисненням? (Всі хімічні реакції під час яких вихідною речовиною є кисень називають окисненням).
Завдання 2
Із запропонованих хімічних рівнянь виберіть реакції окиснення:
1. Рb + О2 = РbО 4. K+ О2 = К2О
2. ZnS + О2 = ZnO + SО2 5. H2 S + SО2 = S + H2 О
3. Р2 О5 + Н2 О= H3 PО4 6. СaO + H2 О =Ca (OН)2
Завдання 3
Розставити коефіцієнти у рівняннях реакції окиснення
Розрізняють декілька видів реакцій окиснення, а саме: горіння, повільне окиснення, вибух. З’ясуємо, чим вони відрізняються між собою.
2. Які хімічні реакції називають горінням? (Реакції окиснення, які супроводжуються виділенням тепла і світла називають горінням).
Так, дійсно, процес окиснення речовини, що супроводжується виділенням великої кількості теплоти і, як правило, світла, називається горінням. За часом це досить швидкий процес.
З усіх газів, що входять до складу повітря, тільки кисень підтримує горіння. Інтенсивність горіння залежить від концентрації кисню у повітрі. Якби в повітрі містилося 16 % кисню, то горіння було б неможливим. При збільшенні кисню у повітрі до 30 %, складно було б загасити вогонь; усе живе на нашій планеті згоріло б у результаті всепоглинаючих лісових пожеж, які могла б загасити тільки дуже сильна злива.
У житті ми дуже часто зустрічаємося з горінням. Ми розпалюємо багаття в лісі, спалюємо природний газ або дрова в печі. Тому, гадаю, вам не складно виділити основні ознаки горіння.
Ознаки горіння:
• відбувається швидко;
• швидко виділяє велику кількість теплоти;
• найчастіше супроводжується полум’ям.
Учні складають опорний конспект.
Взаємодія речовин із киснем може відбуватися повільно, без помітного виділення теплоти. У цьому випадку вогонь не спостерігається. Такі реакції називають повільним окисненням. Наприклад, залізні предмети з часом вкриваються іржею — продуктом повільного окиснення металу киснем повітря. Якщо залізти у свіжий стіг сіна, то можна відчути теплоту та запах речовин, що виділяються під час пріння вологої трави. Скисання молока або соку також належать до таких реакцій.
Отже, повільне окиснення — це процес повільної взаємодії речовин із киснем без утворення полум’я та великої кількості теплоти.
Не слід забувати, що повільне окиснення здатне за певних умов перейти в горіння. Тліючий сірник, кинутий у лісі, може стати причиною великої пожежі. На підприємствах просочене машинним маслом ганчір’я, яке утворюється після обтирання верстатів, заборонено накопичувати в купах. Усередині такої купи процеси повільного окиснення з виділенням теплоти настільки підвищують температуру, що може відбутися самозаймання.
Ознаки повільного окиснення:
• відбувається повільно;
• теплота виділяється поступово;
• не супроводжується полум’ям.
Учні складають опорний конспект.
За деяких умов горіння може відбуватися так швидко, що речовина вибухає. Зазвичай це відбувається, якщо горюча речовина дуже подрібнена. Наприклад, борошно горючою речовиною назвати складно, але на борошномельних заводах відбувалися вибухи, коли дуже подрібнене борошно, зависле в повітрі, вибухало від невеликої іскри.
Вибухати можуть суміші кисню з деякими газами. Суміш кисню з воднем у певних співвідношеннях називають гримучим газом. Він вибухає від найменшої іскри з утворенням води. Вибухати можуть суміші природного газу або вугільного пилу і повітрям. Ось чому необхідно постійно стежити за справністю газових плит і газових трубопроводів. Шахти постійно провітрюються потужними насосами не лише для того, щоб у них легше дихалося, але й для того, щоб розвести до безпечних меж рудниковий газ (метан), що виділяється з вугільних шарів.
Зазвичай тирса, просочена рідким киснем, стає вибуховою речовиною. Тому суміші пористих горючих матеріалів із рідким киснем використовують як вибухівку під час прокладання тунелів, будівництва дамб, видобування руди.
Ознаки вибуху:
• відбувається дуже швидко;
• енергія, що виділяється, призводить до руйнівних наслідків;
• супроводжується вибуховою хвилею та іноді короткочасним спалахом.
Учні складають опорний конспект.
Всі процеси окиснення об’єднує те, що кінцевими продуктами є оксиди, як під час горіння, так і під час повільного окиснення чи вибуху.
3. Що називають оксидами? (Складні речовини, до складу молекули яких входить два хімічні елементи, один з яких – Оксиген).
4. Перелічите основні ознаки оксидів ( складні речовини, містять тільки два елементи, обов’язковим є Оксиген).
Завдання 2
Із запропонованих речовин виберіть оксиди. Поясніть свій вибір. Дайте назву кожному оксиду.
СН4, СО2, Р2 О3, SіН4, SO2, СuO, NaOН, НCl, Na2 O, НOН.
Завдання виконується усно, з місця.
2. Умови виникнення та припинення горіння.
Учитель тримає в руках зошит.
5. З чого зроблений зошит? (Зошит зроблений з паперу).
6. Чи горить папір? (Так).
Отже зошит виготовлений з горючої речовини (речовини яка горить).
7. Що треба зробити, щоб зошит загорівся? (Підпалити його).
Так, дійсно, щоб загорівся папір його необхідно підігріти до певної температури, яку називають температурою займання.
Для кожної речовини існує своя температура, за якої вона загоряється, наприклад, для дерева ця температура становить близько 270 °С, для вуглецю — 350 °С, для білого фосфору — близько 40 °С, для азоту — близько 2500 °С.
8. Яку умову треба створити зошиту, щоб він продовжував горіти? (Доступ повітря, до складу якого входить кисень).
Речовина, що зайнялася, продовжує горіти при нормальному доступі кисню самостійно, оскільки під час горіння виділяється велика кількість теплоти, за рахунок якої поступово нагрівається і займається наступна порція речовини.
Температура займання деяких речовин близька до кімнатної. Такі речовини спалахують на повітрі самостійно, без нагрівання. Це явище називають самозайманням. До самозаймистих речовин належить білий фосфор, тому його не можна тримати на повітрі, його зберігають під шаром рідини.
9. Отже, що є умовами виникнення горіння? (Наявність горючої речовини, доступ кисню, досягнення температури займання).
10. Що треба зробити щоб припинити горіння? (прибрати одну з умов: доступ кисню, знизити температуру).
11. Які засоби гасіння вогню ви знаєте? (Вогнегасник, пісок, вода, покривало).
Часто для гасіння вогню використовують воду. Вона перешкоджає доступу повітря й охолоджує предмет за рахунок випаровування. Але є речовини, які не можна гасити водою. До них належать деякі метали (калій, натрій), які активно взаємодіють із водою, що може тільки посилити пожежу. Також не можна гасити водою деякі органічні речовини, такі як бензин, гас. Вони легші за воду, тому в разі спроби загасити їх водою вони спливають на поверхню та продовжують горіти, поширюючи полум’я на сусідні ділянки.
Найефективніший спосіб гасіння полум’я, який використовується в хімічних лабораторіях,— це запобігання доступу повітря за допомогою вогнегасників. У побуті частіше використовуються кислотні або порошкові вогнегасники. У кислотних вогнегасниках вуглекислий газ утворюється в результаті хімічної реакції соди з кислотою . Із відкриттям вентиля стиснений під тиском вуглекислий газ надходить у зону горіння та перекриває доступ кисню до горючої речовини. Порошкові вогнегасники розкидають спеціальний порошок, який, потрапляючи в полум’я, розкладається з утворенням вуглекислого газу. Зазвичай вуглекислий газ швидко випаровується, але за цей невеликий час речовина встигає охолодитися й уже не загоряється знову.
Крім того, у хімічних лабораторіях для гасіння пожежі використовують спеціальні азбестові ковдри чи пісок.
У домашніх умовах, загасити предмети, які горять, або одяг, що загорівся на людині, можна накинувши, на них ковдру, шубу, килим або покривало та щільно загорнути, щоб припинити доступ повітря. Чи запропонувати людині впасти на підлогу і кататися по ній, поки вогонь не згасне.
V. Узагальнення та закріплення знань.
• Виконання тренувальних вправ:
1. Складіть рівняння горіння запропонованих нижче речовин та розставте коефіцієнти:
І варіант ІІ варіант
1. Са + O2 =… 3. Аl + O2 =…
2. СН4 + O2 =… + СО2 4. Н2 S + O2 =…+ SO2, 4 б.
2. Розставте коефіцієнти в схемах реакцій та вкажіть реакції розкладу та сполучення:
І варіант ІІ варіант
а) Аl2 S3 + O2= Аl2 О3 +SO2 ; г) С+ O2 =С02;
б) N2 05= NO2 + O2; д) КВr + С12 = КС1 + Вг2;
в) Рb + O2 =РbО; є) КСlO3 = КС1 + 02.
2,6 б.
• Закінчить речення очікувань:
1. Я знаю, що хімічні реакції за участю кисню називають реакціями ________________ .
2. Я знаю, що розрізняють декілька видів окиснення, а саме: _______________________ .
3. Я знаю, що горіння супроводжується _________________________________________.
4. Я знаю, що повільне окиснення не супроводжується ____________________________ .
5. Я знаю, що вибух супроводжується__________________________________________ .
6. Я знаю, що умовами виникнення горіння є: ________________, _________, ________ .
7. Я знаю, що для того, щоб припинити горіння необхідно: ________________________ .
8. Я знаю, що засобами пожежегасіння є: _______________________________________ .
VІ. Підведення підсумків уроку.
Ми з вами розглянули матеріал уроку і тепер, гадаю, зможемо дати відповіді на запитання, поставлені на початку уроку.
Що спільного між хімічними явищами: іржавіння заліза та утворення попелу? (В обох випадках має місце окиснення речовин).
Чим відрізняються між собою ці явища? (Іржавіння заліза – повільне окиснення, а утворення попелу – горіння чи вибух).
Висновки.
1. Взаємодію речовин з киснем називають окисненням.
2. Розрізняють декілька видів окиснення, а саме: горіння, повільне (мимовільне) окиснення, вибух.
3. Горіння – окиснення, яке супроводжується виділенням тепла та світла.
4. мимовільне окиснення не супроводжується утворенням полум’я.
5. Вибух супроводжується вибуховою хвилею та короткочасним спалахом.
6. Умовами виникнення горіння є наявність горючої речовини, її контакт з киснем та температура займання.
7. Щоб припинити горіння достатньо ізолювати горючу речовину чи знизити її температуру.
8. Наше життя неможливе без горіння, тому щоб воно не зашкодило нам, ми повинні дотримуватися правил пожежної безпеки.
VІІ. Домашнє завдання.
1. Опрацювати матеріал підручника § 19 ст. 142-144, конспекту уроку.
2. Виконати завдання 7 ст.145-146.
3. Підготуватися до практичної роботи: повторити § 18 ст. 132-137
Список використаної літератури:
- Усі уроки хімії. 7 клас/ І. Ю. Старовойтова, О.В. Люсай.-Х.: Вид. група “Основа”, 2007.-144 с.
Leave a Reply
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.