 Скачати
|
Рекомендуємо переглянути Сценарії випускного вечора
Біля школи
позивні
повільна мелодія
Ведуча: Ось i настав цей — день прощання зi школою. Попереду незвiдана даль. Позаду батькiвський порiг, розквiтла калина, протоптана стежка в шкiльному дворi, незрадлива мамина усмiшка зi сльозою на щоцi. Знайти себе, сноє мiсце в життi, вирости й вижити, бути завжди людиною – що є святiшого i дорожчого? Де б не були ви, куди б не закинула вас доля, але отой обрис рiдного краю, рiдної школи має завжди бути присутнiм.
Ведучий : Школа. Навчання в нiй, поволi i невiдворотно вiдпливає у минуле. І чим тривалiшою буде вiдстань, тим чарiвнiшим i милiшими серцю здаватимуться її обриси.
Ведуча: Сьогодні, дорогі наші випускники, можливо, як ніколи, ви
відчуєте, що школа – це ваш дім.
Ведучий: І сьогодні вона в сяйві квітів ніби притихла, щоб
попрощатися з вами, випустити вас, у далеку дорогу, яка
називається дорослим життям.
вальс
„Маленькая страна”
Ведуча: Росте людина… її життя починається світанком душі –
дитинством. Залишається воно у пам’яті, як потаємне і світле. І скільки б не пройшло років, берег Дитинства притягує до себе, повертає до найвіддаленіших куточків людської пам’яті.
Ведучий: Важко сказати, у кого сьогодні більше свято – в учнів чи у вчителів. Що важче – навчатися чи навчати? Мабуть, і те й інше потребує немалих душевних сил і прагнення до знань. Але професія вчителя потребує ще одного виняткового вміння – відчути кожного учня.
Випускник: Випускний вечір… Скільки спогадів, мрій і сподівань, радості і смутку, світлої печалі… Які щемливо-ніжні почуття охоплюють душу! Переповнює серце любов до життя, до своєї юності, до вас, дорогі вчителі, до вас, однокласники… Сьогодні, може, як ніколи, ми відчуваємо, що школа — це наш рідний дім, адже тут ми виросли.
Випускник: І сьогодні Школа в сяйві квітів і святкового вбрання випускників ніби притихла, щоб попрощатися з нами, провести нас у далеку дорогу, яка називається дорослим життям.
Випускник: Дорогі вчителі! Ви оберігали наше дитинство, а як буде далі, без ваших щирих побажань, вашої науки, вашої любові? Ми знаємо, що вчительська дорога тяжка, не встелена розкішшю. То ж нехай ці розкішні квіти і наша щира любов будуть для вас подарунком за те, що ви були з нами аж десять років, що ви не зрадили нам, були і залишаєтеся вірними обраному колись шляху. Ми ніколи вас не забудемо. І через роки і десятиліття пам’ятатимемо нашу рідну школу.
фон
Ведуча: Серця вперше торкнулась тривога,
Хоч співає воно як дитя.
Нині стелиться всім вам дорога
Із дитинства в доросле життя.
Ведучий: Дорогі друзі! Шановні вчителі! Батьки, гості!
Ми зібрались сьогодні з нагоди особливого свята.
Свята, якого немає в жодному календарі. В цьому святі
зустрічаються біль розлуки і світлі надії, сум розтавання
з однокласниками і радість зустрічі з майбутнім.
пісня ” Руки ….. ” 11 класи
Ведуча: Життя кожної людини – це історія, яка має минуле,
теперішнє, майбутнє. Час змінює все. Довга життєва
дорога людини нелегка й мінлива. Та всім неодмінно
світитиме далеким вогнем, стискаючи серце спогадом
дитинства, та земля, де ти народився, де живуть твої
батьки, де твій отчий дім, де лунала ніжна мамина
колискова.
Випускник: Я знаю ти довго молилася богу,
Щоб синові й доньці він долю щасливу послав,
Коли проводжала в дорогу,
Де плакало сонце між квітів і трав.
Випускник: Я світ обійду і своїми руками
Збудую щасливе життя.
І пісня, і слово, що лине від мами та батька
Омріяним зробить моє майбуття.
Ведучий: Не розгубіть скарбів душі
І не зречіться батьківської мови,
Бо все життя – то не лише обнови.
Є в ньому біль: терни на межі.
Ведуча: Що не легке – то дороге в стократ,
Мов мамина незгасна колискова.
Життя таки – не карнавал казковий.
Без буднів не буває свят.
Випускник: То ж на вальс ми вас мами і тата запросимо,
Хай помчить він усіх до зірок.
Закружляє хмільною порошею.
Наші руки сплете у вінок.
« Прощальний вальс» .
Випускники запрошують своїх батьків
Випускник: Дитинство непомітно спливає – і залишає за собою лише слід у пам’яті. Одинадцятий клас – рубіж дорослості. Саме період дитинства можна вважати найцікавішим та найкращим, адже, скільки себе пам’ятаємо, наші батьки оточували нас увагою, думали про нас. Саме їх ласка й турбота допомогли нам, що називається, стати на ноги…
Випускник: Здається, прекрасне, безтурботне життя ніколи не скінчиться, але… то лише мрії. Адже кожного з нас чекають особисте життя, власні проблеми, клопоти, котрі змушені будемо вирішувати самотужки.
Випускник: Можливо, зараз не зовсім усвідомлюємо, як нам і надалі будуть потрібні мамині поради – наприклад, щодо навчання, та й врешті-решт – відносно юнаків. Але цей час неодмінно настане, і тоді ми зрозуміємо, які були іноді неправі у ставленні до, на перший погляд, “безглуздих” батьківських порад…
Випускник: Помилки дитинства пізно виправляти, тим паче, що навіть наші голівоньки “забиті” зовсім не минулим, навпаки – майбутнім. Потрібно навчатися, всерйоз думати про майбутню кар’єру та починати якось влаштовуватися у теперішнє життя. Ще місяць-другий – і ми, власне, збагнемо, що дитинство – в минулому і йому хіба що залишається зворушено сказати: “Прощавай!”.
Випускник: Що вдієш, так воно складається: сьогоднішнє швидко стає минулим, а минуле можна лише згадувати; живемо ж усякчас теперішнім і неодмінно зазираємо в майбутнє, проймаючись новими бентежними ідеями, будуючи плани…
Випускник: Мені сімнадцять – і я вже задумуюсь над тим, яким має бути моє майбутнє, роблю, так би мовити, певні внески, котрі авжеж допоможуть… Зробила для себе висновок: життям потрібно насолоджуватися та максимум брати від нього всього того, чого дійсно хочеш.
Випускник: Але жити не одним днем, а раз у раз зазирати в прийдешнє, прораховувати раціональність подальших своїх кроків. І тоді прикрих несподіванок стане менше.
Ведучий: Очікуванням кожне серце б’ється,
Надії вогник ще в очах не згас,
Директорові слово надається,
Вона сьогодні з радістю вітає вас.
Ведуча: Слово для привітання надається директору школи
Тетяні Борисівні Лукашенко.
Виступ директора школи туш
Ведучий: Тож любі, випускники!
Ведуча: Покидаючи шкільний ” острів скарбів”, пам’ятайте: справжні
скарби – це скарби вашої душі: доброта, щирість, совість.
Ведучий: Кожен із вас має свою найзаповітнішу мрію. Цінуйте її, любіть,
боріться за неї – і тоді в життя кожного увійде червоний
вітрильник надії.
Ведуча: Нехай вам небо безхмарне сміється,
Нехай вам усе у житті удається,
Бажаємо щастя на кожній стежині,
Вірних друзів завжди на путі.
Ведучий: Нехай серця не знають супокою
Хай обганяють мрії часу біг.
І ваша юність буде хай такою,
Щоб їй ніхто не заздрити не міг.
Ведуча: Щастя вам, дорогі випускники – 2008 року!
« Когда уйдём со школьного двора ».
Районний будинок культури
позивні
Ведучий : О школа рідна! Ти – як зірка в небі
Серед складних зіркових поєднань.
Ми тягнемося завжди всі до тебе
Бо у тобі скарбниця наших знань.
Ведуча: О школа рідна! Ти – світило в небі,
у тьмі прозрінь і мороці поріг,
ми все життя вертатимем до тебе
переступаючи із трепетом поріг
фон «Зодіак – Таинственная галактика»
Композиція+ кінофільм про Галактику
Ведучий: Зоряне небо! Споконвіку воно супроводжувало земне життя наших пращурів. Ясним сонячним днем і погожої зоряної ночі, ранніми осінніми вечорами та весняними ранками небесні світила були разом з людиною, з її радощами і печалями, буднями і святами. Сьогодні вже тяжко встановити точно час, коли зоряне небо стало для наших предків і годинником, і компасом. Більше того – стало їхньою пам’яттю, бо закарбувало вірування і знання давно зниклих з лиця Землі окремих людей і цілих народів.
Ведуча: Небо здавалось давнім українцям то полем, то морем, то просто кленовим листком, на котрому написані Сонце, Місяць і зорі; хмари здавались лісами, дібровами, скелями, ватагою овець; зорі – копами на полі, або листом на воді; Сонце – соколом ; блискавка – терном або терновим вогнем.
Ведучий: Згодом люди помітили, що небесні світила утворюють групи, які назвали сузір’ями. Існують сузір’я Скорпіона, Оріона, Кассіопеї… Всіх їх обєднали в галактику, яку стародавні греки назвали «галаксіао», тобто «молочне коло», а українці – просто Чумацький Шлях.
– А чи не відбулись якісь зміни на нашому зоряному небі, у Всесвіті?
– Бачу-бачу! З’явилась молода Галактика під назвою „Чорнобаївська
Загальноосвітня школа”. О! Спектральний аналіз доводить, що 2008 року їй виповнилося 80 років.
– У мене є багато доказів, що всі зірки, навіть у цій Галактиці, не могли виникнути одночасно. Серед них, безперечно, є і старші, і молодші.
– Можливо, народження зірок відбувається і в наш час? А що ними рухає? Що виводить зі стану спокою, примушує триматися своїх орбіт?
– Це безперервне шкільне життя?
– Це життя міститься у самому центрі Галактики і забезпечує її рух та повернення на свою орбіту від лінії старту – 1 вересня – до лінії фінішу – 31 травня.
– У цій Галактиці навколо великих яскравих сузір’їв можна помітити, як рухається багато-багато зірочок. Цікаво, чи зможемо ми ввійти в контакт із цією цивілізацією? Чи зможе наша найсучасніша та найчутливіша апаратура вловити її сигнали?
дитячі голоси
Антонов «Как прекрасне этот мир»
Ведуча: Але нещодавно вражаюча сенсація здивувала світ: всі шпальти газет, найвідоміші журналісти лише те й робили, що дискутували щодо цього питання.
Ведучий: І як ви гадаєте, що ж це? Виявляється, українські вчені відкрили нову галактику Школярію! В ній уже протягом сімнадцяти років яскраво світять 23 гарячі, енергійні, веселі зірочки.
вальс Секундомір Відеовінетка
Ведуча: Палають в небі зірочки ліхтарями людської долі, перед далекою дорогою в життя загадайте кожний своє бажання. Сьогодні ці зірки Ваші. Бажаємо, щоб ваш вогонь розгорівся з новою силою і н згасав, щоб завтра в країні самостійного життя, куди Ви відпливаєте, він осявав Ваш шлях і зігрівав Ваші душі.
Ведучий: У яскравій та неповторній галактиці нашої школи
найяскравішими зірками сяють для нас випускники. Сьогодні у нас яскраво сяє не одна зірка, а цілий зорепад. Ось настає справжня зіркова мить нашого вечора.
Ведуча: Тож зустрічайте: зірки-випускники третього тисячоліття!
проходкаСвітло Феєрверк
Ведучий: Полинула думка до сонця й зірок, щоб глянути на трепетну землю, на якій відкриваються нам, на зелено-голубому обличчі планети наше майбутнє!
Ведуча: Ось – майбутнє України! Випускники!
Ведучий: Які міцними знаннями збагачують науку!
Ведуча: Високими спортивними досягненнями славлять наш рідний край
Ведучий: Неповторними талантами підносять культуру!
Ведуча: Клопіткою працею бережуть добробут України!
дефіле – гімн найкращим
№1 Ящук Ірина Сутула Юлія
№2 Романенко Роман Сова Вікторія Колісниченко Сергій
№3 Марченко Вадим Авраменко Катерина Завалій Михайло
№4 Марченко Дмитро Січкар Аліна Дробницький Андрій
№5 Хорошко Ігор Вовк Тетяна Данько Сергій
№6 Черненко Сергій Ряжена Лариса Гребенніков Сергій
№7 Шпаргаленко Сергій Ляпкало Наталія Білецький Олександр
№8 Язиков Максим Новохатько Інна Беліменко Дмитро
фанфари
«Королі» на сцені з’являються ведучі.
Ведуча: Доброго вам вечора, шановні батьки, вчителі, гості! Здається, що тільки вчора пролунав останній дзвоник, позаду – напружена пора іспитів та зовнішнього незалежного оцінювання, і ось – випускний бал, до якого одинадцять років, як по східцях, довелося підійматися нашим випускникам.
Ведучий: Одинадцять шкільних років… Як непомітно вони промайнули!.. І незабаром усім нашим колишнім школярам доведеться складати перший власний іспит на дорослість.
Школьный вальс
Ведуча: Сьогодні музика лунає гучно в школі,
І тоне в квітах урочистий зал.
В очах у кожного – і радість, і надія,
В нас випускний – шкільний останній бал!
Ведучий: Вітаємо всіх вас на нашім святі, –
Воно і смутком, й радістю дзвенить,-
Це свято зрілості і свято розставання,
Майбутнього прекрасна світла мить
Ведуча: Шановні гості! Вчителі, батьки, друзі та рідні наших випускників! Всі ми із хвилюванням чекаємо на урочисту мить.
Ведучий: У ваших очах відбивається сотня відтінків людських почуттів. У них – турбота і радість, збентеження і хвилювання, сум і надія. І лише байдужості в них нема.
Ведуча: Адже кожен, хто сидить у цій залі, доклав зусиль для того, щоб наблизити це свято.
Ведучий: Минає дитинство… І залишаються від нього тільки звуки, які наближають до класу кроки вчительки, скрип крейди, шум дощу, і аромат квітів учителям на прощання. Настане світанок, відкриються двері школи, вийде щаслива зграя випускників і всі розійдуться по своїх життєвих стежинах….
Ведучий: Але в певний момент всі зрозуміють, які прекрасні люди 11 років навчались поруч, отримували оцінки, сиділи за однією партою – таких уже не зустрінеш…
Ведуча: Червневий день із світлими очима
Величаючись ступає на поріг.
Вже рік шкільний лишився за плечима,
І безліч літо простила доріг.
Ведучий: Наша одвічна святиня –
Прапор держави в віках.
Неба блакить в ньому плине.
Стиглих ланів в нім розмах.
Прапороносна група
Ведуча: Прапор школи – це символ
Знань і умінь дітвори.
Хай же над площею плинуть
Ці осяйні прапори.
«Марш»
Ведучий: Ось і наповнився зал посмішками, голосами, чудовою музикою свята.
Ведуча: Тож через хвилину наступає урочиста мить…
Ведучий: Ми проводжаємо випускників
На радість і на славу.
Дзвенить – лунає гучно!
Славетний Гімн держави!
Гімн
Ведуча: Очікуванням кожне серце б’ється,
Надії вогник ще в очах не згас,
Директорові слово надається,
Вона сьогодні з радістю вітає вас.
Ведучий: Слово для привітання надається директору школи
Тетяні Борисівні Лукашенко.
Виступ – Лукашенко Т. Б.
туш
Ведуча: Дорогі випускники! До вас звертається – начальник відділу освіти і науки райдержадміністрації – Сергій Миколайович Джоболда
Ведучий: Випускників вітає –
Ведуча: Свої поздоровлення вам шле –
Дорогою добра
Ведучий: Перша школо… В районі ти – невеличка держава,
Пишаєшся не кількістю, а славою
Тих учнів, що навчались “на відмінно”,
Отож нагородити їх потрібно неодмінно.
Ведуча: Закінчується прекрасна шкільна пора. Невпинно лине час, відраховуючи секунди, хвилини, години, тижні, місяці, роки…
Слово для зачитання наказу про одержання атестатів про повну загальну середню освіту запрошуються заступники директора з навчально-виховної роботи Валентина Вікторівна Чорногор та Валентина Миколаївна Командиренко.
Зачитується наказ. Вручення посвідчень.Діти в національних костюмах
Зачитується характеристика – Ляпкало Н., Новохатько І., Січкар А.
Січкар Аліна – наша відмінниця, має чарівну усмішку, артистична, граційна, ініціатор багатьох починань у класі. Активна учасниця художньої самодіяльності, учасниця багатьох районних конкурсів: «Міс Снігурочка», «Романтична пара». Аліна чудовий декламато і знавець іноземної мови. Своє майбутнє мріє поєднати з професією перекладача.
Ляпкало Наташа -розумниця, вродлива, покладиста, з тонким почуттям прекрасного, тактовна, відмінниця в навчанні, добра подруга. Добре співає, танцює. Неодноразова учасниця обласних олімпіад. В класі має багато друзів, користується авторитетом серед товаришів.
Новохатько Інна хороша, симпатична дівчинаг-білявка з чарівними очима. Відмінниця в навчанні, активна учасниця художньої самодіяльності школи, принципова, небайдужа, завжди готова прийти на допомогу. Має чудовий голос, гарно танцює. Активна в громадському житті класу.
туш
Ведучий: Королеви наук школи!
Ви – кращі учні, золоте надбання,
Ви – сяйво, котре не згаса ніколи,
Отож прийміть ви щирі привітання.
Ведуча: Ви працювали довго і невпинно,
І хай же потяг пізнання нетлінний
Ніколи в вашім серці не згасає,
А доля зіркою небаченою сяє.
Вальс Свиридова
Ведучий: О мить прекрасна, зупинись,
Годиннику, не йди так швидко,
Бо зараз вручать атестат, –
І що ж тоді? Прощай, дитинство!
Ведуча: Для отримання атестатів про повну загальну середнюосвіту на сцену запрошуються учні 11 класу, вони найкращі у своєму життєвому оптимізмі, учні 11 класу: натхненником яких була класний керівник – Лариса Володимирівна Салоух
Зачитується характеристика учнів
Авраменко Катя – ввічлива й привітна, завжди зберігає оптимізм. Свій вільний час проводить у колі друзів. Любить доглядати і вирощувати квіти. Мріє про професію візажиста.
Катя в нашім класі, є символом скромності й краси.
Любить все неординарне,
Мріє про життя безхмарне.
Беліменко Діма серйозний, працелюбний хлопець, завжди розраховує на власні сили. Любить фізику і математику, захоплюється технікою та комп’ютером. Користується авторитетом у дівчат.
Діма — «містер приколіст»,
Музикальний має хист.
На дискотеці як заграє,
Так вся зала заспіває.
Білецький Саша – – хлопець щирий, чесний, добрий, спокійний, врівноважений. Мріє про професію електрика. Хоче займатися власним бізнесом. Охоче допомагає батькам по господарству.
Вовк Таня – красива дівчина, має чарівну усмішку, артистична, завжди в потоці життя. Любить математику і мріє стати бухгалтером. Приймає активну участь у всіх шкільних заходах. Крім того, що Таня добре навчається, у неї все добре виходить: пече, вишиває, танцює, співає.
Гребенпіков Сергій – полюбляє жарти, вміє підняти настрій. Життя сприймає за цікаву гру. Зберігає оптимізм у будь-якій ситуації. Сергій — неодноразовий призер змагань Всеукраїнського рівня з боксу. Має багато спортивних грамот і медалей.
Данько Сергій — кмітливий, жвавий, веселий хлопець, полюбляє жарти. Приймає активну участь в позакласній роботі школи та класу. Добре знає автомобіль, захоплюється комп’ютером, танцює. Приймає участь у різноманітних конкурсах. Користується авторитетом серед дівчат.
Дробницький Андрій трудолюбивий хлопець, хороший
помічник своїх батьків, майстер «золоті руки», у всьому розраховує на власні сили. Полюбляє жарти, має в класі багато друзів. Захоплюється технікою та мотоспортом. Завжди готовий прийти на допомогу.
Завалій Міша виріс в Дніпропетровську, та за два роки життя в Чорнобаї, добре вивчив українську мову. Серйозно займається спортом, добре стріляє з малокаліберної гвинтівки. Учасник районних спортивних змагань. Любить рибалити і працювати по господарству. Завжди розраховує на власні сили.
Колісніченко Сергій – хлопець з інтелектуальними здібностями до навчання. Дуже наполегливий, любитель дотепного, гострого слова. Людина надзвичайно товариська, має багато друзів, його люблять всі дівчата.
Гарний, модний, чесний, добрий, наш Сергійко благородний,
Щира посмішка оця, завойовує серця.
Марченко Вадим — людина надзвичайно товариська, має багато друзів, впевнений у собі, з почуттям гумору, працьовитий, як справжній господар, любитель пригод та сучасної музики. Улюбленець дівчат. Захоплюється технікою та комп ‘ютером.
Вадим в нас хлопець показний,
Танцюрист, спортсмен, артист,
Порядний, чесний і відкритий,
Цим усим він знаменитий.
Марченко Діма – хлопець веселий і добрий, щирий,
безтурботний, скромний, трішки впертий. Любитель і знавець комп ‘ютерної справи. В скрутну хвилину завжди готовий прийти на допомогу. Любить жарти і дотепне слово.
Ромапенко Роман тихий, спокійний юнак. Захоплюється комп’ютерною справою, радіолюбитель. Справжній господар у своєму домі, помічник для своїх батьків, полюбляє рибалити.
Ряжена Лариса – спокійна, совісна, доброзичлива. її цінують за відвертість і щирість. Трудолюбива, хороша помічниця своїм батькам, любить вирощувати квіти, добре малює. Має багато друзів. В майбутньому мріє стати економістом.
Сова Віта – вродлива, ніжна, з вишуканим смаком і чарівною усмішкою дівчина. Незмінний організатор всіх хороших справ. Бере активну участь у житті школи та класу. Неодноразова учасниця шкільних і районних олімпіад. Учасниця конкурсу «Міс Снігурочка», та «Міс Чорнобай». Віта має великі творчі здібності: пише вірші, грає на фортепіано. В майбутньому мріє стати журналістом.
Сутула Юля спокійна, вродлива, привітна, доброзичлива, завжди готова прийти на допомогу, з тонким почуттям прекрасного, тактовна, хороша помічниця своїм батькам, мріє про професію медика.
Хорошко Ігор – хлопець веселий, безтурботливий, любитель пригод і сучасної музики, впевнений у собі, винахідник дотепного гострого слова, працьовитий, як справжній господар. Має багато друзів, без нього життя в класі було б спокійним і невеселим.
Черненко Сергій – людина надзвичайно товариська, має багато друзів, дотепний, спокійний, вихований хлопець, по дорослому хазяйновитий. Любитель і знавець комп ‘ютерної техніки, творча натура. Сергій активний учасник художньої самодіяльності, добре танцює, учасник багатьох конкурсів.
Шпаргаленко Сергій – веселий, життєрадісний юнак, користкється авторитетом серед дівчат, добрий помічник своїм батькам. Спокійний, врівноважений, хороший товариш, учасник художньої самодіяльності.
А Шпаргаленко у нас, в танцях майстер – просто ас!
Бальний танець, гопак, джаз — він танцює просто клас!
Язиков Максим – надзвичайно емоційний, енергійний, красивий юнак, любить гостре слово, здібний до навчання, непередбачуваний, має надзвичайні організаторські здібності, особливо коли треба зірвати урок. Хороший знавець комп ‘ютерної справи, переможець районної олімпіади з інформатики.
Максим наш класний приколіст, пародист він і артист,
З цим талантом виступати, буде він на сцені МХАТа.
Ящук Ірина – надзвичайно серйозна і наполеглива, не по віку розсудлива, вимоглива до себе і до оточуючих. Принципова, чесна дівчина красуня. Має тонке почуття прекрасного, тактовна, вічлива, добре навчається.
Ведуча: Ну ось, здається, і все. Школу закінчено. Уроків більше ніколи не буде…
Ведучий: Дивне все-таки слово “ніколи”. Все буде: інститут, сім’я, діти, робота, а ось школи… вже не буде – і дитинства також не буде.
Ведуча: Нехай вогні салюту в країні самостійного життя осяває вам шлях і зігріває ваші душі.
Ведучий: Праця паростка вічності в серці плека,
Бо знання невичерпні, як мудрість людська,
Бо високе покликання долі відчутне
Тим, хто з парти шкільної крокує в майбутнє.
туш випускники стоять на сцені
Мартышки
Виступ першокласників+ кульки в руках
Ми сьогодні завітали, щоби нас запам’ятали.
А у школі ми завжди на найстарших поглядали
І хоча ми ще малі – здивувати можемо.
Класні ці випускники – стати б на них схожими.
Щоби вчиться й не ліниться, як Аліна і Наташа.
А ще б бути нам, як Інна: усе знати й посміхатись.
Стать в комп’ютерах метким, як наші Діма і Максим.
Ну, а я давно вже мрію мати силу, як в Сергія.
Все не можу розібратись: де Вадим, а де Дімасик!
Я струнка, красива, мила, як Лариса, Катя, Іра.
Щоб, як Сєрик танцювати, я й вночі не буду спати.
Хочу бути, як Сашко,- він цікавий, як ніхто.
Я не їм, не сплю від мрії познайомитись з Андрієм.
Є для нас предметом мрій Ігор, Міша і Сергій.
Будем добрі і надійні, наче Юля, Таня, Віта.
Станем горді і красиві, як стрункі наші Сергії.
Я спокійний, тихий, кльовий, наче наш відомий Рома.
Ви пишайтесь нами нині, бо росте вам гарна зміна.
Хай же вам щастить усюди, хай завжди шанують люди.
Хай вас доля береже, хай вас ангел стереже.
Журавлиная песня Виступ класного керівника
Ведуча: Шкільне дитинство дзвоником злетіло,
Доросле починається життя.
Їм щойно атестат з медалями вручили –
Путівку в невідоме майбуття.
Ведучий: Ще мить – і назавжди залишать школу,
Підуть усі у самостійне майбуття.
Та школа не забудеться ніколи –
До неї завжди хай серця летять
Ведуча: Проміння сонця ллється
Дитячий сміх бринить
Хай в небо він несеться
І гордо школи гімн звучить
Гімн школи
Слова творчої спілки вчителів та учнів
Музика В.Залеського
Ми школи – великої діти
Надія і сила і рух
Теплом і любов’ю зігріті,
Гартуєм юнацький свій дух.
Ми в школі навчились любити
Свій дім, свою школу, свій край
Шануймось, учімось, творімо
І мудрості книгу читай.
Хай око і серце радіє
Ти, мріє крилата, злітай.
Ми любимо рідную школу,
Ми славимо наш Чорнобай
Гімн школи
Татьяна Овсиенко – Школьная пора
Ведучий: Клас великих оптимістів, які вірять,
Не тільки у себе,
А й у світле майбутнє держави
Вони – життєдайні та енергійні.
Ведуча: Клас веселий і кмітливий, може витримати все:
будь-які перепони та перешкоди
з легкістю проходить, посміхаючись.
Девіз класу: „один за всіх і всі за одного”.
пісня «Терехова – Выпускной»+ вальс
Кінофільм про батьків з дітками
Ведуча: 17, 18 чи 20 років тому зустрілися Він і Вона, поєднали свої долі, а сьогодні їх діти стали випускниками… Кожен ваш день починався з маминого ніжного поцілунку і батькового теплого погляду.
Ведучий: Як добре, що вони зустрілись у життєвому морі, знайшовши за темними туманами берег своєї любові із хвилями тривог…
«Помолимся за родителей..»
Ведуча: Де б не був, вертаюся думками
Я до рідні: до батька і до мами.
Як живеться їм о цій годині,
На моїй землі, на Україні?
Ведучий: Звідки носять воду у господу,
Що збирають з поля і городу?
І які їм сняться сни ночами
В милому будинку між садами?
на сцені з’являються батьки
Випускник: Коли на душі сумно, згадай щасливі миті дитинства – і настрій поліпшиться. У дорослому житті стільки переживань, стресів, втрат… Нереально мріяти про будні без труднощів, гірких моментів…
Випускник: Але, як би не складалася доля, завжди залишається з нами світ щасливий і безтурботний – світ дитинства…
Випускник: Дитинство… Яке воно неповторне. Радісно бігаєш, граєшся цілісінький день. Коли сонце сховається за обрій, лагідний голос неньки нагадає, що пора йти додому. Але так не хочеться… Вулиця тьмяніє, огортається таємничими сутінками, на небі прокльовуються зірки… Що це за такі загадкові світила? От би вміти лічити до мільйонів та мільярдів й усі-усі зірки порахувати!
Випускник: Зоряне небо – наче казка без слів. Зачудовано дивишся довго-довго, намагаєшся зрозуміти, чому воно так далеко і що означають оті небесні світлячки…
Випускник: Аж враз – знову голос мами, нібито гнівний, але вчувається у тій напускній суворості теплота. У дитячі роки якось по-особливому відчуваєш батьківську любов.
Випускник: Що не день, що не рік ми стаємо дорослішими. Недалеко той час, коли житимемо своїм життям. Але, звичайно, завжди приходитимемо до рідного дому. Бо тут усе нагадує про дитинство – найбільш світлий, зворушливий і незабутній період в людському житті.
Випускник: Тата й мами! Спасибі Вам за те, що колись був перший день і перший шкільний урок. І я хочу Вам сказати по секрету, ми дійсно виросли.
Ведучий: Мати йде…
Тихо йде…
Як любо, тепло і добре сказати
В цю літню пору мені
Слово ласки і ніжності – “Мати”.
Світло її сміється весні.
Ведуча: Руки її – щоб добро голубіло в зеніті,
Губи її – щоб не згасли розрада і сміх…
Всі ми материнським теплом обігріті,
Тож шануймо й славімо її.
Мама : Дорогі наші діти, ви найкращі для нас,
Ми бажаємо щастя і долі.
Вам сьогодні з дитинством прощатися час,
А життя – не стежинка у полі.
А життя – це дороги тернисті не раз.
А життя – це не сміх і не жарти…
Та не бійтесь нічого, у добрий вам час,
Світ – чарівний, і тому жити варто.
Мама : Все здолати потрібно вам буде не раз,
Не впадайте у відчай, боріться!
Йдіть сміливо! У добрий вам, діточки, час!
Мрія кожного з вас хай здійсниться.
Хай вам ляжуть під ноги щасливі путі,
Горе й лихо хай всіх обминає.
Хай вам буде удача і щастя в житті,
І хай серденько ваше співає.
Мама : Благословляємо вас, діти, в добрий час!
Хай щастя і достаток будуть з вами.
Прийміть же хліб і сіль від нас,
Сміливо по землі ідіть шляхами.
Благословенна ця священна мить
Початку звершень, зустрічей й розлуки.
Як хліб і сіль із материнських рук
Візьмеш в свої невпевнені ще руки.
Мама : Із цим шматочком підеш у світи,
Що зігріватиме, мов сонечка промінчик,
Бо він – частинка рідної душі
Та оберіг з минулого дитинства.
пісня «Родина, родина » родина Сутули Юлі
фанфари 2 Вчать у школі
«Неповторяется».
Відбувається показ кінофільму- «Першокласник»
Випускник: Тож давайте зазирнемо у минуле,
Щоб поглянути, якими ж то ми були!
Коли вперше бігли, мов по морю,
До священного порогу школи.
Першокласник: Першокласник посміхнувся: Як на свято одягнувся! Навіть в воду не зайшов:
Подивився – і пішов.
Першокласниця: Вушка вимиті чистенько,
Ранець на плечах новенький,
Блищать туфлі на ногах, Вогник радості в очах
Ведучий: Дитинство минуло. Воно відходило по краплині, тихо й непомітно, з першими літерами на дошці, з коротеньким платтячком, з пронизуючими дзвінками, які дорожчі за всі теореми на світі, зі знайомим, звичним голосом першої вчительки.
Ведуча: Пам’ятайте її завжди. Вона, як мама і тато, – єдина і неповторна, тому що – перша. Це до вас, шановні звернено зараз вдячні погляди ваших дітей. Подивіться, які вони красиві і зовсім дорослі.
“Пісня.. ”Палій Юля,Чорненко О.,Тимчук О.,Щербина Я. перша вчителька піднімається
Ведучий: Це сталося раптово:в морі квітів і звуків
З теплих матусиних рук вчитель узяв ваші руки,
Він увів вас у перший клас, але найдивовижніше те,
Що ваші руки і зараз у руках вашого вчителя.
Жовкнуть сторінки книжок, але ви – його учні тоді, зараз і навіки.
Виступ першої вчительки
Випускник: Щаслива та людина, яка зустріла у житті справжнього вчителя. Щасливі і ми, бо наша шкільна дорога почалась із зустрічі з чудовими педагогами
Першокласник : Це не вигадка, не казка,
Що віднині я – школярик.
Ось портфелик мій, будь ласка,
А в портфелику – букварик.
А в портфелі – акварелі,
Та ще зошитів з десяток,
Та дві книжечки веселі
Про птахів і про звіряток…
А оцінок ще немає,
Бо почав я вчитись тільки,
Хоч сестричка вже питає
Чи носитиму я двійки.
Учень: Недавно – дуже дивно здавалося мені:
Ну як писати рівно ці літері трудні?
І навіть з паличками я впоратись не міг.
Криві та з закарлючками, ну, просто, як на сміх.
Учень: А далі знов рядочок, мов бублик, кругле “О”.
Мені аж серед ночі ввижалося воно.
Пишу – виходить криво, неначе пада вбік.
А потім я, на диво, писав, писав – і звик.
Учениця: Старалась я не марно – кривуль ніде нема.
І ручка пише гарно, виписує сама.
І літеру, і кому я можу написать
І вже несу додому відмінний знову бал
пісня « Школьная пора »
заставка
– Чи любите ви школу?
– Я хочу запитати, чи любите ви школу так, як любимо її ми?
– Всією силою душі, всім серцем!
– Тиша кабінетів і веселий гомін перерв, важка контрольна і довгожданий
дзвоник.
– Обличчя друзів і ласкаві посмішки вчителів, смак перемоги і перше кохання.
– Все це наша школа, наше шкільне життя.
– А життя, як казав великий класик, – це великий театр.
– А всі ми – актори.
– 10 років, крок за кроком, ми йшли до цієї миті, готувались до найважливішої події в нашому житті.
– Тож запрошуємо всіх вас завітати до найвеличнішого театру
– Державного академічного театру «Школа» .
фанфари -2 «Вчать у школі»
алфавіт + букви
Випускник:
Роки… Роки…
Що ж, не спиняйтесь, мчіть.
І довгі дні несіть у забуття.
Ніщо не вічно — лиш мій
перший вчитель,
Лиш мій перший вчитель у моїй душі
Живе усе життя.
Випускник: Давайте пригадаймо разом,
Як вперше тут ми всі стояли,
Розгублені, малі, кумедні,
З-за квітів ледве виглядали.
Нас вчителька взяла за руку
І повела у перший клас.
Терпляче нас всьому навчала…
Як швидко пролітає час…
Випускник:
Яка в нас дивовижна азбука —
Весь алфавіт від Я до А.
Велика сила в ньому є,
Бо кожен бачить в них своє.
Вся справа в тім лише, де та як
Поставлений в слові кожен знак.
Випускник. А ось дивись, яка азбука в учителів.
Кожен випускник в руках має літеру
А — Ах! Подивися, хто прийшов.
Б — Борисе, виплюнь жуйку!
В — Ви колись заспокоїтесь?
Г — Горе моє, де твій зошит?
Д — Давай щоденник, двієчнику!
Е — Екзамени на носі!
Є — Євгене, скільки можна розмовляти?
Ж — Жаль, що ваші батьки постійно зайняті.
3 — Запам’ятайте! Знання — сила!
І – І звідки ти взявся на нашу голову?
Ї — їхали-їхали та й приїхали!
К — Коли все це закінчиться?
Л — Люди ви взагалі чи не люди?
М — Мене послухайте!
Н — Не треба мене заспокоювати.
О —.О, Боже мій!
П — Просто геніально, що ти прийшов на мій урок.
Р — Розвернись, дошка праворуч.
С — Сядь і не нервуй мене!
Т — Ти ще палиш?
У — У кого дзвонить мобільник?
Ф — Феноменальна відповідь.
X — Хто забрав крейду?
Ц — Циц! Дитина!
Ч — Чия шпаргалка?
Ш — Шикарна зачіска.
Щ — Щоденники на стіл!
Ь — погрожує кулаком.
Ю — Юначе, не заважай мені вести урок.
Я — Я пішла за директором!
фанфари -2 «Вчать у школі»
Випускник: Коли наші вчителі були маленькими, вони відрізнялись відповідальністю та принциповністю. Наприклад: маленька Валентина Вікторівна в дитинстві дуже полюбляла перевіряти журнали. Спочатку вона перевіряла журнал „Малятко” , потім журнал „Наталі”, а коли зовсім підросла, їй стали довіряти журнали всієї школи. І вона з цим справляється відмінно.
Випускник: : А ось, Валентина Григорівна, дивувала своїх батьків своїм оригінальним сприйняттям навколишнього світу, вона дуже полюбляла малювати портрет Менделєєва, тільки дорослі чомусь думали, що це не Менделєєв, а Лавуазьє, й при чому її це так захоплювало, що вона вирішила стати вчителем хімії.
фанфари -2 «Вчать у школі»
Ведуча: Деколи нам сниться те, що в житті неможливо,
але життя часто підносить те, що і не снилося
– Тихо! Тихо!
Всі: Що трапилось?
– Ми побачили жахливий сон!.
– О, це був жах! Спимо ми на уроці… і раптом бачимо!….
– Миша, котра приєднана до системного блоку, нічим не відрізнялася від миші, котра квапливо бігла по підлозі. Ну, по крайній мірі, зовнішні вони були схожі: хвости обох їх виходили десь із задньої панелі компютера.
-Та ні ж бо! Хвіст іншої був прикріплений до спец
Іальної плати!
– А як ця плата туди потрапляє???
– Відповісти на це запитання може наш учитель інформатики – Євгеній Васильович. Саме він – маг комп’ютерних технологій та Інтернетових павутин – він завжди допомагав нам виходити із різних-таки запутаних лабіринтів. Щиро дякуємо вам.
фанфари -2 «Вчать у школі»
Песня “Если у вас нету тёти”
Если у вас нету мышки
Её не отравит сосед
И с другом не буде драки
Если у вас/2р джойстика если нет Джойстика нет
Если у вас нет модема
Пусть счет с АТС не страшит
И вирус уйдет к другому
Если у вас/3р “компа” нет Компьютера нет
Припев: Мигает экран лукаво
Зовет, манит интернет
Думайте сами, решайти сами
Учиться вам или нет
Учиться или нет
фанфари -2 «Вчать у школі»
Всі в піджаках
Там де змія не проповзе,
І де не ходять зроду люди,
Турист на пузі проповзе
І нічого йому не буде.
— Привал (виймають піджаки, обклеєні шпаргалками і одягають їх)
- Ти що перший раз з нами?
- Новенька?
- Як ви здогадались?
- Та бачимо, що ти ніколи не бувала на першій паралелі 109 мередіану.
А що там? Всі: о-о-оо
Пісня “Айсберг”
Приспів: І ми про все на світі
Від страху забуваєм
Не можемо до шпори
Рукою дотягнутись
Вона така холодна,
Як айсберг в океані,
Цю кригу не розтопиш
І навіть не трудись 2 р
Зовсім не гуляєм
Географію вивчаєм.
Немає у нас часу
На побачення ходить.
Здається, все вже знаєм
Можем іспити складати
І заходим ми до класу
Більш немає сили вчить…. (плачуть)
Випускник: Заспокойтесь, в усьому треба бачити позитивні моменти,
Адже Ольга Олексіївна навчила нас ніколи в житті
не збиватись з правильного курсу, виживати
навіть у несприятливих кліматичних умовах.
Випускник: А головне, відкрила для нас безмежний, цікавий, неповторний світ.
фанфари -2 «Вчать у школі»
Випускник: Всім відомо, як важливо для актора мати хорошу дикцію і вимову. Всім знайомо спосіб їх тренування, берете горішки, кладете в рот і говорите: «Шла Саша по шоссе и сосала сушку»
Випускник: Ну, це вже як кажуть, кам’яний вік, ми застосовуємо сучасні методи. Основа яких – вивчення іноземних мов.
Випускник: Запрошуємо вас зазирнути у наші кабінети професійної майстерності.
Випускник: Ми не знаємо, як вдавалось Валентині Леонідівні навчити нас розуміти красу поезій Шиллера і Гейне, розібратись з відмінками, родами, перфектами, мабуть, у цьому їй допомагало диво. Яке? Дивіться
Пісня (Сюткін)
Пізній час, половина першого.
Англійську час вивчать.
Завтра вам відповідать
Підготуйте розповідь
Про свою сім’ю
Та про ваших друзів і усю рідню.
Англійська мова у вас
Має бути суперклас
Тоді підкорите ви легко
Цілий величезний світ
Будуть зустрічі – нелегко,
Але ви готові у політ.
фанфари -2 «Вчать у школі»
Випускник: А тут за методикою 25 кадра працює Люба Леонідівна. Зупинимо його і розглянемо більш детально.
Випускник: Выпускники! Учтите впредь,
Чтоб не бояться сочинений,
Вполне достаточно иметь
Набор простых определений:
Пишите, что поэт — пророк,
А Гоголь высмеял порядки,
Что Фамусов плохой и гадкий,
А Чацкий больше не ездок.
Базаров обогнал свой век,
Онегин — сложная натура,
Печорин — лишний человек,
Дикой же — образ самодура,
Герасим утопил Муму…
Вот вам и вся мировая литература.
фанфари -2 «Вчать у школі»
Випускник: Не було спокою ні вдень нам, ні вночі,
Від теорем і задач сліпли очі,
Синусів графіки хвилями бились,
Голови наші від них аж крутились.
Та вперто учили ми математику,
Хоч дуже мало в предметі романтики.
Лариса Володимирівнаоголосила,
Що математика — велика сила.
фанфари -2 «Вчать у школі»
Випускник Скільки добра і любові в літературі
Та наймелодійнішій українськім мові.
Мовою прадіди ще розмовляли,
Пісні співали, вірші про кохання складали.
Ви навчили нас рідну цю мову любити,
Твори читати, думати, що говорити,
Світову культуру вивчати,
Реферати писати і захищати.
фанфари -2 «Вчать у школі»
Випускник Економіка — складна наука.
Хтось із учнів її любить,
А для інших вона — мука.
Та в житті, як не крутися,
Без неї нам не обійтися.
Щоб предмет ваш добре знати,
Багато треба працювати.
Ви увесь свій вільний час
В останні дні витрачали на нас.
фанфари -2 «Вчать у школі»
Випускник Виклик батьків.. про це ми згадуватимемо з усмішкою, тому що ніхто більше їхне потривожить фразою «Поведінка вашої дитини не така, якою мала бути».
Випускник А щоденник – маленький індивідуальний шкільний бестселер.. нам більше не доведеться записувати домашні завдання…
Випускник Минуть роки, але нам назавжди запам’ятається цей зал і ці вислови вчителів, котрі стали вже крилатими.
Випускник Друзі! Давайте сьогодні скажемо про наших вчителів все, що ми знаємо, сьогодні ж вже ніхто не буде викликати наших батьків до школи, бо вони всі тут – з нами.
– Не треба робити здивованих рухів руками
- Чому ви вертитесь головою?
- Один сяде за Віту, а другий – за останню парту.
- Або ти повертаєшся до мене спиною і продовжуєш розмовляти, або ти виходиш із класу
- Ввімкніть, будь ласка, хвилину мовчання
- Мийте ноги, та ляайте спати
- Тут же зрозуміло написано українською по білому
- Зараз я вам поставлю двійку і ніхто мені не допоможе
- У тебе що язика нема постукати
- Одним оком дивимося в зошит, другою рукою пишемо.
- Контрольну приходьте переписувати на будь-якому уроці, бажано на перерві.
- Ваша зачіска не відповідає дійсності
- Подивіться на формулу, яку я стерла
- І на закінчення любимий вислів нашого класного керівника: «11 клас, Ви будете чергувати в мене «русский месяц»
фанфари -2 «Вчать у школі»
Увага! Увага!
Всім учням школи приготуватися прийняти клятву!
Ми, учні Чорнобаївської ЗОШ № 1 „Клянемось!”
- Ніколи не ходити до школи…
- …з невивченими уроками! „Клянемось!”
– Ніколи не вітатися до вчителів…
…напхавши до рота жуйок! „Клянемось!”
Ніколи не закінчувати семестр… „Клянемось!”
- …з низькими оцінками!
- Ніколи не запрошувати батьків на збори…
.- ..за п’ять хвилин до початку! „Клянемось!”
- Ніколи не слухати вчителів…
.- .. одним вухом! „Клянемось!”
- Ніколи не відкривати двері школи…
- … ударом ноги!
„Клянемось!” „Клянемось!” „Клянемось!”
Випускник Останні дні у школі. Вже дорога,
Нас кличе у чужий незнаний світ.
А ваші очі – радість і тривога,
І в наших душах незнищенний слід.
Уроки Ваші, погляд, добре слово –
Усе ми беремо з собой в життя.
Ваш подарунок нам — це рідна мова,
Цінніший скарб вогненного буття.
Випускники ми в цьому році,
Але, коли ми знань жадали,
В слова на кожному уроці
Частинку серця Ви вкладали!
Ми не просто читали вірші,
Ми торкались життя людини,
Сторінок їх серця й душі…
Не забути нам ці хвилини!
пісня “Всё пройдёт…“
композиція «Париж»
Випускник Ти чуєш, як стрілка годинника стрімко біжить по циферблату, наближаючи закінчення сьогоднішнього вечора?
Випускник Ще не всі заспівані пісні, прочитані вірші, освідчення в коханні, проголошені слова подяки… та час на жаль не зупинити, не повернути назад…
Випускник Час наближає всіх випускників до заповітної межі прощання з дитинством і зустріччю з дорослістю…
Випускник Ти знаєш… Я… Я…
Випускник Знаю, цю квітку ти, мабуть, приготував мені, нарешті ти звернув на мене увагу, а то…
Випускник Справді, це тобі! І скажу, як спец, що кохання – така складна річ, приходить тоді, коли його зовсім не чекаєш, а потім… буває розчарування…
Випускник Та все ж кохання є і залишається яскравою сторінкою нашого життя, тож кохаймо і будьмо коханими!
пісня “Ромашка” діти з ромашками
Випускник Чи буває вічне кохання? в моїй голові почали з’являтися думки, думки які прагнули знайти відповідь на це питання. Але з кожною наступною хвилиною з’являлося все більше сумнівів, протиріч. Мозок відповідав і „так”, і „ні”.
Випускник Закінчені романтики переконані, що воно існує, песимісти зовсім іншої думки. Кожен має власну відповідь, яка не повторюється з іншими. Навіть давши свою сумнівну відповідь мою голову все рівно не покидали сумніви стосовно цього.
Випускник І ось воно, таємниче, приходить до тебе. Ти цього й не помітиш, тільки злегка відчуєш якийсь біль у серці.
Випускник Буває й так, що вимушена розлука стирає в пам”яті колись мовлені слова, затьмарює образ, охолоджує почуття. Значить, залишається одне – ви просто друзі, і спогадом про колишні почуття станють нечасті телефонні дзвінки.
Випускник Утім, логіка в коханні недоречна. Може статися: він повернувся, ви зустрілися, і душа відтанула, наче весняна крига.
А якщо “просто друзі”? У його розумінні. А в твоєму? Можна з жалю розплакатися – від приємних, щасливих спогадів. Трапляється, захоплення дитинства, непомітно перерісши в кохання, стає свого роду кодом для певних сторінок життя, для благородних вчинків, для всіх подальших почуттів і справ
пісня «НІ – FІ, Средняя школа…..»
фанфари -2 «Вчать у школ і- перехід
У всих квіти !!!!!!
Випускник: А тут за методикою 25 кадра працює Люба Леонідівна. Зупинимо його і розглянемо більш детально.
Випускник: Выпускники! Учтите впредь,
Чтоб не бояться сочинений,
Вполне достаточно иметь
Набор простых определений:
Пишите, что поэт — пророк,
А Гоголь высмеял порядки,
Что Фамусов плохой и гадкий,
А Чацкий больше не ездок.
Базаров обогнал свой век,
Онегин — сложная натура,
Печорин — лишний человек,
Дикой же — образ самодура,
Герасим утопил Муму…
Вот вам и вся мировая литература.
фанфари -2 «Вчать у школі»
Випускник: Не було спокою ні вдень нам, ні вночі,
Від теорем і задач сліпли очі,
Синусів графіки хвилями бились,
Голови наші від них аж крутились.
Та вперто учили ми математику,
Хоч дуже мало в предметі романтики.
Лариса Володимирівнаоголосила,
Що математика — велика сила.
фанфари -2 «Вчать у школі»
Випускник Скільки добра і любові в літературі
Та наймелодійнішій українськім мові.
Мовою прадіди ще розмовляли,
Пісні співали, вірші про кохання складали.
Ви навчили нас рідну цю мову любити,
Твори читати, думати, що говорити,
Світову культуру вивчати,
Реферати писати і захищати.
фанфари -2 «Вчать у школі»
Випускник Економіка — складна наука.
Хтось із учнів її любить,
А для інших вона — мука.
Та в житті, як не крутися,
Без неї нам не обійтися.
Щоб предмет ваш добре знати,
Багато треба працювати.
Ви увесь свій вільний час
В останні дні витрачали на нас.
фанфари -2 «Вчать у школі»
Випускник Виклик батьків.. про це ми згадуватимемо з усмішкою, тому що ніхто більше їхне потривожить фразою «Поведінка вашої дитини не така, якою мала бути».
Випускник А щоденник – маленький індивідуальний шкільний бестселер.. нам більше не доведеться записувати домашні завдання…
Випускник Минуть роки, але нам назавжди запам’ятається цей зал і ці вислови вчителів, котрі стали вже крилатими.
Випускник Друзі! Давайте сьогодні скажемо про наших вчителів все, що ми знаємо, сьогодні ж вже ніхто не буде викликати наших батьків до школи, бо вони всі тут – з нами.
– Не треба робити здивованих рухів руками
- Чому ви вертитесь головою?
- Один сяде за Віту, а другий – за останню парту.
- Або ти повертаєшся до мене спиною і продовжуєш розмовляти, або ти виходиш із класу
- Ввімкніть, будь ласка, хвилину мовчання
- Мийте ноги, та ляайте спати
- Тут же зрозуміло написано українською по білому
- Зараз я вам поставлю двійку і ніхто мені не допоможе
- У тебе що язика нема постукати
- Одним оком дивимося в зошит, другою рукою пишемо.
- Контрольну приходьте переписувати на будь-якому уроці, бажано на перерві.
- Ваша зачіска не відповідає дійсності
- Подивіться на формулу, яку я стерла
- І на закінчення любимий вислів нашого класного керівника: «11 клас, Ви будете чергувати в мене «русский месяц»
фанфари -2 «Вчать у школі»
Увага! Увага!
Всім учням школи приготуватися прийняти клятву!
Ми, учні Чорнобаївської ЗОШ № 1 „Клянемось!”
- Ніколи не ходити до школи…
- …з невивченими уроками! „Клянемось!”
– Ніколи не вітатися до вчителів…
…напхавши до рота жуйок! „Клянемось!”
Ніколи не закінчувати семестр… „Клянемось!”
- …з низькими оцінками!
- Ніколи не запрошувати батьків на збори…
.- ..за п’ять хвилин до початку! „Клянемось!”
- Ніколи не слухати вчителів…
.- .. одним вухом! „Клянемось!”
- Ніколи не відкривати двері школи…
- … ударом ноги!
„Клянемось!” „Клянемось!” „Клянемось!”
Випускник Останні дні у школі. Вже дорога,
Нас кличе у чужий незнаний світ.
А ваші очі – радість і тривога,
І в наших душах незнищенний слід.
Уроки Ваші, погляд, добре слово –
Усе ми беремо з собой в життя.
Ваш подарунок нам — це рідна мова,
Цінніший скарб вогненного буття.
Випускники ми в цьому році,
Але, коли ми знань жадали,
В слова на кожному уроці
Частинку серця Ви вкладали!
Ми не просто читали вірші,
Ми торкались життя людини,
Сторінок їх серця й душі…
Не забути нам ці хвилини!
пісня “Всё пройдёт…“
композиція «Париж»
Випускник Ти чуєш, як стрілка годинника стрімко біжить по циферблату, наближаючи закінчення сьогоднішнього вечора?
Випускник Ще не всі заспівані пісні, прочитані вірші, освідчення в коханні, проголошені слова подяки… та час на жаль не зупинити, не повернути назад…
Випускник Час наближає всіх випускників до заповітної межі прощання з дитинством і зустріччю з дорослістю…
Випускник Ти знаєш… Я… Я…
Випускник Знаю, цю квітку ти, мабуть, приготував мені, нарешті ти звернув на мене увагу, а то…
Випускник Справді, це тобі! І скажу, як спец, що кохання – така складна річ, приходить тоді, коли його зовсім не чекаєш, а потім… буває розчарування…
Випускник Та все ж кохання є і залишається яскравою сторінкою нашого життя, тож кохаймо і будьмо коханими!
пісня “Ромашка” діти з ромашками
Випускник Чи буває вічне кохання? в моїй голові почали з’являтися думки, думки які прагнули знайти відповідь на це питання. Але з кожною наступною хвилиною з’являлося все більше сумнівів, протиріч. Мозок відповідав і „так”, і „ні”.
Випускник Закінчені романтики переконані, що воно існує, песимісти зовсім іншої думки. Кожен має власну відповідь, яка не повторюється з іншими. Навіть давши свою сумнівну відповідь мою голову все рівно не покидали сумніви стосовно цього.
Випускник І ось воно, таємниче, приходить до тебе. Ти цього й не помітиш, тільки злегка відчуєш якийсь біль у серці.
Випускник Буває й так, що вимушена розлука стирає в пам”яті колись мовлені слова, затьмарює образ, охолоджує почуття. Значить, залишається одне – ви просто друзі, і спогадом про колишні почуття станють нечасті телефонні дзвінки.
Випускник Утім, логіка в коханні недоречна. Може статися: він повернувся, ви зустрілися, і душа відтанула, наче весняна крига.
А якщо “просто друзі”? У його розумінні. А в твоєму? Можна з жалю розплакатися – від приємних, щасливих спогадів. Трапляється, захоплення дитинства, непомітно перерісши в кохання, стає свого роду кодом для певних сторінок життя, для благородних вчинків, для всіх подальших почуттів і справ
пісня «НІ – FІ, Средняя школа…..»
фанфари -2 «Вчать у школ і- перехід
У всих квіти !!!!!!
Світлий день. Вересень. Ромашки. Бант. Косички. Первоклашки. Буквар. Ручка. Глобус. Карта. Розфарбована вся парта. Танці. Турпохід, гітара. Поцілунок. Знову – пара. Друг. Шпаргалка. Тексти. Держекзамен, тести .
Бал прощальний. Разом всі. Атестат, букет в руці. І чому так сумно на душі?
Випускник “Учитель – сіяч, що засіває добром ниву”, – так сказав про невтомного сіяча доброго, розумного й вічного видатний педагог Олекса Духнович. Сказав багато років тому, але плин часу невладний над мудрістю та життєвістю думки, бо невтомно і щедро засівають освітянську ниву педагоги нашої Чорнобаївської загальноосвітньої школиІ – ІІІ ступенів №1. Вони розуміють, що все, до чого пригорнулося дитяче серце на зорі життя ,- добро, справедливість, совість, честь, – залишиться у ньому назавжди.
Випускник Любі наші вчителі! Ми всіх Вас пам’ятаємо, любимо:
– вчителі української мови та літератури – ви навчили нас бути справжніми патріотами своєї держави;
– вчителі математики – ви допомогли нам стати логічними і послідовними у своїх діях і починаннях;
– це вчителі фізкультури – ви робили нас стрункими, красивими, здоровими;
– вчителі фізики – ви відкрили для нас нещодавно ще незнаний, але цікавий і барвистий світ;
– вчителі трудового навчання – ви зміцнили наші руки, зробили їх золотими;
– вчитель ДПЮ – ви зробили нас справжніми хлопцями, чесними, готовими захищати нашу Батьківщину;
– вчителі історії – ви відкрили нам шлях у майбутнє, адже той, хто не знає минулого свого народу – не має майбутнього;
– вчитель біології – ви навчили нас любити природу, берегти її красу і чистоту;
– вчителі інформатики – ви зблизили нас із сучасністю – відкрили вікно до світу комп’ютерних технологій;
– вчителі географії – ви навчили нас любити світ, бажання все бачити і все знати;
– вчителі ОБЖ – ви розтлумачили всю велич і красу життя, навчили оберігати його;
– вчитель зарубіжної літератури – ви розвинули в нашій душі поетичність і красу, любов до прекрасного;
– вчителі хімії – ви навчили нас бути поміркованими та вдумливими;
– вчителі економіки – ви підготували нас до дорослого життя, навчили бути самодостатніми;
– вчителі іноземних мов — ви дали нам друге життя, адже скільки людина знає мов, стільки разів вона й живе!
Ми Вас всіх лю-би-мо!
Випускники дарують квіти вчителям у залі
пісня „Неоконченный роман”+ танець
Родные и прекрасные учителя, о боже
Зачем же так жестоко разлучает нас судьба?
Дрожит у нас в глазах хрустальная слеза
А в сердце грусть – печаль, как никогда
Припев:
Слезинки тихо падают из глаз,
Так много хочется сказать сейчас
Красивих добрых и хороших слов
Про любовь, про любовь!
Но все когда-нибудь кончается
И вот теперь настал разлуки час
Но помнить будем мы всегда, всегда
Вас, учителя!
Простите нас за то, что может быть не так все было
Спасибо вам за то, что вы на белом свете есть
Все годы пронеслись, растаяли как сон,
Но с вами был таким прекрасным он.
Випускник Ось уже дійсно настав час прощання зі школою. Ми тут залишаємо своє дитинство, 11 років ми йшли до цієї миті.
Випускник Тепер уже прийшла пора прощання,
і ми сьогодні трішечки сумні.
За наше виховання і навчання.
Спасибі, дорогі учителі!
Випускник Як швидко шкільні роки пролетіли,
Неначе вчора ми були такі малі.
За те, що нас любили й розуміли,
Спасибі, дорогі учителі.
Випускник Ось прийшов
Цей бажаний наш бал випускний
Пролетіли як пташки, роки
Ми прощаємось з школою, партою, дзвінком
Назавжди, назавжди, назавжди!
Випускник В серці радість і сум, і щемкі почуття
У політ вирушаємо ми
Нова пісня злітає у синю даль
Кличе нас у доросле життя
фон звоник
« Городок »
Відеофільм з останнього дзвінка
Ведуча: Дитинство непомітно спливає – і залишає за собою лише слід у пам’яті. Одинадцятий клас – рубіж дорослості.
Ведучий: Здається, прекрасне, безтурботне життя ніколи не скінчиться, але… то лише мрії. Адже кожного з вас чекають особисте життя, власні проблеми, клопоти, котрі змушені будете вирішувати самотужки.
Випускник Можливо, зараз несповна усвідомлюємо, як нам і надалі будуть потрібні мамині поради – наприклад, щодо навчання, та й врешті-решт – відносно юнаків. Але цей час неодмінно настане, і тоді ми зрозуміємо, які були іноді неправі у ставленні до, на перший погляд, “безглуздих” батьківських порад…
Випускник Помилки дитинства пізно виправляти, тим паче, що навіть наші голівоньки “забиті” зовсім не минулим, навпаки – майбутнім. Потрібно навчатися, всерйоз думати про майбутню кар’єру та починати якось влаштовуватися у теперішнє життя.
Випускник Що вдієш, так воно складається: сьогоднішнє швидко стає минулим, а минуле можна лише згадувати; живемо ж усякчас теперішнім і неодмінно зазираємо в майбутнє, проймаючись новими бентежними ідеями, будуючи плани…
Випускник Мені сімнадцять – і я вже задумуюсь над тим, яким має бути моє майбутнє, роблю, так би мовити, певні внески, котрі авжеж допоможуть… Зробила для себе висновок: життям потрібно насолоджуватися та максимум брати від нього все те, що дійсно хочеш.
Випускник Але жити не одним днем, а раз у раз зазирати в прийдешнє, прораховувати раціональність подальших своїх кроків. І тоді прикрих несподіванок стане менше. на сцену виходять всі одинадцятикласники з кульками в руках
+ будова на фінал
пісня « Колиска майбуття..»
Випускник О мрії наші! Ми віримо у ваше здійснення.
Відеовінетка « 23 »
Випускник У кожного з нас є свої мрії.
Вони легкі і кольорові, як ці кульки.
Вони кличуть нас у незвідані далі,
підносячи нас до величних висот.
Випускник: Тож скільки нас?
– двадцять троє
Випускник: Яка сьогодні дата?
– двадцять третя
Випускник: Котра година?
– двадцять третя
Випускник: Тай хвилина – майже двадцять третя
Випускник: Тож давайте загадаємо всі бажання, які неодмінно збудуться
Випускник Давайте відпустимо кульки, щоб всі мрії здійснилися.
Разом: Один, два, три…
Ведуча: А ви летіть собі, летіть,
Від вітру й сонця не впадіть,
Летіть, а падаючи, знову підіймайтесь,
І мрії світлі ваші хай здійсняться.
Ведучий: Дорогі наші випускники 2008 року! Палають в небі зірочки, як ліхтарики людської долі. Перед далекою дорогою життя ви загадали свої бажання. Нехай всі вони здійсняться.
Ведуча: Не зупиняйтеся! Не згубіться на грішній землі!
Ви злітайте у вись всім на диво,
Залишайте позаду пізні жалі,
Вмійте жити й творити красиво!
Випускник Через терни оман, помилок
Ми будуймо мости калинові,
Досягаймо у всьому зірок,
Кожен день свій плекаймо в любові.
Випускник Йдемо вперед, безупинно вперед
З добрим серцем і почуттями.
І тоді оксамитовим стане злет,
Думки наші завжди поряд із вами! ( показує на глядача)
Випускник Зібралися родиною сьогодні всі ми
І світять нам яскравих ліхтарів вогні.
Даруєм вам прощальний цей салют (показує на глядача)
А нам хотілось, щоб ми залишились тут.
Випускник Нехай вогні салюту в майбутньому осявають нам шлях і зігрівають наші душі.
Випускник Все далі в небі зірка осяйна
І нам завжди світитиме вона.
Від лиха берегтиме у житті,
Освятить всі дороги і путі.
фон Зорепад Феєрверк
Ведуча: В українську державність ми віруємо, українську державність ми ісповідуємо, – в її неминучості ми переконані. Для нас вона є певної міри живою реальністю, бо ми її носимо в серці, бо її духом, потребами овіяне все життя.
Ведучий: Випускний вечір, з нагоди вручення атестатів,учням
Чорнобаївської загальноосвітньої школи І –ІІІ ступенів
№ 1, оголошується закритим.
гімн України
фон Зорепад
Ведуча: Ви – два крила, що летите в майбутнє,
Назустріч всім вітрам лише вперед.
І поряд з вами незабутнє,
Ваш перший і прощальний злет.
Ведучий: О мрії ваші, зіткані з проміння
Вчительської любові і батьківського тепла!
Засяйте повнотою майбутніх справ,
Станьте легкокрил
За матеріалами: oipopp.ed-sp.net
Leave a Reply
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.