11 лютого 2022 року вчителі зарубіжної літератури Прокопів Л.М., Заяць Л.Б., Гевко Н.В. провели тренінг «Читати – значить жити!»
Мета тренінгу: пояснити значення літератури для всебічного розвитку людини, охарактеризувати наслідки нехтування книгою, сприяти залученню учнів до читання; вмінню висловлювати свої думки та робити колективні висновки.
Під час тренінгу учасники виконали вправи
«Застосування книги у повсякденному житті» (Учасники по черзі, беручи в руки книгу, називають способи її нетрадиційного використання. Наприклад: засушування гербарію, підставка, захист від сонця, прес, знаряддя самозахисту, схованка для грошей, охолоджувач повітря і т. д.)
«Дзеркальне читання» (За допомогою текту і дзеркальця учасники читають текст навпаки)
Гра «Чарівний мішечок»(Учасники мішечок передають поколу,той учасник,б в руках якого опинився мішечок, витягує загадку, читає і дає відповідь сам або з допомогою інших.)
Вчителі обговорили проблеми пов’язані з заохоченням учнів до читання.
Про користь читання відомо давно і багато. Читання“вмикає” мозок, тренує його. Книги – це каталізатор щастя. Література відкриває нам інший світ, робить життя цікавішим.
Але найчастіше вчителі відчувають значні труднощі при привченні дитини до книг. Як же зробити так, щоб ученьбрав у руки книгу не з сумом або роздратуванням, а іззадоволенням? Психологи стверджують, що дітей, яким читати «не дано» практично немає.
Дитині потрібно допомогти зрозуміти, що книга – джерело нової інформації, чарівний світ, в якому хочеться оселитися.Учень має розуміти сенс книг, а не просто бігло гуляти очима по жовтих сторінках. Літературні видання повинні бути приємні візуально, а також приносити моральне задоволення.
Головне завдання вчителя літератури – зацікавити учня. На уроці вчитель може використовувати ігрові елементи при вивченні певного літературного твору. Якщо книга здається дитині нудною, можна вдатися до невеликої хитрості. Відмінний варіант – зробити сценки аматорського театру. Найчастіше діти дуже люблять виступати – тому даний варіант цілком може спрацювати.
Також можна спробувати робити фігурки з паперу, вирізати і розфарбовувати героїв, відтворювати події за допомогою імпровізованих ляльок тощо. Варіантів безліч. Все залежить від фантазії вчителя. Чим цікавішими будуть методи, тим вони будуть ефективнішими. Головна мета – привити любов до читання. Тому, якщо дитина не хоче брати в руки класику, але з задоволенням читає про пригоди, або фентезі– не потрібно заважати їй це робити. Головне, щоб пізнання нової інформації було захоплюючим. Якщо ж дитина поки не відшукала свій улюблений жанр, можна спробувати допомогти їй. Показати, які бувають літературні твори. Коли учень почне читати те, що подобається, то впоратися з нудною класикою йому буде набагато простіше. Безумовно, варто запастися терпінням. Можливо, значні результати будуть не відразу.
При вивченні літературного твору вчителю потрібно подавати інформацію оригінально і цікаво, проводити несподівані паралелі, допомогти учневі відшукати сенс, розібрати спільно твір. Тільки тоді дитина зрозуміє принадність літератури.
Важливою є співпраця з батьками. Вчитель може порадити батькам завести домашню бібліотеку. Деякі діти не читають, тому що вдома немає жодної книги. Важливо, щоб у дома не просто стояли книжкові шафи. Необхідно, щоб до них був постійний доступ. Якщо дитина бачить на полиці яскраві, барвисті обкладинки, в 90% випадків вона візьме видання в руки. І, можливо, захопиться ним.
Коли батьки бачать, що дитині важко дається читання, вона постійно крутиться, відволікається і з мукою читає кожен абзац, не варто злитися на дитину, дорікати їй. Це неправильний підхід, який не привчить людину до читання, а навпаки, викличе у неї антипатію до цього процесу. Навіть у дорослих трапляється, що та чи інша книга «не йде». Краще відкласти її вбік і спробувати інший твір.
При залученні дитини до читання корисним буде спільне читання. Книга буде дитині набагато цікавіша і краще запам’ятається, якщо вона буде справлятися з нею разом з батьком. Це відмінний спосіб не тільки привчити дитину до читання, але і зблизитися, добре провести дозвілля. Можна читати за ролями, влаштовувати імпровізовані виступи, при цьому імітуючи голоси героїв (особливо, тварин у казках).
Батьки повинні бути для дитини найкращим прикладом у всьому, зокрема і в читанні. Також маленький читач повинен перестати сприймати книгу як щось обов’язкове, негативне. Вона завжди має приносити тільки радість.
Прокопів Леся Михайлівна