Сценарій виховного заходу “Козацькому роду нема переводу”

Підготувала: Банах Ю.О.

Звучить «Запорізька похідна». На сцену під звуки маршу виходять козаки в українських костюмах і виконують хореографічну композицію. Наприкінці танцю учасники стають по боках, а в центрі залишаються ведучі. Це отаман і писар. Дві групи козаків поділились на два курені (кожен курінь має свого курінного).
Танець
Отаман (звертається до гурту). А що, козаки! Дайте слово сказати! Чи не час раду починати?
Козаки. Саме час! Саме час! Якраз і час! Говори, батьку, говори! Ми тебе слухаємо!
Отаман. Я вас питаю, козаки, ви добре пам’ятаєте, як воля кувалась, як царі й султани кляті з козаків знущались?
(Звучить музика «Запорізька похідна».)
Писар (на фоні музики)Воля кров’ю умивалась,
А спала на купах.
На козацьких вольних трупах,
Окрадених трупах.(Т. Г. Шевченко)
Козаки (сумно)   Пам’ятаємо, батьку.
Отаман. Знаєте, як наші предки
У бої ходили?..
Як за честь Вкраїни-неньки
Голови ложили?
Писар. Летять бомби тесовії.
Шумлять кулі свинцовії,
Лежать тіла убитії.
Течуть ріки кров’янії(народна пісня).
Козаки.Знаєм, батьку.
Отаман. Присягайте, що Вкраїну
Будете любити,
Що ввіллєте в неї силу,
Щоб розвеселити!
Козаки. Присягаємо, присягаємо, отамане!
Отаман. А тепер мені треба перевірити, чи не перевелися у нас козаки? Для цього ми тут із писарем грамоту написали. Дозвольте її зачитати.
Козаки. Читай, отамане! Ми слухаємо!
Писар. Слухайте уважно, братове.
Отаман(читає грамоту). «Ми, козаки славної України, лицарі війська (Золочівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 ім.М.Шашкевича) сповіщаємо цією грамотою, що надумали 2012 року перевірити все військо. Як воно про народ свій дбає, як мову й звичаї охороняє, як козацьку славу захищає.
Стверджуємо цією грамотою, що кожен із загону війська козацького, не щадячи життя свого, шануючи творчість народу українського, з великою шаною продемонструє перед тутешнім товариством вічні й славні, як сама історична пам’ять, козацькі змагання на сміливість, винахідливість і розум, а також заспіває козацькі пісні й таким чином докаже, що козацькому роду нема переводу!
Писано року 2012 від Різдва Христового,
Місяцягрудня, дня сьомого,
В Золочівській ЗОШ І-ІІІ ст. №2 ім.М. Шашкевича.
Кошовий отаман із усім кошем………. »
Ну як, братове, згода позмагатись?
Козаки. Давно пора повеселитись! Згода! Згода!
( Звучить пісня «Їхав, їхав козак містом».)
Отаман. Після гарної пісні, хороший настрій. Раз так, пора починати. Я прошу залишитися курінних. Інші можуть сісти.
Отаман(звертається у залу до учнів). Усі ви добре знаєте, що наші предки-запорожці були прекрасними воїнами не тільки на суходолі, а й на морі. Вони самі будували судна, човни, стрімкі чайки, були багаті на витримку й хитрощі. Не один раз доводилося їм просиджувати в холодній воді Дніпра під боком ворожого табору, дихати при цьому за допомогою звичайної соломинки й чекати слушного часу, щоб зненацька попасти на ворога й розгромити його.
Звідси випливає моє перше завдання курінним. Щоб його виконати, вам треба набрати в рот води та якомога довше, щоб не засміятися, тримати її. Хто з курінних першим випустить із рота воду, той програє. Ось ваші дві склянки з водою.
Отже, конкурс на витримку!
(Проведення конкурсу.)
Писар. Друге завдання—конкурс «Як козаки за сіллю ходили»  Як бачите наші козаки вправні та моторні. Вони люблять смачно поїсти.
Отаман. А чого ж, пригостили би. Та в хаті солі немає. Давайте відправимо козаків, хай мерщій принесуть.
Писар. Отож,перший учасник бере на плечі великий мішок і біжить до своєї кеглі, оббігає її, повертається назад передає мішок наступному учаснику і т.д.
(Проведення конкурсу.)
Отаман. Швидко впоралися із завданням. Вистачить тепер солі на цілий рік.
Писар. Третє завдання до наших славних козаків буде таким. Назвіть, будь ласка, прізвище легендарного опришка, в якому зачаївся один із президентів Сполучених Штатів Америки. На роздумування одна хвилина.
(Відповідь—Олекса Довбуш.)
Отаман. Зараз наші козаки будуть змагатися в силі. Покажуть бойове  мистецтво. ( Звучить пісня «Гей, там на горі Січ іде…».)
Писар. Наступне завдання, яка має назву «За рідний край, хоч помирай».Запрошуємо два курені для перетягування канату. Виграє той, хто перетягне суперника.
(Проведення конкурсу.)
Отаман. П’яте завдання-конкурс «Як ми знаємо гетьманів України?». Що ж то за гетьман українського реєстрового козацтва, який ,скільки очолював запорозьке,військо, всюди був овіяний славою подвигів—на суходолі та на морі й мав незмінне щастя? Кілька разів погромив татар на степах перекопських і навів страх на Крим. Взагалі був це чоловік великого духу,що сам шукав небезпеки, легковажив життям. У битві був перший. Коли доводилось відступали—останній. Мало спав,не пиячив, на нарадах був обережний і в усяких розмовах неговіркий. Своїм 40-тисячним військом розгромив 300-тисячну турецьку армію під Хотином. Був дуже освіченою  людиною.
(Відповідь—Петро Сагайдачний. )
Писар. Шосте завдання.  А хто ж не знає, якими кмітливими були козаки  у розвідці. Чого вони тільки не видумували!
Отаман. Ось вам наступне завдання «Без зброЇ, слабкі герої» По команді перші козаки кожного куреня одягають мішок на ноги, беруть у руку шаблю і, стрибаючи в мішку, розмахують шаблею. Дострибавши до кеглі, знімають мішок і, тримаючи в руках мішок та шаблю, передають іншим учасникам, і т.д.
(Проведення конкурсу.)
Писар. Сьоме завдання. Що то був за гетьман, який зумів відправити свої гетьманські скарби в один із лондонських банків і заповів повернути їх Україні, коли вона стане незалежною державою?
(Відповідь—Павло Полуботок.)
Отаман. Ну як ви вважаєте, чи переконали наші молоді козаки, що вони є гарною зміною?
Писар. Я думаю, що так. Вони із честю витримали всі випробування.
Отаман. Я щиро дякую всім козакам, які брали участь у змаганнях, дякую членам журі. Від себе та від славного козака українського народу Володимира Сосюри хочу нагадати вам: любіть Україну…..
( вірш В. Сосюри «Любіть України».)
Писар. Я попрошу членів журі оцінити конкурси. Увага! Козацька старшина Золочівської ЗОШ І-ІІІ ст..№2 ім.М.Шашкевича виносить своє рішення.
(виступає хтось із членів журі.)
Отаман. Вітаю переможців! Тепер упевнено можна сказати, що козацькому роду ніколи не буде переводу! Славним козакам  Золочівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 ім.М.Шашкевича , учням 9-Б та 9-Г класів —слава!
Козаки. Слава!
Писар. Ось і закінчилось свято,
Хотілося б усім вам побажати
Добра, здоров’я, злагоди, краси.
Раді будемо бачити всіх вас наступного разу.
Отаман. Народу українському—слава!
Козаки. Слава!
Отаман і писар(разом). Вільній і незалежній Українській державі—слава!
Козаки. Слава! Слава! Слава!
( Звучить пісня «Сяяли на сонці шаблі запорожців») (Усі співають )