Роль сім’ї у вихованні навичок культури поведінки дітей

Коли необхідно починати вчити дітей правилам етикету?

Вміння вести себе в суспільстві є дуже важливим для входження дитини в це товариство. Народна мудрість говорить: «Зустрічають по одягу». І це стосується не тільки зовнішнього вигляду, але і поведінки людини. Яка ж «одежинка» повинна бути у дитини, щоб оточуючі люди зустріли з добром його прихід у світ?

 

Навчати культурі поведінки необхідно практично з пелюшок. Маленьку дитину легко навчити, і якщо батьки будуть наполегливі і терплячі, то елементарні звички гідної поведінки їм вдасться закласти ще в дитинстві. Для немовляти культура поведінки виражається в елементарній охайності і дотриманні гігієни.

Неприємно дивитися на малюка, який капризує перед батьками, розкидає руками свою їжу. Нерідко при цьому батьки або родичі ще захоплено ахають: «Який бешкетник!» А бешкетник і далі буде продовжувати в тому ж дусі. Звідки тоді може з’явитися звичка культурно їсти за столом? Як тільки дитина починає їсти ложкою, треба привчати її це робити правильно, а не сподіватися на «авось», на те, що з віком вона буде все робити правильно. Не буде, якщо не навчиться!

Далі росте дитина, і разом з нею повинна зростати її культура перебування в суспільстві. Звичайно, головними об’єктами для наслідування виступають батьки. Якщо в родині за столом не прийнято їсти з красиво сервірованого посуду, то де цікаво дитина навчиться красиво їсти. І зовсім не обов’язково ставити кожен день парадний сервіз. Достатньо і повсякденного посуду, головне – це культура сервірування. Дитина повинна користуватися всіма столовими приладами, включаючи ніж. Буде правильно, якщо вона з дитинства буде користуватися серветкою – тканинною або паперовою. Просте привчання вимагає уваги батьків, а отже, і додаткового часу. Але це необхідно, оскільки гарне прийняття їжі тільки одна з ланок культурної людини.

Дуже важливо навчити дитину вести себе правильно в громадських місцях: транспорті, театрі, музеї, зоопарк. Є кілька нескладних правил, виконання яких формує у дитини навички культури поведінки.
Насамперед у громадських місцях не прийнято голосно розмовляти. Особливо це стосується музеїв і театрів. Дитина, яку привели в музей або театр, повинна чітко розуміти мету приходу. Для цього вдома перед поїздкою треба проговорити, як себе вести в цих місцях. Звичайно, однієї розмови мало. Необхідна система впливу. Якщо дитина відвідує театри з малих років, поступово вона вчиться правильній поведінці, оскільки батьки постійно їй підказують, як себе вести.
Далі, непристойно, сидячи в театрі, шелестіти фантиками від цукерок, їсти на місці або пити воду. Для цього є антракт і буфет. Після першої дії немає необхідності бігти в буфет. Можна спокійно прийти і все встигнути. Дитині необхідно пояснити, чому, наприклад, в кіно можна їсти попкорн і пити кока-колу, а в театрі немає. Потрібно докладно і не один раз розповідати дитині про театр, про ті вимоги, які пред’являються до його відвідувачів.

Особлива розмова про поведінку дитини в транспорті. З дитинства дитина повинна засвоїти, що сидіти в транспорті їй абсолютно не обов’язково, а навпаки, якщо вона сидить, а дорослий над нею стоїть, треба встати і поступитися місцем. Дуже неприємна картина, коли літня бабуся стоїть над вгодованим карапузом. Ніякої трагедії не станеться, якщо дитина постоїть, у неї енергії на трьох дорослих вистачить. А от шкоди від такого сидіння чимало! Дитина вчиться не поважати старших, не відчувати до них співчуття.

Наступне правило стосується поведінки дитини на виставках і в музеях. Необхідно навчити її не чіпати нічого руками, не входити з морозивом і не підходити до експонатів, присмоктавшись до пляшки з кока-колою. Бути уважним і слухати екскурсовода. Для того, щоб дитині було цікаво, батькам необхідно проводити підготовчу роботу. Зацікавити дитину, розповісти про виставку, сформувати потребу познайомитися з експонатами. Тоді дитині легше керувати своєю поведінкою.
Ще одне правило хочеться обговорити. Воно стосується поведінки дитини в будинку, коли приходять гості. Це особлива атмосфера і вимагає особливого рішення. Не можна сказати однозначно, можна чи не можна дитині сидіти за одним столом з дорослими. На цей рахунок у педагогічній середовищі існують різні думки, і у кожної точки зору є солідні автори. Як мені здається, сидіння дитини за загальним столом недоцільно ні для дитини, ні для дорослих людей. Особливо, якщо на столі є алкоголь. Необхідно пояснити дитині, що стіл для дорослих людей, а він буде запрошений на чай. Якщо дітей кілька , можна зробити для них окремий стіл. Краще в окремій кімнаті. Його можна так само красиво сервірувати, і діти не будуть проситися за стіл дорослих. Якщо правильно підготуватися, то застілля обох столів буде органічним.
Виховання у дітей культури поведінки, як будь-виховна дія, вимагає від дорослих педагогічних зусиль. Треба пам’ятати, що дитина ще не знає правил, тому йому необхідно докладно і не один раз пояснити. Потім, звичайно, враховуючи, що маленька дитина дуже емоційна, важливо сформувати в неї позитивне ставлення до правил. Це можна зробити за допомогою бесід про правила, читанням маленьких оповідань, де герої ведуть себе неправильно, і обговоренням прочитаного. Ну і, звичайно, найголовніше, самим дорослим вести себе правильно. Тоді дитина, наслідуючи дорослому у всьому, буде його наслідувати і у правильному поводженні.

Ми ж, слідуючи завданням нашого сайту, пропонуємо пам’ятку для батьків, які вважають культуру поведінки дитини необхідною ланкою в його вихованні. Запропоновані правила стосуються насамперед поведінки в школі. Звичайно, вчитель розкаже, і не один раз, дитині, як поводитися. Але батькам зі свого боку теж буде не зайвим буде ще раз нагадати їх дитині. Це лише зміцнить його позиції серед вчителів і однолітків.

Ми усвідомлюємо, що запропоновані до розгляду теми – піщинка в океані знань з психології та педагогіки. В основі своєї автор будував цей ряд виходячи зі свого практичного досвіду, і у нього не було мети представити всі теми названих наук. Та це й неможливо. Основне завдання обговорення – викликати інтерес у батьків до педагогічної освіти та особистісного вдосконалення в цій області. Якщо це вийшло, будемо вважати місію автора виконаною.

За матеріалами сайту http://ped-kopilka.com.ua/roditeljam/rol-semi-v-vospitani-navykov-kultury-povedenija-detei.html