Музей-садиба

Літературно-меморіальний музей Маркіяна Шашкевича відкритий в 1986 р. в селі Підлисся Золочівського р-ну у реконструйованному комплексі, де народився поет. Лише 32 роки судилося прожити і передчасно згаснути Маркіяну Шашкевичу. Він жив, творив і боровся у першій половині XIX ст., коли в Галичині не було українських шкіл, театрів, газет, а тільки німецькі та польські.

Ще у 1816 р. галицький губернатор барон Ганер виступив проти “руської мови” в народних школах, що це “наріччя, яким дуже мало або й зовсім нічого не пишуть і яке через це не зовсім вироблене і не може бути предметом шкільної науки”. Ось чому нині з висоти часу труд М. Шашкевича виглядає справді титанічним.

У складних умовах Австрійської монархії М. Шашкевич став першим на Західній Україні народним поетом, прозаїком, публіцистом і перекладачем, одним із авторів першого в Галичині видання українською мовою – альманаху “Русалка Дністровая” (видрукована 1837 року у Будапешті), першої “Читанки”для дітей рідною мовою, якій так і не довелося побачити світ за життя автора.

Дитинство М. Шашкевича пройшло у Підліссі, де тепер розташований музей-садиба, Княжому і Білому Камені. Після закінчення німецької початкової школи в Золочеві та гімназії в Бережанах М. Шашкевич у 1829 р. вступив до Львівської духовної семінарії, з якої його виключили у 1830 р. за незначну провину. Лише восени 1833 р. М. Шашкевича було поновлено у духовній семінарії. Саме тут він потоваришував з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. Відтоді їх почали називати “Руською трійцею”.

У 1833 р. під керівництвом М. Шашкевича в семінарії вийшла перша рукописна збірка українською мовою “Син Русі”, а вже у 1834 р. “Руська трійця” підготувала до друку збірку “Зоря”, яка так і не вийшла у світ. У кожного народу є святі імена, які уособлюють його совість, душу, талант. Таким для нас став М. Шашкевич. Творча спадщина його є справжньою криницею натхнення для поціновувачів слова, цінним набутком в історії української літератури. Для увіковічнення пам’яті славетного земляка і було створено музей-садибу Маркіяна Шашкевича. Його відкрили у 1986 р. після реконструкції будівлі. Над створенням музею працювали наукові співробітники галереї: М. Видашенко, С. Малець, І. Шапірко та художники О. Микита, О. Скоп, М. Прокопович, Б. Смольський.