Діти і гроші

Підготувала Смолінська О.Ф.

Будь-які батьки рано чи пізно стикаються з питанням: як навчити дітей правильно поводитися з грішми. Чи варто давати дітям гроші, яку суму і в якому віці. Як навчити чадо дбайливо ставиться до грошей, правильно ними розпоряджатися. Чи використовувати фінансові важелі у вихованні для заохочення та покарання (наприклад, за допомогу по будинку або гарне навчання). Чи можна використовувати гроші як засіб виховання дитини, розвитку її особистості, виховання ощадливості, відповідальності.
Давайте спробуємо розібратися в цих питаннях.
З самого свого народження дитина прагне до того, що їй здається головним. Вона прагне жити в суспільстві, як дорослі. Вона намагається робити те ж, що і дорослі, кожен раз, коли має таку можливість. Коли вона такої можливості не має, то намагається навчитися робити що-небудь, як дорослі.

 Скачати конспект і презентацію

Реклама	{module Реклама в статті}
Скачати	конспект, презентація

Спочатку вона навчається піднімати голову, ходити, говорити, їсти кашу. Потім – одягатися, читати… Власне, навчання тому, що вміють дорослі, і є основним видом діяльності дитини будь-якого віку. Хоча ми, дорослі, часто ставимося до цього легковажно: «вона наслідує», «вона грає». Вона вчиться жити, ось що ми повинні розуміти, дивлячись на її ігри.
Дитина, не відмежовує наполегливо від світу дорослих, досить рано розуміє, що таке гроші і навіщо вони потрібні. Вона бачить, що фінансові відносини – невід’ємна частина життя дорослих. Природно, і цю частину дорослого життя вона хоче зробити своєю. В крайньому випадку, дитина хоче цьому навчитися.
Ну що ж, значить, пора їй допомогти. Соціальний розвиток, на жаль, набагато гірше йде у дітей без участі дорослих. А вміння поводитися з грошима – саме соціальний навик.
З певного віку (звичайно з 4-5 років) дитина прагне зрозуміти, як організована фінансова сторона життя сім’ї, звідки беруться гроші, як плануються і проводяться витрати. Якщо батьки зможуть пояснити йому функцію грошей, зв’язок грошей і праці, дадуть можливість одержати перший досвід поводження з ними – дитина поступово знайде фінансову грамотність.

Чи потрібно давати дітям гроші?

Звичайно. Навіть у першокласників виникає потреба купити собі тістечко або булку в шкільному буфеті. Та й прилучення до домашнього господарства – важливий момент у вихованні. А на допомогу по будинку може входити здійснення дрібних покупок (хліба, мила, зубної пасти).
Скільки грошей давати дітям і як це краще робити.
У кожній родині це питання вирішується індивідуально, проте краще всього, якщо це буде фіксована сума, яка буде видаватися спочатку раз на день, потім раз на тиждень, потім раз на місяць у міру дорослішання дитини та формування у нього вміння планувати свої витрати.
Природно, сума може і повинна змінюватися у відповідності зі зміною потреб дитини. Але кожне додаток має детально обговорюватися. Точні вікові рамки тут вказати не можливо – хто-то і в сім років зможе розпланувати свої покупки на тиждень, а хтось і в 10 років буде все витрачати в перший день.

Як сформувати у дитини правильне відношення до грошей?

По мірі дорослішання дитини можна вводити її в курс економічного життя сім’ї: розповісти у загальних рисах, як формується бюджет, скільки коштують основні продукти, одяг, взуття, навчання, розваги. Дитина при цьому не обговорює грошові питання нарівні з батьками, але одержує уявлення про те, як витрачаються гроші всередині сім’ї. Накопичені і кишенькові гроші, якими дитина розпоряджатиметься сама, допоможуть їй поступово навчитися планувати витрати, за умови, що необхідні витрати (проїзд, харчування, навчання) продовжують забезпечуватися батьками.

Чи потрібно говорити з дітьми про гроші і як навчити дитину поводитися з грошима і розуміти їх «ціну»?

Психологи рекомендують пояснювати дітям, звідки беруться гроші, хто і як їх заробляє і як розподіляються витрати: це допоможе дитині орієнтуватися у вартості речей, в поняттях «дорого» і «можемо собі це дозволити», розділяти необхідні і необов’язкові покупки, а також усвідомлювати і контролювати свої бажання одержати що-небудь. Не варто позначати крайні прояви, пояснюючи, що сім’я «бідна» або «багата», це може викликати підвищений інтерес до грошей, розвинути відчуття заздрості або жадібності.

Чи потрібно давати гроші за успіхи в навчанні або допомогу по дому?

Психологи рекомендують при необхідності заохочувати дітей за успіхи подарунками або нематеріально (розваги, поїздки), щоб дитина розуміла, що вона вчиться для себе. Платити за допомогу по господарству не варто, це може сформувати споживче відношення до батьків. Участь в сімейних справах – не наймана праця, а звичайне життя в сім’ї. Нагороджуючи грошима за домашню роботу, ви будете ростити егоїста.

Чи повинна дитина вносити внесок до бюджету сім’ї?

Якщо дитина вже заробляє гроші сама, бажано, щоб частина з них належала сімейному бюджету; обов’язково потрібно оцінити її участь, похвалити. Зароблені гроші вона може також використовувати для покупки подарунків членам сім’ї. Якщо дитина не здогадалася сама це зробити, можна за допомогою простих прикладів пояснити їй, як поступають із заробленими грошима дорослі («Тато заробив гроші, і ми купили продукти для всієї сім’ї»).

Найпоширеніші спосіб як навчити дитину поводитися з грошима і розуміти їх «ціну» – кишенькові гроші. Чи потрібні дитині кишенькові гроші?

Кишенькові гроші – це одна і та ж сума грошей, яку ви видаєте своєму маленькому сину чи доньці щотижня або кожен день та котру дитина може витрачати на свій розсуд, не запитуючи у батьків дозволу на покупку. Перед тим, як почати видавати кишенькові гроші, батькам рекомендується пояснити дитині, що це новий ступінь відповідальності, що тепер він вчитиметься поводитися з грошима, показати свою готовність дати пораду і надати допомогу в плануванні, а також домовитися, які витрати продовжують оплачувати дорослі. Щоб уникнути легковажного відношення до грошей, сума повинна бути обмежена (чим старше дитина – тим сума більша), і видаватися періодично, наприклад, щонеділі. Можливо, перші витрати дитини здадуться батькам безглуздими, але важливо надати їй самостійність: поступово вона зрозуміє ціну грошей. Коли вона виявить, що їх вічно не вистачає на щось, розкажіть їй про накопичення грошей. Спробуйте зробити наочно. Наприклад, багато психологів рекомендують це показати так: взяти деяку кількість монеток однієї вартості і почати будувати з них башточку. Одну монетку покласти на іншу і запитати, чи багато це грошей? «Ні», відповість дитина. Викладаючи монетки далі, через деякий час ви побудуєте таку башточку, що дитина скаже «так».

Можна супроводжувати це історією про те, як білочка грошики відкладала. А потім, коли стало багато, купила те, що раніше, коли витрачала всі відразу, не могла купити. Проте одного разу вона зібрала дуже багато (башточка стає дуже високою і падає) і всі її гроші пропали дарма. Не варто збирати до нескінченності, але й не треба витрачати гроші бездумно, от у чому сенс історії.
Після того, як розповісте дитині про можливість накопичення грошей, подаруйте їй коробочку, скарбничку, шкатулку або гаманець, де вона могла би збирати гроші.
Важливі правила при введенні кишенькових грошей!
1. Сума не повинна залежати від поведінки дитини. Поведінка – це не те, за що можна платити зарплату. Такі гроші розбещують.
2. Сума повинна видаватися регулярно. З тієї ж причини, по якій дитині потрібен режим – діти люблять відчуття визначеності.
3. Ви не повинні вирішувати, на що дитина може або не може витратити свої гроші. Інакше сенс їй давати «свої» гроші!
4. Ви повинні припинити купувати їй різні дрібниці. Тепер це її витрати. І не давайте їй додаткових грошей. Вона повинна навчитися розраховувати свої витрати. Інакше навіщо ми взагалі все це затіяли?

Спосіб 2. Тяжкий. Заробляння грошей.

Коли дитина вже більш-менш розумно розпоряджається своїми грошима, саме час для наступного етапу його «фінансового» навчання – заробляння грошей.
Можливості для заробляння грошей у дітей можуть бути самі різні.
Підлітки можуть влаштовуватися помічниками лісників, розносити рекламні листівки, доглядати сусідських дітей і т.д. З ними все простіше.
Але і дітям молодшого віку роботу можна знайти. Правда, швидше за все, в ролі роботодавця доведеться виступити Вам або попросити когось зі знайомих ним стати, при тому, що гроші все одно будуть йти з Вашого гаманця.
Дитина може в такому випадку працювати у знайомого, наприклад, кожен день мити посуд або раз на тиждень прибиратися у саду, вигулювати собак, допомагати збирати фрукти та овочі і гуляти з дитиною молодшого віку.
З особливим задоволенням дитина працює, коли це робить на пару з дорослим.
До речі, це чудова причина, щоб вона стала допомагати в роботі мамі, якщо вона працює на дому. Якщо вона в’яже на замовлення, дитина може допомагати їй приносити шерсть, подавати клубки і т.д.
Як бачимо, при можливості ми можемо працевлаштувати дитину майже будь-якого віку. А астрономічна зарплата в такому віці не потрібна.

І тут, знову ж таки, необхідно дотримуватися кілька правил.

1. Не можна оплачувати виконання домашніх обов’язків. Тому що це частина поведінки. А за поведінку, як ми пам’ятаємо, платити не можна.
2. Виконання роботи та видача зарплати повинні відбуватися регулярно.
3. Якщо у дитини є робота, то вона – працююча людина, і вимагає до себе відповідного ставлення. Будьте до цього готові. Не обманюйте її очікувань.
4. Бажано, щоб у дитини була назва посади. Це становить особливу гордість малюка. Навіть якщо це всього лише «приватний двірник» або «собача няня».
5. Дитина має право витрачати зарплату на свій розсуд.
6. Ви повинні припинити купувати їй різні дрібниці. Тепер це її витрати. Вона тепер – людина яка заробляє!
7. Слідкуйте, щоб робота не заважала її основної діяльності. Хоча це відбувається рідко.

Чому діти крадуть гроші?

Різницю між поняттями «своє» і «чуже» дитині вчасно не пояснили, і він буде брати чужу іграшку, книжку.
Дитині не вистачає грошей на кишенькові витрати, а просити додаткових грошей він боїться. Можливо, гроші вимагає хтось із старших дітей, і щоб не бути «стукачем» в їх очах, дитина краде гроші у батьків. У такому випадку потрібно постаратися зловити здирника за руку. Дійте рішуче, твердо, пригрозіть міліцією, якщо це буде потрібно.
Йому хочеться мати якусь річ: кофточку, як у подружки, косметику, як у сусідки, м’яч для баскетболу , як у однокласника. Дитина знає, що грошей йому не дадуть, і він вирішує взяти їх без попиту. Обділений вашою увагою, дитина потрапила в компанію. І для того, щоб завоювати повагу нових друзів, закріпитися в ній, він готовий на крадіжку. В цьому випадку зверніть увагу на те, з ким дитина спілкується. Приділяйте більше уваги, не дивлячись на свою зайнятість.
У дитини психологічна травма, він відчуває себе самотнім. Батьки зайняті своїми проблемами, розлучаються, скандалять, відносини між ними натягнуті. Таким способом він намагається звернути на себе увагу, відновити втрачену зв’язок з батьками. Щоб малюк не переконався в тому, що стратегія обрана правильно, не кричіть на нього, не карайте. Проігноруйте факт крадіжки або поставтеся до нього як до рядового події.
Іноді діти просто заздрять дітям з більш забезпечених сімей і дуже хочуть бути як вони. Ось і крадуть гроші, щоб на тлі багатих однолітків не здаватися неуспішним. Попросивши у мами грошей на те, щоб купити їжі і нагодувати безпритульних тварин, дитина отримала відмову. Знаючи, що це поганий вчинок, вирішує взяти гроші сам. Чи можна лаяти або покарати за бажання допомогти братам нашим меншим? Адже допомоги він у вас просив.

Як поводитися, якщо дитина краде гроші?

І так. Ви виявили, що дитина краде гроші. Що робити? Як вчинити?
Спочатку проаналізуйте, які причини такої поведінки. Спробуйте з’ясувати, крадіжки систематичні чи це поодинокий випадок. З’ясуйте, на що витрачав гроші і що робив з вкраденими речами. На такий вчинок закривати очі не можна. Накричіть дитини, якщо це необхідно, покарайте його. Навчіть його контролювати свої бажання, відповідати за свої вчинки. Він повинен засвоїти урок і зрозуміти, що за злодійство буде покараний. Якщо ж спонукання були благі, допоможіть дитині вийти з підпілля. Підтримайте його завзяття, долучіть до годування бездомних тварин інших дітей і батьків. Але бесіду з дитиною проведіть, розкажіть, що красти погано.
Крадіжка не можна провокувати. Цінні речі, гроші, картки не залишайте на видному місці. Якщо у дитини буде своя власність, наприклад скарбничка, він навчиться берегти і цінувати її. Нехай у нього будуть речі, якими зможе особисто розпоряджатися: давати на час пограти іграшку, подарувати її. Давайте дитині кишенькові гроші. Так він навчиться поводитися з грошима, поважати заощадження батьків, накопичити на те, що найбільше хочеться. Причину крадіжки потрібно шукати в сім’ї, адже кожна родина індивідуальна.
Про правила поведінки розповідати дитині потрібно з самого раннього дитинства. Виховуйте у дитини доброту, чесність, взаєморозуміння і він виростить порядним, чесним, гідною людиною. Він повинен відчувати ваше розуміння, увагу, допомогу, співчуття, підтримку.

За кордоном.

Маленькі шведи отримують кишенькові гроші від держави, а французи своїх дітей штрафують.
Свої перші кишенькові гроші турецькі діти починають отримувати, коли йдуть до школи. У середньому, маленькому турку на тиждень дають до 30 лір (13 євро).
Дітям зі Швеції гроші на кишенькові витрати надає… держава. До 16 років юні шведи щомісяця отримують від держави 1050 крон (122 євро).
Маленьких американців змалку привчають до товарно-грошових відносин. Щоб отримати кишенькові гроші, дитина має обов’язково щось зробити у будинку: прибрати, винести сміття, погуляти з собакою. «Стартова ціна» за хатню роботу сягає $5 (4 євро) і зростає разом із дорослішанням дитини.
У багатьох сім’ях з Угорщини прийнято привчати дитину до грошей, граючи із нею у фінансові ігри. У школі малечу вчать, як правильно складати особистий бюджет та заощаджувати. Тижневі кишенькові витрати складають 3000 форинтів (10 євро).
Великі любителі накопичувати свої статки роками та штрафувати власних дітей – французи. Привчають до накопичення доволі рано – з п’яти років. «Оштрафувати» по-дорослому, забравши певну суму із кишенькових витрат, можуть за погану поведінку. У середньому школярі отримують залежно від віку 5-30 євро на тиждень.
Працьовиті та бережливі німці турбуються, аби дитина усвідомила ціну грошей якомога раніше. З дитинства маленькі німці знають, що таке податки та бережливість. Тижневі грошові статки німецької  дитини такі самі, як у маленького француза.
На відміну від більшості європейських країн, англійці не поспішають знайомити дитину з грошима, бо вважають, що таким чином позбавляють її дитинства. Кишенькові витрати маленького жителя Туманного Альбіону становлять 5-10 євро на тиждень
Підводячи підсумки, можна сказати, що якщо правильно сформувати ставлення дитини до грошей, то вони можуть стати для дітей потужним розвивають, навчальним і виховують засобом, а неправильно сформований ставлення може дуже сильно нашкодити. Хоча тут треба дивитися на всю систему виховання дитини (дітей) в сім’ї в цілому. Такий пунктик, як відношення до грошей, не може, звичайно, бути вирішальним моментом у формуванні особистості і світогляду.

 

Інформацію підготувала
соціальний педагог школи – Смолінська Оксана Федорівна