Підготувала: Поцілуйко Олена
Вже рідної школи стіни
Стають потрохи чужими
І нам непомітні зміни
Для вас є дуже значними.
Недавно сиділи в класі
Й усі були трохи смішними,
Роки потонули в часі
І ви стали ще одними:
Одними із тих,що плакав,
Чекаючи тут на маму,
Хто бігав шалено по класі,
Не знаючи спину гаму,
Хто просто собі балакав,
Де треба і де не треба,
Хто десь за останньою партою
Питався: «Коли перерва?»
Одними із тих, що вчився
І йшов до своєї мети,
За місце під сонцем бився
І зміг там себе знайти.
Усім вам було сімнадцять,
І всі ви ішли в світи,
Шукали свою дорогу,
А зараз на черзі ми.
По суті немає змін,
Хіба що лиш всі підросли,
У школу, як в рідний дім
Сьогодні до нас прийшли.
У когось щемить у серці,
У когось сльоза тече
І вчитель сьогодні, мов вперше
До класу вас поведе.
Охопить вас ностальгія,
І смуток прийде як ніколи,
Згадаєте всі свої мрії
У стінах рідної школи!
Leave a Reply
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.