Основні завдання роботи класного керівника

Підготувала: Патрик О.Г.

 

Скачати Скачати файл

 

Основні завдання роботи
класного керівника

— Виховання високої моралі у підростаючого покоління, формування в нього українського менталітету, традицій.
— Створення необхідних умов для фізичного розвитку школярів, збе­реження та зміцнення їхнього здоров’я.
— Духовно-моральне виховання.
— Розвиток розумових і фізичних здібностей формування високої пізна­вальної культури, організація змістовного дозвілля учнів.
— Підготовка школярів до господарсько-трудової діяльності.
— Створення умов для вільного вибору учнями світоглядних позицій.
— Гуманізація педагогічного процесу, демократизація стосунків у ко­лективі.
— Врахування інтересів дітей.
— Організація роботи з батьками.

 

 

 

 

Критерії
ефективності виховної роботи

— рівень організованості класного колективу (дисциплінованість, робота учнівського самоврядування);
— рівень навчальної мотивації учнів класу (динаміка підвищення якості знань, ефективності роботи з учнями, які навчаються на початковому рівні, активності учнів у позаурочній діяльності);
— різноманітність позаурочного життя класу;
— динаміка зростання рівня вихованості учнів;
— рівень розвитку класного колективу (згуртованість, активність, ініціа­тивність учнів, виховний вплив колективу на його членів, рівень розвитку громадської думки);
— активність співпраці класу з класним керівником;
— зв’язок із сім’єю, участь батьків у виховному процесі;
— робота з проблемними учнями; надання педагогічної підтримки на основі індивідуального підходу;
— захищеність та комфортність умов перебування вихованця у класі, школі.

 

 

Показники успішної діяльності класного керівника

— Високий рівень ефективності виховної роботи з класним колективом.
— Високий рівень розвитку творчої індивідуальності класного керівник, наявності в нього авторської педагогічної технології.
— Стиль взаємовідносин.
— Високий рівень володіння уміннями та навичками класного керівника (уміння поставити мету, спланувати роботу, здійснити її, оцінити, проаналізувати, зробити висновки).
— Активна співтворчість з класом.
— Контакт з батьками, залучення їх до співпраці.
— Володіння вмінням зацікавити вихованців власним захопленням, організувати дозвілля.
— Взаємний інтерес класного керівника та учнів один до одного, повагу учнів до класного керівника.

 

 

 

 

Основні стилі керівництва учнями

— Автократичний (самовладний) — стиль, коли вчитель здійснює од­ноосібне керування колективом, не дозволяючи учням висловлювати свої погляди. Педагог послідовно пред’являє до учнів вимоги і здій­снює твердий контроль за їхнім виконанням.

— Авторитарний — допускає можливість для учнів брати участь в об­говоренні питань навчального та виховного характеру, але рішення приймає педагог відповідно до власних установок.

— Демократичний — припускає врахування педагогом думок учнів, він прагне зрозуміти їх, переконати, а не наказувати.

— Ігноруючий — характеризується тим, що вчитель не втручається в життєдіяльність школярів, обмежується формальним виконанням обов’язків, передачі адміністративної та навчальної інформації.

— Потуральний — проявляється в тому, коли вчитель усувається від керівництва класом , або йде на поводу в їхніх бажань.

— Непослідовний — педагог залежно від зовнішніх обставин і влас­ного емоційного стану здійснює будь-який стиль керівництва. Це призводить до дезорганізації взаємин вчителя із учнями, до появи конфліктів.

Самоаналіз діяльності вчителя під час підготовки та проведення ви­ховних заходів

1. Оцінювання педагогічного обгрунтування виховного заходу, доціль­ність проведення та обраної форми.

 

1. Визначення місця виховного заходу в системі навчально-виховної роботи класу, його зв’язку із навчальною та виховною діяльністю.

3.  Оцінювання ступеня досягнення мети.

4.Характеристика учасників заходу, охоплення їх активною діяльністю під час складання плану, підготовка та проведення заходу.

5. Оцінювання результативності заходу, його пізнавальної та виховної цінності.

6.Оцінювання психологічного стану учнів під час підготовки та про­ведення заходу.

7. Визначення позитивних сторін та недоліків у проведенні заходу.

8. Висновки.