Скачати сценарій
|
Сценарій випускного вечора – 2013
Ведучий 1:Ось і настав цей незвичайний день, день святковий, радісний, веселий і сумний водночас. Тому що цей день розтавання зі школою, рідними затишними стінами, такими знайомими коридорами, щирими друзями, добрими наставниками, які скільки душі, серця й знань вклали в кожного з своїх випускників. Зовсім недавно останнім акордом симфонії відлунав останній дзвінок, залишилися позаду і казково-незвіданий світ пізнання, і щире спілкування, а попереду самостійне життя. Радісно розправляти крила, але так боляче лишати рідні місця, де пролетіло 17 неповних літ.
Ведучий 2: У цей урочистий день прощаються із рідною школою випускники 2012 року. Від сьогодні кожен з випускників піде своїм власним шляхом, не оглядаючись, не чекаючи підказок, і кожному доведеться шукати відповіді на безліч питань, які ставитиме життя. І щоб старт став значно легшим, щоб почався він із приємних спогадів про останній шкільний бал, і зібрались ми тут, в цьому залі. Ще раз побачити наших випускників, привітати їх, побажати гараздів.
Ведучий 1: До залу запрошуються випускники 2012 року.
( Під звуки маршу до залу заходять випускники)
Ведучий 2 : Любі випускники, дорогі батьки, сьогодні ви всі станете свідками найзнаменнішої шкільної події. Це – ваше свято. І нехай прикрашають його щасливі посмішки та добрі слова.
Ведучий 1 : Найперші слова хочеться присвятити тим, хто прагнув дати вам, випускники, міцні знання, виховати порядними та чесними людьми, хто любив вас і поважав, підтримував та оберігав. Благословенна ж вчительська щедрість! Вітайте вчителів Ладижинської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Ведучий 2: Сьогодні музика лунає гучно в школі
І тоне в квітах урочистий зал.
В очах у кожного – і радість, і надія
В нас випускний – шкільний останній бал.
Ведучий 1: Вітаємо всіх вас на нашім святі,
Воно і смутком, й радістю дзвенить –
Це свято зрілості і свято розтавання,
Майбутнього прекрасна світла мить.
Ведучий 2: Так. Нема щасливіших на світі,
Ніж оті, кому сімнадцять літ.
І слова любов’ю обігріті,
Вам директор промовляє вслід.
Ведучий 1: До слова запрошується директор школи Миронюк Людмила Авксентівна.
(Відкриття урочистої частини. Звучить гімн держави)
Ведучий 2: На сцену запрошується заступник директора з навчально-виховної роботи Кочмар Надія Григорівна.
( Зачитується наказ, вручаються атестати та подяки батькам від імені директора)
Випускник 1:Почуттів переповнює чашу,
Свіжий подих красуні-весни,
Свою любов і прихильність нашу
Адресуємо директору ми!
Випускник 2: Разом з нами схвильована трішки,
Як буває в хвилини розлук,
Проводжає поглядом ніжним ,
Добрий, щирий порадник і друг.
( Випускники вручають символічний подарунок,гірлянду з листівок на яких написані слова подяки, директору школи)
Ведучий 1: Сьогодні у цю мить атестати отримали усі випускники нашої України. Ми зараз духовно приєднуємось до молодого покоління, що вступає в життя. Атестати тримають в руках випускники Києва, Львова, Донецька та нашої Ладижинської школи. Тож привітай, Україно, своїх дочок і синів, які виходять у самостійне життя.
(Звучить пісня «Україно, Україно»)
Ведучий 2: А зараз наші випускники передадуть символічний вогонь знань, як символ розуму, любові до науки своїм наступникам – 10 класу. Цю місію доручається виконати найкращій випускниці 2012 року Курбалі Яні, а прийме його одна з кращих учениць 10 класу Кузема Ілона.
Випускниця: Збережіть цей вогонь, він допоможе вам з честю пережити нелегкі випробування, які у вас попереду. Це і контрольні, і атестації, а найголовніше – ЗНО , нехай цей вогонь надихає вас на успіхи, надає сили.
Десятикласниця: Обіцяємо вам зберегти вогонь знань і з гідністю нести звання учнів Ладижинської школи та своїми знаннями прославити це звання
(Звучить пісня)
Ведучий 1: Надії вогник ще в очах не згас.
Гостям почесним слово надається
Вони сьогодні з радістю вітають вас.
Ведучий 2: Д слова запрошується ……………………
(Після виступу звучить пісня)
Ведучий 1: Шановні випускники 11 років тому на порозі школи вас зустріли і сміливо повели в країну знань ваші перші вчительки ……………………………………………….
Випускник: Вчителів в житті було багато.
Та одну не можу я забудь, –
Ту, що маму заміняла й тата,
Ту, що проводжала мене в путь.
Вчителько моя, найкраща в світі!
Вчитись ви навчали й працювати.
У навчанні – з книгою дружити
У житті порядним, чесним стать.
Випускник:Досі сняться очі, мов зірниці,
В тих очах безмежна доброта.
Вам не гріх і в пояс поклонитись.
Вчителько моя ви золота.
Ведучий 2 : Перша вчителька завжди мудра, рідна, тож просимо сказати її такі слова , які випускники ніколи не забудуть.
(Виступ першої вчительки, пісня і квіти в подарунок першій вчительці)
Ведучий 1 : Дорогі випускники вас вітають малюки.
-
Дорогі випускники!
Від найменших жителів нашої школи
Шлем вам найкращі вітання свої,
Школу свою не забудьте ніколи,
Школа – це мати, ви діти її.
-
Школярських днів вам не забудь ніколи,
Не показати їх, не проспівать.
Як бігли ви з портфелями до школи
І вчились тут читати і писать.
-
Ви були такі чудові, дорогі випускники
І спортивні, й артистичні,
До уроків складних звичні,
А тепер прощання час – залишаєте ви нас.
-
І не треба плакать на дорогу,
Треба заспівати вам – і все!
Хай про день цей добрий, теплий спогад
Кожен з вас у серці понесе!
( Звучить пісня ………………………………………………………..)
( сторінка 5)
Ведучий 2: Завжди поруч бути звик
Строгий класний керівник,
В теплих долонях плекав пташенят,
Не сподіваючись щирих подяк.
Виросли діти на радість їй і батькам,
Щиро сьогодні дякують вам.
Ведучий 1: Слово надається класним керівникам 11-их класів Сісецькій Любов Григорівні і Лобенко Тамарі Олександрівні.
( Звучить пісня для класних керівників)
-
Затихнуть пісні. І почнеться урок.
Урок, на який не подзвонить дзвінок.
За парти не сядемо так, як завжди,
Учитель з журналом не ввійде сюди.
-
Учителько наша! Не будете там
П’ятірок і двійок ставити нам.
Із того уроку не можна втекти,
Й погану оцінку не виправиш ти.
-
Перерв і канікул у ньому нема,
Хоч може минути там літо й зима.
Й не сорок п’ять він триває хвилин,
А довгі роки не вгава його плин.
Урок цей для тебе – ти твердо затям –
І перший, й останній, – він зветься життям.
-
Та швидко минули за партами роки і дні.
У пролісках синіх всміхаються долі ясні.
То юність, мій друже,
Вклонилась тобі і мені,
І кличуть в дорогу нас стежки нові.
-
Ми для вас, дорогі вчителі,
Будемо вічними учнями в школі,
Хоч підемо по цілій землі
І своєї шукатимемо долі.
-
Хтось садитиме сад і гаї,
Хліб, як золото, сіяти буде.
Всі розкриють таланти свої,
Але школи ніхто не забуде.
-
Пустували не раз і не два
І уроки зривати уміли.
У вас боліла від нас голова,
Але ви все одно нас любили.
-
Ми підемо, а в вашім житті
Всі залишимось: Діми, Оксани і Саші.
Пустотливі. Швидкі і верткі,
Як колись ще у першому класі.
-
Тож пробачте сьогодні за все!
Жарти, витівки наші невдалі,
Нас життя вже на крилах несе
В невідомі, незвідані далі.
-
В хвилини радості й дитячої печалі
Учитель був нам вірний помічник.
Його ми руку дружно відчували –
Він поруч був, наш класний керівник.
-
Ось і відліт із рідного гнізда,
В якому ми учились і зростали.
Де нас добру і розуму навчали,
Де нас зустріла юність золота.
-
Не старійте, вчителі, ніколи,
Молодість вам більше до лиця.
Вас веде щораночку до школи
Яворина стежка без кінця.
-
Дорогі ви наші вчителі!
З вами нам було цікаво жити.
Наш уклін вам, любі, до землі
Й ці прекрасні і яскраві квіти.
(Лунає музика « Вчать у школі» , учителям вручаються квіти)
Випускник: Чимало наказів, пам’яток видали директор та його заступники за час нашого навчання в школі.
Випускник: А сьогодні ми, випускники 2012 року, склали пам’ятки директору, заучу та усім вчителям школи.
Випускник:Пам’ятка заучу школи.
-
Кожному вчителю видати номер на бірочці.
-
Прослідкувати, щоб після уроків бірочка з номером висіла на щитку.
-
В учительській від свого столу до столів провести сигналізацію з кодом, Який би відповідав індивідуальному номеру вчителя.
-
Встановити пульт з червоною кнопкою, яка буде реагувати лише на дотик вашого пальця.
-
Коли вчитель де б він не був, почує сигнал – кидає все і біжить в учительську, щоб дізнатися про заміну.
-
Запам’ятати дату народження кожного вчителя, щоб не турбувати його на першому уроці.
-
Менше змінювати розклад. Бо після «вікон» і «дверей» може у декого вийти «шаг» і «мат»
-
Бути уважним до прохань вчителів і вимог учнів.
Випускник: Пам’ятка вчителю.
-
Бути спокійним і врівноваженим, життєрадісним і привітним.
-
Мати свій індивідуальний стиль і старатися, щоб один урок був не схожий на інший, щоб не було стандарту.
-
Виробляти красивий голос, не «бубніти» собі «під носа».
-
Підтримувати свій фізичний стан на належному рівні, щоб до класу «влітати», а не заходити, човгаючи ногами.
-
Не заходити в школу, коли двері перекриті шваброю.
-
Одягатися красиво і модно, якщо є можливість, а нема – учні допоможуть.
-
Не приходити голодним на урок, щоб потім не бігати коридорами школи з булочками в руках.
-
Проводити контрольні роботи в цікавій формі: під музику або за чашкою кави.
-
Дозволяти робити шпаргалки, але не давати користуватися ними, бо це шкідливо впливає на зір учня.
-
Не записувати постійно одних і тих же учнів, бо інші також чекають своєї черги.
-
Із-за дрібниць на телефонувати батькам, щоб у вас не боліло серце.
-
Посміхатися, радіти, передавати учням позитивні емоції, бо всі учні вас люблять і поважають.
Звичайно, це все жарти. А якщо серйозно, ми дуже вдячні вам, дорогі наші вчителі, за все ,що ви зробили для нас.
( Пам’ятки вручаються директору)
-
Батько і мати – два серця гарячі,
Що нам дарують надію й тепло.
Батько і мати… У долі дитячій
Треба, щоб кривди між них не було.
-
А без батьків чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту,
Без нашого родинного житла.
Вони ж нас, як пташок, в гнізді ростили,
Давали дітям раду, як могли,
І в наших душах сонце засвітили,
І крила для польоту нам дали.
-
Здавалося, дитинство буде вічне,
Здавалося, воно не відцвіте,
Матусі слово, мудре, втішне.
І слово колискової святе.
-
Так мало я тобі сказати встиг
І поглядом, і жестами, й словами.
А відстань уже більшає між нами.
І голос твій на мить чогось притих.
-
Батькам спасибі кажемо нині
В подяку від доньки й сина.
Ви нас ростили і любили
І з нами ви уроки вчили.
Ви вболівали всі за нас,
Ішли за нами з класу в клас.
Багато ви приклали сили,
Щоб ми всі школу закінчили,
Щоб, мов пташата легкокрилі,
Життя і небо покорили.
-
Спасибі, матусю, за ночі безсонні,
За лагідність серця і мудрість буття.
Без тебе, рідненька, не було б ні сонця,
Ні радості, щастя, не було б життя.
Я завжди пишаюсь, рідненька, тобою,
Спасибі за руки твої золоті,
За серце, що зовсім не знає спокою,
Хай хороше буде тобі у житті.
Спасибі матусю, за те, що зростили,
Що ласку й любов віддали мені,
За те, що дорогу в життя ви відкрили,
Вклоняюсь низько тобі до землі.
-
А зозуля кує і рахує вам роки,
Я рахую їй теж, як стою в самоті,
Я цілую, бабусю, твої стомлені руки
Я вклоняюсь низенько твоїй доброті.
Сивочолий дідусь й голова нашого роду,
Ти навчив розуміти і зло, і добро
Де не буду, до тебе прийду на пораду
Знайду вірну стежину, як би там не було.
-
Мамо, мамочко, посидь зі мною,
Хай та казка ще примариться мені,
Як колись, давно, була малою
Й засинала під твої пісні.
Мамо, мамочко, та ти ж така красива,
Ти ж у мене лагідна така.
І моє волосся чорно-синє
Ніжно пестила твоя рука.
Це ж було, а може, і приснилось,
А якщо було, то так давно
Кажеш ти, що я чужа зробилась,
Що мені до тебе все одно.
Не вбивай холодними словами,
Та посидь зі мною, помовчи,
Просто притулитися до мами
І заплакати у неї на плечі.
Не залишай мене, матусю,
Коли в душі той біль щемить.
Коли сльозами враз заллюся,
І радість щезне, відлетить.
Не залишай, як сил не маю
Молитись з вірою тобі,
Коли надія покидає
І залишають у журбі.
Але ще більше благаю:
Не залишай мене тоді,
Коли тяжку ти знімеш ношу
І щастя з’явиться в житті.
Ведучий 2: Усі мовчать – щось мати каже,
Цвітуть притишено слова.
Вони із веселкових вражень,
З любові, що в душі жива.
Зійшлися діти всі до школи,
Де хліб, як доля, на столі…
Усі мовчать – говорить мати
Вустами неба і землі!
Ведучий 1:До слова запрошується мати Андрух Вікторії
(Відбувається посівання)
-
Сипемо на вас жито, щоб добре було вам жити.
-
Сипемо ще й овес, щоб вами пишався рід наш увесь.
-
Ще й хміль і квіти, щоб були ви щасливі, наші діти.
-
Будьте багаті, як земля, а щасливі, як весна.
-
Частіше прилітайте до шкільного та батьківського порогу
-
З усього вам щасти: із роси, із води.
-
Щоб з толком і до пуття ви прожили усе своє життя.
Ведучий 2: Для батьків танцюють Фаренюк Євген і ………………………………. Танець «…………..»
Випускник:Наша мрія нам зіркою світить,
Кличуть вдаль нас дороги твої.
Україно, ми всі твої діти!
Тож прийми нас в обійми свої.
Ведучий 1:Разом із вами сумуємо й ми,
З вами здружились, зріднилися ми.
Якось не звично, що вже на урок
Клас одинадцятий не покличе дзвінок.
Ведучий 2: Що ж, відлітайте ключем журавлиним,
В вирій життя ми вас всі проводжаємо
Нехай вам зірниця палає щаслива –
Від чистого серця добра вам бажаємо.
( Звучить мелодія вальсу, випускники танцюють. )
Ведучий 1: Дорогі випускники! 11 років вів вас по життю учитель, віддаючи тепло свого серця. Були хвилини, коли серце втомлювалося. І тоді учитель поспішав до своїх учнів. Їх веселе щебетання вливало нові сили в стомлене серце, дитячі посмішки народжували нову енергію, допитливий погляд пробуджував думки.
Ведучий 2 :І це продовжується вічно, доки здатне битися серце вчителя, віддаючи дітям тепло і любов. Збережіть у серцях маленькі вогники від вогню великої вчительської любові до вас. Нехай спогади про рідну школу світять вам навіть тоді, коли згасає віра в себе. Нехай школа залишиться тим промінчиком любові і добра, котрий вказує, як іти, щоб не спіткнутися.
Ведучий 1:Не забувайте, що навчалися ви для того, щоб розум і серце віддати людям. Не заплямуйте доброго імені роду свого, честі своєї школи, котра дала вам путівку в життя. Щасливої дороги, дорогі випускники!
Ведучий 2:Урочиста частина випускного вечора завершена!
Leave a Reply
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.