БЕЗПЕКА ЖИТТЯ – ЦЕ ГОЛОВНЕ

Підготувала Патрик О.Г.

 

БЕЗПЕКА ЖИТТЯ –ЦЕ ГОЛОВНЕ

ЗАПАМ’ЯТАЙ!
10 правил-пам’яток для батьків

Люби свою дитину!

Радій з її присутності, сприймай її такою, якою вона є; не ображай, не принижуй, не позбавляй її бути впевненою у собі, не піддавай несправедливому покаранню.

Охороняй свою дитину!

Захищай від фізичних і душевних небезпек, навіть жертвуючи  власними інтересами і ризикуючи життям.

Будь прикладом для своєї дитини!

Нехай у вашій сім’ї побутують чесність, скромність, гармонія.

Грайся зі своєю дитиною!

Приділяй їй якомога більше часу, розмовляй з нею.

Працюй зі своєю дитиною!

Привчай її включатися в усі роботи по господарству.

Дозволь дитині набути життєвого досвіду!

Хай навіть не безболісно, але самостійно.

Покажи дитині можливості й межі людської свободи!

Привчай дитину бути слухняною!

Батьки повинні стежити за поведінкою дитини і спрямовувати її таким чином, щоб дії не завдавали шкоди ні їй самій, ані іншим.
Чекай від дитини тільки таких міркувань та оцінок, на які вона здатна у своєму віці, виходячи з рівня розвитку і життєвого досвіду.

Зроби так, щоб спогад про щасливе дитинство зігрівав її все життя.

Знай: життя наших дітей залежить тільки від нас самих!

 

 

Пам’ятка
щодо порядку зв’язку з екстреними службами

При пожежі	101
Міліція	102
Швидка медична допомога	103
Аварійна газова служба	104

1. Основні правила поведінки при експлуатації побутових газо- та електроприладів

Нещасні випадки від дії електричного струму трапляються через пошкодження ізоляції електроприладів, несправні розетки. Важкість ураження електричним струмом визначається схемою включення людини в ланцюг. Найбільш небезпечним є дотикання людини до двох проводів або провідників струму. Життя людини буде залежати від того, наскільки швидко їй вдасться звільнитися від контакту з джерелом струму.

Правила користування побутовими електроприладами

Щоб запобігти ураженню електричним струмом, не можна:
– залишати електроприлади ввімкненими без нагляду;
– користуватися несправними приладами, саморобними побутовими приладами, особливо великої напруги;
– вмикати в одну розетку одночасно декілька приладів;
– торкатися оголених ділянок у місцях з’єднання приладів з клемами, вилкою, між собою;
– використовувати електричні прилади не за призначенням та не ознайомившись попередньо з інструкцією.

Правила поведінки при виявленні обірваного електричного дроту:

– небезпечно наближатися до обірваного електричного дроту;
– якщо дріт не покрито ізоляцією, то він становить загрозу для життя людини;
– доторкнувшись до дроту, можна отримати ураження внутрішніх органів;
– відкинути дріт можна лише за допомогою сухої деревини чи гуми;
– якщо ви побачили обірваний електричний дріт, не торкайтеся його та не намагайтеся прибрати;
– негайно повідомте дорослим про місцезнаходження обриву.

Правила поведінки поблизу електрощитової, лінії електропередач.

Небезпечно знаходитись поблизу електричних щитків і лінії електропередач. Не можна торкатися проводів під напругою. Необачний рух може призвести до ураження електрострумом.

Електротравма
Діти, як правило, через цікавість обов’язково наступають ногою на дроти або чіпають їх руками, як результат – можуть отримати ураження від електричного струму. Удар електричним струмом може бути коротким, таким що не є небезпечним для життя, але й може становити смертельну небезпеку.
Найчастіше трапляються випадки ураження дітей “побутовим” електричним струмом змінної напруги від 110 до 220 В. Важкі електротравми від дії струму більше 1000 В трапляються значно рідше. При цьому, внаслідок шоку і змертвіння тканин, виникає загроза ушкодження головного мозку, серця і нирок. Взагалі, наслідки електротравми залежать від сили, тривалості дії і шляху проходження струму через організм. При ураженні блискавкою з’являється особлива небезпека незворотних змін головного мозку і серця.

Дії при електротравмах
Перш за все, від’єднайте дитину від джерела струму, але безпечними методами. За можливості, вимкніть електроенергію у помешканні. Якщо це зробити неможливо, спробуйте відтягти дитину від джерела, взявши за сухий одяг, сухий килим або за допомогою сухої дерев’яної палиці. Причому братися потрібно за ті ділянки, які не торкаються тіла дитини. Надаючи допомогу, не використовуйте мокрих чи металевих предметів, станьте на сухий килимок чи навіть на купу газет.
Якщо дитина отримала електричний опік, зніміть з неї одяг, якщо він легко знімається. Обливайте обпечену ділянку прохолодною водою з-під крана, поки не стихне біль.
До обпечених частин тіла, які не можна надовго занурити у воду (напри­клад, обличчя), прикладіть мокру тканину. Обережно обітріть дитину. Якщо опік продовжує завдавати маляті болю, накладіть на обпечену ділянку чисту суху пов’язку.
Якщо в дитини обпечені кисті чи ступні, розділіть пальці прокладками з тканини чи марлі, а потім накладіть нещільну чисту пов’язку.
Перевірте, чи немає в дитини ознак шоку. Якщо малюк скаржиться на головокружіння, непритомніє, а шкіра його стає блідою, холодною і вологою, якщо дихання набуває поверхневого і прискореного характеру, а пульс стає слабким і частим, це означає, що в дитини настав травматичний шок. Негайно викликайте “швидку допомогу”. А до її приїзду починайте діяти самостійно.
Якщо маля в свідомості й не має супровідних травм голови або грудної клітки (отриманих, наприклад, при падінні), підніміть її ніжки на 20-30 см вище рівня голови.
У випадку наявності ознак відповідних травм, навпаки, підніміть вище го­лову дитини. Аби зберегти тепло, накрийте дитя теплою ковдрою і чекайте на лікаря, не забуваючи слідкувати за диханням та пульсом потерпілого.
Якщо ви бачите, що дихання в малюка відсутнє і пульс не визначається, треба негайно надавати допомогу, інакше дитина може загинути.
Добре підтримуючи рукою голівку і шию, не згинаючи спини, покладіть його на тверду поверхню обличчям догори і роздягніть, щоб отримати доступ до грудної клітки.
Аби звільнити дихальні шляхи від язика, що міг запасти, – припідніміть дитині підборіддя і відведіть голову назад. Рот маляти повинен бути відкритим.
Далі нахиліться вухом до ротика і ще раз переконайтеся, що малюк не дихає. Уважно пригляньтеся до грудної клітки – рухається вона з диханням чи ні? Проте слідкуйте не довше ніж 5 секунд. Якщо дихання все ж відсутнє – розпочинайте штучне дихання.
Великим і вказівним пальцями затисніть дитині ніс і щільно притисніть свій рот до її рота. Зробіть неглибокий вдих і виконайте два обережних вдування повітря тривалістю по 1 секунді кожне.
Якщо грудна клітка під час проведення штучного дихання не починає рухатися, змініть положення голови малюка і зробіть іще 2 вдування повітря. Продовжуйте робити штучне дихання до прибуття бригади “швидкої допомоги”.
Чого робити не можна
Не торкайтеся до дитини голими руками, поки вона знаходиться в конта­кті з джерелом електричного струму. Якщо в малюка є опіки, не знімайте змерт­вілу шкіру і не розкривайте пухирі. Не прикладайте до опіку лід, олію, мазі, ліки, не застосовуйте вату чи лейкопластир.

Правила безпеки при експлуатації газу
– небезпека може статися у випадках виходу газу з газової конфорки (полум’я залило водою з чайника, загасило протягом);
– не можна допускати запалювання газової плити маленькими дітьми;
– при виявленні неприємного запаху газу в приміщенні не можна:

а) вмикати світла та користуватися електроприладами;
б) запалювати сірники;
в) залишатися в приміщенні;
г) залишати вікна та двері замкненими – їх необхідно якомога швидше відчинити;
r) приховувати факт виходу газу – треба негайно повідомити дорослих.

Невідкладна допомога при отруєнні газом:

– закривши ніс і рот вологою тканиною, відчиніть навстіж вікна і двері;
– виведіть постраждалого із загазованого приміщення і викличте «швидку допомогу»;
– вкладіть потерпілого, розстебніть йому комір і пасок;
-якщо постраждалий знепритомнів, винесіть його із загазованого приміщення і вкладіть на бік;
– піднесіть до носа вату з нашатирним спиртом і потріть нею скроні;
– якщо припинилося дихання, треба розпочати штучне дихання до його відновлення або до приїзду лікарів.

Запам’ятайте:
– при відчутті запаху газу ні в якому випадку не вмикайте і не вимикайте електроприлади, освітлювальні прилади;
– не користуйтесь джерелами відкритого вогню для запобігання вибуху.

Правила безпеки при роботі з комп’ютером
Знайте:
– електромагнітне випромінювання від різних деталей комп’ютера може сприяти виникненню пухлин головного мозку;
– потужне навантаження на очі при довготривалій роботі веде до погіршення зору;
– підвищений рівень шуму при роботі комп’ютера та принтерів створює додаткове навантаження на мозок;
– використовуйте лише ті комп’ютери, які мають сертифікат безпеки;
– дорослим рекомендується працювати з комп’ютером не більше 4 годин з перервами через кожні 20-30 хвилин,а дітям – не більше 2 годин на добу.

Рекомендації для користувачів мобільних телефонів:
– купуйте мобільні телефони тільки у відомих компаніях;
– читайте уважно інструкції з використання телефонів: там має міститись інформація щодо безпечної експлуатації мобільного телефону;
– не слід користуватися мобільним телефоном дуже часто -уникайте зайвого впливу електромагнітного випромінювання;
– вимикайте мобільний телефон в районах з потенційно небезпечною атмосферою (пожежонебезпечні, вибухонебезпечні приміщення).

2. Основні правила безпеки вдома

1. На кухні.
Кухня – найнебезпечніше для дітей місце. Тут вони можуть отримати опіки, порізи, колючі рани, ураження струмом. Дотримуючись нижчевказаних порад, ви зможете уберегти дітей від небезпеки отримати травму:
– каструлі на плиті повинні бути розміщені таким чином, щоб найбільші з них стояли на максималь­ній відстані від краю плити;
– уважно стежте за процесом закипання, не допускайте витікання рідини з каструль, що може призвести до загасання вогню конфорок, а жирні рідини (наприклад, олія), навпаки, можуть самі займатися;
– оскільки дітям подобається торкатися вимикачів газу, подача його до плити повинна бути припинена, якщо її не використовують за призначенням. Не допускайте дитячих ігор із плитою, навіть якщо подачу газу припинено;
– особливу увагу варто приділити шухляді з ножами, виделками та іншими гострими предметами; необхідно знайти для них місце, яке недосяжне для малят;
– не залишайте ввімкненими електроприлади, особливо міксери, кавоварки, м’ясорубки.

2. У вітальні
У цій кімнаті дитина проводить більшу частину часу, тому варто зняти з меблів небезпечні предмети, щоб не було необхідності постійно стежити за дитиною і постійно їй щось забороняти. Дитина має право на деяку волю та автономність, щоб гармонійно розвиватися.
Кути меблів є основною причиною синців і гуль, тому бажано закрити їх поролоном на клейкій стрічці. Не залишайте дитину одну перед незахищеним каміном: може відскочити іскра і підпалити килим або навіть одяг дитини. Якщо дитина занадто близько підходить до полум’я – це також може призвести до загорання одягу, причому одяг, виготовлений з синтетичного матеріалу, загорається набагато швидше.

3. У спальні
Ця кімната повинна бути добре освітленою і постійно провітрюватися. Щоб уникнути будь-якої можливої небезпеки для дитини, пам’ятайте:
– ліжко повинно мати товстий матрац і не занадто м’яку подушку;
– простирадло повинно бути добре натягнуте за допомогою поворозок, які закріплюють його краї, проходячи під матрацом;
– висота бар’єра ліжка повинна бути 50-60 см, а відстань між прутиками не повинна перевищувати 7 см;
– вічка сітки, які обрамляють манеж, не повинні бути ширшими 3 см;
– не користуйтеся електроковдрами, електричними переносними печами, якіможуть спричинити опіки;
– не вішайте на шию ланцюжки, мотузочки чи слинявчики, особливо коли вкладаєте дитину спати;
– мати, яка годує, повинна бути уважною вночі, тому що через недогляд немовля може захлинутися. 3 погляду гігієни та правильного виховання краще не класти дити­ну в ліжко до батьків;
– скриньки, баули, комоди, шафи, тощо повинні бути замкнені на ключ;
4. У ванній кімнаті
У ванній кімнаті бажано не залишати дитину одну та дотримуватися таких правил:
– не купайте дитину, якщо не минуло трьох годин піс­ля останнього прийому їжі;
– заміряйте температуру води, перш ніж опускати у неї дитину;
– не додавайте гарячої води, коли дитина вже у ванні;
– ніколи не залишайте дитину одну у воді;
– у ванній кімнаті краще мати шафу, яка замикається на ключ, або поличку, розташовану на достатній висоті, де зберігалися б предмети особистої гігієни, миючі засоби, косметика, аерозолі, пінцети, ножиці, шпильки тощо;
– електроустановки повинні бути обладнані спеціальним захистом;
– ніколи не включайте електроприлади, фени, бритви, коли стоїте голими ногами на мокрій підлозі або торкаєтеся до води чи крана. Черевики з гумовою підошвою служать найкращим ізолятором;
– не використовуйте електропіч, не слухайте радіо у ванній кімнаті, тому що повітря, насичене парою, є провідником електричного струму;
– якщо у ванній кімнаті є газовий обігрівач, тримайте вікно відчиненим, періодично перевіряйте герметичність установки і роботу витяжної вентиляції;
– використовуйте неслизьке взуття, тому що можна отримати травму, упавши на мокрій підлозі;
– балончики дезодоранту можуть вибухнути, якщо во­ни стоять поруч із джерелом тепла або вікном, звідки на них падають сонячні промені.

Щоб не трапилося нещасних випадків,
запам’ятайте:
– виймайте ключі з дверей для того, щоб дитина не замкнулася у кімнаті;
– якщо морозильна камера має замикаючий пристрій, тримайте її постійно замкненою.
– якщо хочете викинути старий холодильник, зламайте замикаючий пристрій, щоб діти, які граються, не зачинилися всередині нього.
– телевізор необхідно встановлювати у стійкій ніші, а не на хиткому столику або візку. Телевізор випромінює радіацію, тому варто триматися на достатній відстані від екрана, розмір якого не повинен бути надмірним, та обмежити дітям час перегляду телепередач ( 15 хв.).
– предмети особистої гігієни та косметику слід тримати подалі від дітей;
– інструменти набору “Зроби сам” повинні зберігатися у металевій шухляді з надійним замком: цвяхи, молоток, свердло, пилка можуть стати небезпечними, якщо опиняться в руках дитини;
– кожен член сім’ї, включаючи дітей, повинен знати, де розміщені розподільники (газу, води, електроенергії), балони, та вміти відключати їх в екстреному випадку;
– у кімнатах повинно бути вдосталь світла, щоб не вдарятися об кути та інші частини меблів;
– ліки, алкоголь, цигарки, запальнички та сірники повинні зберігатися в недоступному для дітей місці;
– попільниці повинні бути завжди очищеними, навіть маленький недопалок може викликати інтоксикацію;
– не залишайте у межах досяжності монетки, шпильки, намисто, кісточки від фруктів, цвяхи, гвинтики, які дитина може проковтнути або встромити у розетку, у рот чи ніс;
– під час обіду дитина може потягнути на себе скатертину, перекинути на себе, крім порожнього посуду, і посуд з гарячою їжею;
– дитяче крісельце повинне мати тверду опору і забезпечуватися запобіжним ременем;
– не залишайте відкритими розетки, підвісні дроти (краще прикріпити їх до стіни або провести за меблями);
– деякі кімнатні (дифенбахія, олеандр) та садові рослини токсичні, тому слід тримати дітей подалі від них;
– вогнепальну зброю вдома необхідно зберігати розрядженою, у металевій шафі (сейфі), замкненій на ключ.
Важливо мати завжди на видному місці список телефонних номерів сусідів, робочі телефони батьків й інших близьких родичів (особливо тих, хто працює або мешкає поруч), різних аварійних служб, щоб їх міг викликати кожен, включаючи і дітей.
Досвід показує, що в напруженій обстановці навіть дорослі не одразу можуть згадати ці телефони.

Як тільки дитина навчиться говорити – одночасно зі своїм ім’ям вона повинна вивчити своє прізвище, адресу і телефон батьків.

Це корисно знати:

Якщо дитина…
Порізалась. Промийте ушкоджене місце ватою, змоченою перекисом водню. Краї рани обробіть йодом чи зеленкою, накладіть пов’язку. Коли рана глибока, і ви не можете зупинити кровотечу, зверніться до лікаря..

Вдарилася головою. Покладіть її в ліжко й робіть компреси з холодної води на забите місце, міняючи їх у міру нагрівання. Нудота і запаморочення – ознаки струсу мозку. Негайно викличте швидку допомогу.

Проковтнула ліки. Спробуйте якомога швидше викликати в неї блювоту. Обгорніть палець бинтом, відкрийте рот і злегка натисніть на корінь язика. До приїзду лікарів визначте, скільки і які ліки проковтнула  дитина. Слабкість, сонливість або надмірне збудження – ознаки отруєння.

Випила оцет. Примусьте її до прибуття лікаря випити якомога більше води з білками курячих яєць або просто чистої води.

Ошпарилася. Змажте натуральним медом чи покладіть на уражене місце натерту картоплину, поміняйте двічі-тричі, а потім накрийте опік капустяним листком. Пухирці не проколюйте. Якщо опік має більшу площу, ніж долоня дитини, терміново зверніться до лікаря. До його приїзду нічим не змащуйте й не присипайте шкіру, просто накрийте ошпарене місце стерильним бинтом.

Впала з висоти. Переконайтесь у тому, що в дитини, яка впала з висоти, немає зовнішньої кровотечі. Якщо в тілі малюка стирчить палка, уламок скла або заліза, не витягуйте його самі. Кровотеча може посилитися, від чого стан погіршиться.
Якщо рана відкрита і кровотеча сильна, її можна на 15 хвилин зупинити, використавши джгут. Ушкоджену частину тіла, по можливості, необхідно підняти вище від рівня грудей потерпілого. Навіть якщо відсутні ознаки зовнішньої кровотечі, при падінні з висоти можлива внутрішня кровотеча і ушкодження внутрішніх органів Необхідна негайна допомога лікаря.
Дитину, яка впала з висоти, доставляють у лікарню в горизонтальному положенні, повернувши голову вбік, щоб не запав язик.

Поради щодо небезпек
внаслідок гри зі сторонніми предметами:

Потрапив у вухо сторонній предмет. У жодному разі не намагайтеся впоратися з ним самостійно, без допомоги лікаря. Ви ризикуєте пошкодити барабанну перетинку.

Потрапив у ніздрі сторонній предмет. Притисніть носовичком вільну ніздрю, примусьте дитину якомога сильніше подути носом. Це допомагає, якщо горошина, намистина тощо застрягли неглибоко. В іншому разі слід звернутися до лікаря. Невмілими способами допомогти ви лише погіршите стан. Дитина має дихати ротом – це полегшить завдання лікарю.

Якщо ж малюк вдихнув дрібний предмет і не може відкашлятися, покладіть його собі на коліна обличчям донизу й поплескайте по спині. У такому положенні найлегше виштовхнути сторонній предмет із дихальних шляхів. Якщо це не допомагає, терміново зверніться до лікаря.

Якщо сторонній предмет (комаха, смітинка) потрапив у око, подразнюючи слизову оболонку, викликає біль, витікання сліз, хворобливу реакцію на світло. Його виймають шляхом промивання ока теплою водою, чи вологою чистою тканиною (у напрямку до перенісся). Інколи смітинку можуть вимити власні сльози потерпілого. Для цього чистими пальцями відтягніть віко і тримайте в такому положення 10-15 сек., сльози, які з’являться, вимиють смітинку.

Якщо у око потрапив уламок скла, дрібний камінець, шматочок дерева – негайно звертайтеся до лікаря! Ніколи не можна терти око – цим ще більше його травмуєте.

При високій температурі (>39 С) у дитини можливі судоми. Щоб понизити температуру, протріть дитині лоба та долоні розчином оцту, дайте дитині потри­мати у долонях маленькі пляшечки, наповнені прохолодною водою. Викличте лікаря. Ліки давайте лише за призначенням лікаря. Але пам’ятайте: нові ліки можуть викликати алергію або токсикоз. Першу порцію нових ліків давайте в половинній дозі.

3. Основні правила безпеки на дорозі

1. Правила безпеки при переході вулиці:
– переходьте проїжджу частину по переходах – підземних,надземних або наземних – це не створить аварійну ситуацію на дорозі;
– подивіться ліворуч, а дійшовши до середини дороги – праворуч, коли йдете по наземному переході;
– переходьте дорогу тільки на зелене світло світлофора біля знаку «Пішохідний перехід» або по дорожній розмітці «зебра»;
– обходьте після висадки автобус і тролейбус позаду, а трамвай попереду;
– обов’язково керуйтесь сигналами регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофора, дорожнім знакам і розмітці на дорозі.

2. Правила поведінки пасажира в транспорті:
– посадка та висадка здійснюється не на проїжджій частині, а у спеціально відведених місцях або біля бордюру і лише після повної зупинки транспорту;
– посадка та висадка здійснюється не з боку руху транспорту;
– не відволікайте під час руху водія;
– не чіпайте ручку дверей, не грайтеся з гострими предметами в салоні;
– не висовуйте руки або голову у вікна;
– користуйтеся пасками безпеки.

3. Самозахист від ДТП:
– виконуйте правила дорожнього руху та дорожньої дисципліни;
– не переходьте дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобіля;
– не вибігайте на проїжджу частину з тротуару – можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;
– ходіть лише тротуарами, а за їх відсутності по узбіччю, повернувшись обличчям до транспорту, що рухається, – тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід – водія;
– навчіться розраховувати, коли до авто далеко, а коли – близько, адже відстань до автомобіля залежить від швидкості, з якою той рухається;
– пам’ятайте , навіть при швидкості 60км\год гальмовий шлях авто буде довшим на 15 метрів;

4. Безпека руху велосипедиста:
– виконуйте правила дорожнього руху та дорожньої дисципліни;
– їздіть на велосипеді по дорогах з дозволеного віку -з 14 років;
– обладнайте велосипед обов’язковими світловідбивачами – спереду білого кольору, з боків – оранжевого, ззаду – червоного.
– не рухайтеся по проїжджій частині, коли поряд є велосипедна доріжка;
– не рухайтеся по тротуарах і пішохідних доріжках (це дозволено дітям на дитячих велосипедах під наглядом дорослих );
– не тримайтеся за інший транспортний засіб під час руху;
– не буксируйте велосипед;
– не їздіть на велосипеді кинувши кермо та знявши ноги з педалей;
– не керуйте велосипедом із несправним гальмом і звуковим сигналом, а також без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості;
Пам’ятайте: нерідко сам велосипедист є джерелом напруженості та ДТП на дорозі.

4. Основні правила безпеки під час літнього відпочинку на воді, поблизу водоймищ

Необхідно засвоїти:
– зниження температури води з 18° С негативно впливає на організм людини;
– купання при температурі води близько 4°С викликає різкі зміни в організмі: зростає ритм пульсу і дихання, підвищується артеріальний тиск, значно збільшуються газообмін і витрати енергії, знижується температура тіла;
– протипоказано дітям і підліткам купання у холодній воді,адже лише здоровим людям рекомендоване перебування у холодній воді і то досить обмежений час;
– купатися у відкритих водоймищах слід при температурі повітря не нижче 20-25° С і води не нижче 18-20° С;
– доцільно купатися один раз на день – зранку через годину після сніданку або через дві години після обіду;
– перед купанням необхідно відпочити 15-20 хвилин, погрітися на сонці та обсушити пітну шкіру;
– щоб уберегтися від переохолодження, у воді потрібно постійно рухатися;
– не слід купатися до тремтіння і з’явлення так званої “гусячої шкіри”- це шкідливо впливає на організм;
– не рекомендується після виходу із води обсихати на повітрі та приймати сонячні ванни – після купання треба обтертися тільки рушником;
– купатися необхідно тільки у відведених для цього місцях і у тверезому стані;
– не можна входити у воду в стані алкогольного сп’яніння, бо алкоголь блокує нормальну діяльність головного мозку;
– не можна відпускати на купання дітей без супроводу дорослих;
– не слід допускати грубих ігор на воді: підпливати під тих, хто купається, хапати їх за ноги, “топити”, подавати помилкові сигнали про допомогу і т. ін.;
– не треба розгублюватися і прагнути якнайшвидше доплисти до берега,відчувши втому – навчіться “відпочивати” на воді (плавати на спині), адже перевернувшись на спину і підтримуючи себе на поверхні легкими рухами кінцівок, ви зможете відпочити;
– забороняється запливати далеко, особливо за буї, тому що можна не розрахувати своїх сил і загинути;
– не можна запливати за обмежувальні знаки, що обмежують акваторію з перевіреним дном, визначеною глибиною, бо там гарантована відсутність водовирів та інших небезпек;
– не наближайтесь до суден, човнів і катерів, які пропливають поблизу вас – це може призвести до травмування;
– дотримуйтесь обережності при плаванні на надувних матрацах, авто­мобільних камерах і надувних іграшках, бо вітром або плином їх може віднести дуже далеко від берега або захлеснути хвилею. Із них також раптово може вийти повітря, і вони втратять плавучість;
– будьте обережні при купанні з маскою, трубкою і ластами: не плавайте з трубкою при сильному хвилюванні води у морі, тільки уздовж берега та обов’язково під постійним наглядом, щоб вчасно могла прийти допомога;
– якщо вас захопило плином, не намагайтеся з ним боротися – треба плисти униз за течією, поступово, під невеличким кутом, наближаючись до берега;
– не розгублюйтесь якщо ви потрапили у вир – треба набрати побільше повітря в легені, зануритися у воду і, зробивши сильний ривок вбік, спливти;
– якщо ви потрапили у водойму із великою кількістю ряски, намагайтеся пли­сти поблизу самої поверхні води, не чіпати рослини, не роби­ти різких рухів. Якщо усе ж руки або ноги заплуталися стеблами, необхідно зупинитися (прийняти положення “поплавка”, “спливання”) і звільнитися від них;
– якщо у вас починає судомити ногу ( раптове довільне скорочення м’язів), то у таких ви­падках треба негайно зняти судомний стан: припинити рух ногами, на секунду зануритися з головою у воду і, роз­прямивши ногу, рукою сильно потягти на себе ступню за вели­кий палець, аби поновити дію ікроніжного м’яза;
– особи, схильні до судоми, не повинні запливати на глибоку во­ду, адже при загальному судомному нападі плавець втрачає свідомість і може загинути (в таких випадках необхідна термінова допомога, щоб втримати потерпілого на поверхні води – краще це робити двом або трьом вправним плавцям).

Безпека купання дітей

При організованому купанні:
– купання дітей дозволяється в спеціально обладнаних місцях під керівництвом дорослих (педагогів, керівників або батьків);
– до купання допускаються групи дітей до 10 осіб, під наглядом одного відповідального, що вміє добре плавати і знає прийоми рятування на воді;
– під час купання обов’язкова наявність медичного пункту або медпрацівника;
– напередодні купального сезону відповідними керівниками визначаються місця для купання дітей;
– місця купання обладнуються рятувальним постом з рятувальними засобами. Крім цього, в місці купання дітей ретельно перевіряється дно водолазними службами, про що складається акт перевірки. Вимірюється температура води і повітря;
– купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду за швидкістю вітру до 10 м/ сек., темпе­ратурі води – не нижче +18 градусів за Цельсієм, повітря – не нижче +24 градусів за Цельсієм;
– купатися дозволяється через 1,5-2 годи­ни після прийому їжі;
– не дозволяється входити у воду ро­зпашілими і спітнілими;
– діти допускаються до купання після огля­ду їх лікарем;
– роздягання й одягання дітей проводить­ся під наглядом організатора купання (одяг кожної дитини складається у рядки ок­ремими купами);
– відповідальний за купання до по­чатку купання повинен на­гадати дітям правила поведінки на воді, ввійти у воду першим (до дозво­леної межі), а вийти останнім;
– до купання і після нього обов’язково прово­диться перевірка дітей;

При плануванні індивідуального відпочинку з дітьми біля води:
– дорослі зобов’язані постійно спостерігати за дітьми, що купаються;
– купання дозволяється в присутності рідних, родичів або знайомих, що вміють плавати;
– купання дозволяється в спеціально відведених місцях – обладнаних пляжах;
– купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду за швидкістю вітру до 10 м/сек., температурі води – не нижче +18 градусів за Цельсієм, повітря – не нижче +24 градусів за Цельсієм;
– купатися дозволяється через 1,5-2 години після прийому їжі;
– не дозволяється входити у воду розпашілими і спітнілими;
– одяг до початку купання складається окремою купою кожної дитини в окремому місці;
– до і після купання обов’язково проводить­ся перевірка дітей;
– не слід допускати при стрибках у воду удару животом об во­ду, тому що головний дихальний м’яз – діафрагма – втратить ритм дихання;
– потрібно обмежити пірнання дітей у воду, бо воно може спричинити кисневе голодування;

Для ліквідування кисневого голодування необхідно:
а) негайно припинити пірнання у воду;
б) швидко вийти на берег;
в) дати ви­пити міцної кави або чаю;

г) дати понюхати нашатирний спирт.

Під час купання забороняється:
– вживати спиртні напої дорослим, що кон­тролюють купання дітей.
– залазити на попереджувальні знаки, буї, бакени;
– стрибати у воду з човнів, катерів, споруд­жень, не призначених для цього;
– пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів;
– прожогом кидатися у воду – треба заходити повільно;
– використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин та інше знаряддя, не передбачене для плавання;
– плавати на плавзасобах у місцях, відведе­них для купання;
– забруднювати воду і берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і інше);
– прати білизну й одяг у місцях, відведених для купання;
– підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання;
– допускати під час купання грубі ігри, які пов’язані з обмеженням руху рук і ніг у воді;
– подавати помилкові сигнали небезпеки;
– заходити глибше ніж до пояса дітям, які не вміють плавати;
– навчити дітей плавати.

Запобіжні заходи під час катання на човнах

Кожна дитина повинна знати, що:
– сідати в човен потрібно обережно, ступаючи по центру настилу;
– під час руху човна не можна пересідати з місця на місце, сідати на борт, розгойдувати човен, пірнати з нього;
– категорично забороняється переходити з одного човна в інший. Дітям варто пояснити, що порушення цих правил може призвести до перекидання човна.

Дії у випадку нещастя:
– потрібно зберігати спокій і до прибуття рятувальників триматися за човен, штовхаючи його до берега: перевернений човен добре три­мається на воді;
– потрапивши під пліт або вітрило човна, що перекинувся, ні в якому разі не можна закривати очі. Варто плисти у тому напрямку, з відкіля надходить світло;
– той, хто добре вміє плавати, у першу чергу повинен допомогти тому, хто не вміє плавати, і підтримувати його на плаву;
– рятувати треба спочатку одного потопаючого, потім іншого; врятувати уплав одночасно кількох людей неможливо;
– під час катання дітей в кожному човні необхідна присутність дорослого, який уміє керувати судном, добре плавати, знати прийоми надання невідкладної допомоги постраждалим на воді.

Категорично забороняється під час катання на плавзасобах:
– навантажувати малі судна понад установлені норми;
– перетинати курс суден, що йдуть;
– близько підходити до суден, що рухаються;
– кататися поблизу пристаней і причалів;
– віддалятися на човні від берега більш як на 100 метрів,
– катати дітей на саморобних човнах, катерах, плотах і т.д.
– кататися при несприятливих метеорологічних умовах.

Рятування та надання невідкладної першої медичної допомоги постраждалим на воді

Характер надання допомоги потерпілим на воді може бути різним.
Якщо ви добираєтеся до потопаючого вплав, треба максимально враховувати плин води, вітер, відстань до берега та ін. Наближаючись, намагайтеся заспокоїти і підбадьорити плавця, який витратив сили. Якщо це вдалося і він може контролювати свої дії, плавець повинен триматися за плечі рятувальника. Якщо ж він не контролює свої дії – поводитися з ним треба жорстко і без­церемонно. Деякі інструкції рекомендують навіть оглушити потопаючого, щоб врятувати його і своє життя.

Техніка рятування потопаючого:
– підпливти і підпірнути під нього, узявши позаду одним із прийомів захоплення (класичний – за волосся), транспортувати до берега;
– якщо потопаючому вдалося схопити вас за руки, ноги або шию – звільніться і негайно пірнайте – інстинкт самозбереження змусить потерпілого вас відпустити;
– якщо потопаючий уже занурився у воду, не кидайте спроб знайти його на глибині, а потім повернути до життя. Це можна зробити ще й у тому випадку, якщо той, хто потонув, перебував у воді близько 6 хвилин.

Перша медична допомога:
– оцінити тяжкість стану постраждалого та доручити іншому рятувальнику викликати бригаду швидкої медичної допомоги;
– якщо людина при свідомості, то необхідно зняти з неї мокрий одяг, витерти тіло, заспокоїти постраждалого та зігріти (укутати і дати гарячий напій);
– якщо ж врятований не реагує ні на звертання до нього, ні на легкі поплескування по щоках але наявна пульсація на сонній артерії та дихання, необхідно надати тілу постраждалого горизонтальне положення з повернутою на бік головою та провести вищезгадані заходи;
–  непритомному необхідно дати вдихнути нашатирний спирт, розстебнути одяг, а для активізації дихання використати ритмічне посмикування за язик;
– для перевірки пульсу на сонних артеріях треба натиснути щитовидний хрящ по черзі з обох боків;
– дослідження пульсу на променевій артерії не потрібне, оскільки його відсутність тут ще не свідчить про зупинку кровообігу;
– ознаками зупинки дихання є відсутність рухів грудної клітки, руху повітря через ніс та рот;

– у разі відсутності свідомості, пульсу на сонних ар­теріях, ознак дихання, широкі зіниці але нема трупних плям та задубіння тіла, необхідно якнайшвидше почати дії, спрямовані на усунення причин умирання і на відновлення функцій дихання та кровообігу, тобто необхідно виконати найпростіші реанімаційні методи оживлення організму;
– обстеження постраждалого, видалення рідини та підготовку до проведення штучної вентиляції легень потрібно провести за 4 -5 хвилин, тому що потім відбудуться незворотні зміни в організмі;

Найпростіші реанімаційні методи оживлення організму

Перше – це спробувати частково видалити воду з дихальних шляхів. Для цього треба трохи підняти постраждалого за талію так, щоб верхня частина тулуба і голова звисали, або “перегнути” постраждалого через своє стегно при загнутій у коліні нозі, одночасно натискуючи на його спину.
Ці заходи необхідно проводити у виняткових випадках максимально швидко. Не слід пориватися до видалення всієї рідини або значної її частини, тому що це практично неможливо і вимагає багато часу.

Далі діяти треба швидко в такому порядку:
– покласти постраждалого на спину на тверду поверхню,а голову максимально опустити назад;
– однією рукою відкрити йому рота, пальцями іншої руки, загорнутими у серветку або носову хустинку, зробити рух навкруги порожнини рота і звільнити її від піску, мулу, решток їжі, зубних протезів, блювотної маси та слизу – все це потрібно робити швидко, але обережно, щоб не завдавати додаткових травм;
– рукою, заведеною під потилицю, макси­мально розігнути хребет в шийному відділі (це потрібно робити, якщо є підозра на пошкодження цього відділу хребта);
– потрібно знати, що западання язика стає основною перешкодою для доступу повітря в легені, тому голова потерпілого повинна лежати прямо по відношенню до тулуба, нижню щелепу слід витягнути вперед, язик із порожнини рота теж вперед, до зубів;
– утримуючи голову в такому положенні однією рукою, другою стиснути крила носу, щоб запобігти витоку повітря та спрямувати його в органи дихання;
– після цього розпочати штучне дихання методом «рот в рот» через марлю або тонку тканину.

Метод «рот в рот» :
а) набрати повітря у свої легені;
б) щільно охопити відкритий рот пацієнта та зробити пробне вдування повітря в його легені;
в) водночас “краєм ока” контролювати підіймання грудної клітки: якщо воно є – продовжувати;
г) у випадку, якщо грудна клітка не підіймається або піднімається надче­ревна ділянка, повторити все спочатку.

– якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті або є пошкодження щелепи, язика, губ, провести штучну вентиляцію не методом “рот в рот”, а “рот в ніс”, затискаючи при цьому не ніс, а рот (кількість вдувань – 16 – 20 за хвилину);
– вдихаючи потерпілому повітря, потрібно зробити масаж серця, ритмічно натискуючи на його грудину, щоб змоделювати роботу серця і забезпечити переміщення крові в кількості, достатній для підтримки кровопостачання до життєво важливих органів.

Масаж серця:
а) для зовнішнього масажу серця треба розташуватися з боку від хворого;
б) масаж серця слід робити схрещеними долонями рук, розташувавши їх посередині грудини, в нижній її третині;
в) долоні однієї п’ятірні руки покласти на передньо – нижню по­верхню грудини, основу другої долоні – впоперек першої, розігнути руки в ліктьових суглобах;
г) таким чином серце стискається поміж грудиною та хребтом і кров виганяється із серця до основних органів, а під час паузи знову заповнює серце ;
д) для масажу серця використовується не тільки сила рук, але і вага тіла: робити ритмічні поштовхи всією масою тулуба, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину. При паузах руки від грудини віднімати не слід. Здавлювання грудної клітки проводять з інтервалом в 1 секунду. На одне вдування повітря в рот потерпілого слід зробити п’ять здавлювань грудей;
е) у випадку, коли рятувальник один, співвідношення кількості вдувань до натискувань на гру­дину 1 : 5, якщо рятувальників двоє -2 : 15;

– кожні 2 хвилини серцево-легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки, чи не з’явився пульс на сонних артеріях;
– правильність виконання закритого масажу серця – це наявність пульсових поштовхів, синхронно з натискуванням на грудину, на сонних артеріях;
– масаж серця та штучну вентиляцію легень необхідно проводити до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри;
– необхідно при будь-якому стані потерпілого проводити заходи для зігрівання тіла шляхом розтирання і масажу кінцівок;
– в тих випадках, коли протягом 30-40 хвилин, незважаючи на правильно проведену реанімацію, змін у стані хворого немає або з’являються трупні плями, задубіння, реанімаційні заходи припиняються;

Безпека на водоймищах в сезон зимових канікул

Взимку вода вабить дітлахів та дорослих не менше, ніж літом, адже без катання на ковзанах, прогулянок по замерзлих водоймищах або риболовлі канікули просто неможливі. А для покоління XXI століття це взагалі екстрим!
Який, на жаль, нерідко закінчується трагічно.
Отже:
– перш ніж ступати на лід, дізнайтеся про товщину льодового покриву на водоймі: у різних місцях річок та озер товщина льодового покриву може бути різною, у гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією;
– міцність льоду можна частково визначити візуально (при температурі повітря нижче 0)
– за кольором :
лід блакитного кольору – найміцніший;
білого – міцність у два рази менша;
сірий – свідчення про присутність води у товщі льоду;
– за товщею:
лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше 5-7 см. – витримає лише одну людину;
для групи людей (масові переправи пішки) – товщиною не менше 15 см. (дистанція у колоні по 4 чоловіка 5 м.);
для влаштування ковзанки – не менше 10-12 см.;
при масовому катанні на ковзанах – 25 см.;
для переправи вантажного автомобіля (колісного) вагою 15т. – 35-43 см. (дистанція у колоні не менше 35 м.);
для гусеничного трактора і тягача вагою 20т. – 40-60см. (дистанція у колоні не менше 30 м.);
лід неміцний біля стоку води (наприклад, із ферми або фабрики);  
тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами снігу, у місцях, де водорості повмерзали у лід;
тонкий лід там, де б’ють ключі, де швидка течія або струмок впадає в річку.
Тому:
– ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги, а тільки за допомогою пешні;
– негайно припиніть рух якщо лід недостатньо міцний і почав тріщати, при цьому повертайтеся лише своїми слідами, не біжіть, а відходьте повільно, роблячи перші кроки не відриваючи ступні ніг від поверхні льоду;
– якщо ви на лижах і треба прокладати лижню, кріплення лиж відстебніть, зніміть з рук петлі лижних палиць і тримайте палиці в руках;
– якщо є рюкзак, то повісьте його лише на одне плече, а краще волочіть на мотузці на 2-3 метри позаду;
– якщо ви йдете гру­пою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не скорочуйте менше ніж на 5 м. (відстань повинна бути не менше 5-6 м.);
– під час руху лижник, який іде першим, ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан;
– виміряти точну товщину можна, лише знявши спочатку верхній (каламутний) проша­рок від снігового, зовсім уже неміцного льоду;
– якщо лід почав тріщати, не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.

Правила безпеки на зимовій рибній ловлі:
– не пробивайте поруч багато лунок;
– не збирайтеся великими групами на одному місці;
– не пробивайте лунки на переправах;
– не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега;
– завжди майте під рукою міцну мотузку 12-15 метрів;
– тримайте поруч з лункою дошку або велику гілку;

Дії при потраплянні у воду

Якщо ви провалилися на льоду річки або озера, то:
– широко розкиньте руки по краях льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою;
– намагайтеся, не обламуючи краю пролому, без різких рухів вибиратися на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги;
– вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть у той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена;
– будьте обережні до самого бере­га, а там не зупиняйтеся, доки не опинитеся у теплі.

Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, то:
– негайно сповістіть їй, що йдете на допомогу;
– візьміть лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них, широко розкидаючи при цьому руки і не підповзаючи до самого краю ополонки;
– ремені, шарфи, дошки, жердини, санки або лижі допоможуть врятувати людину – кидати їх потрібно з відстані 3-4 метрів;
– якщо ви не один, тоді, узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і ру­хайтеся до пролому, а подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть з небезпечної зони;
– не допустіть переохолодження потерпілого: негайно укрийте його від вітру і якнайшвидше допровадьте в тепле місце, розітріть, переодягніть в сухий одяг і напоїть чаєм.

Дії при переохолодженні (гіпотермії)
Ознаки гіпотермії:

1) при легкій гіпотермії:
– з’являється неконтрольоване тремтіння;
– спостерігається втрата координації рухів;
– притупляється свідомість;
– виникають позиви сечовипускання.

2) при важкій гіпотермії:
– бліде, одутле обличчя;
– апатія, сонливість;
– погана координація рухів;
– млява, невиразна мова;
– ірраціональна поведінка (постраждалий може нагадувати п’яного);
– припинення неконтрольованого тремтіння;
– уповільнений, нерегулярні пульс, серцебиття і дихання.

Перша допомога

Дії до прибуття лікаря:
– постраждалого перенесіть у тепле місце (при цьому пересувайте його дуже обережно і намагайтеся підтримувати у горизонтальному положенні);
– покладіть його так, щоб ноги були вище, ніж голова;
– зніміть з нього вологий одяг, замініть сухим і починайте зігрівання;
– закутайте постраждалого в сухі ковдри або додатковий одяг (ще краще – покласти його в попередньо нагрітий спальний мішок);
– накрийте чим-небудь його голову;
– якщо постраждалий у повній свідомості, дайте йому тепле питво;
– якщо ви у приміщенні, спробуйте зробити йому теплу, кімнатної температури (але не гарячу) ванну;
– зігрівання потрібно проводити поступово: здійснюю­чи масаж тіла, температуру води доводять до 36°С.;
– якщо ванна недосяжна, прикладіть теплі (але не гарячі) грілки до шиї, під пахви і до паху постраждалого;
– якщо тепла вода недосяжна, використайте тепло свого тіла;
– після того, як шкіра постраждалого стане рожевою, проведіть штучне дихання і масаж серця;
– після появи самостійного дихання, постраждалого тепло закутують, дають гарячий чай, молоко;
– при відмороженні кінцівок постраждалому надають відповідну допомогу і доставляють до найближчого лікувального закладу, не допускаючи повторного переохолодження.

Це потрібно запам’ятати:
– НЕ залишайте постраждалого без уваги і піклування ні на хвилинку;
– НЕ намагайтеся відігріти постраждалого одномоментно (необхідне поступове зігрівання);
– НЕ розтирайте шкіру або кінцівки постраждалого;
– НЕ занурюйте у гарячу воду (можна тільки у теплу);
– НЕ дозволяйте постраждалому рухатися (примусьте його лежати нерухомо);
– НЕ допускайте, щоб тепло від печі або калорифера надходило безпосередньо на шкіру постраждалого;
– НЕ використовуйте гарячі грілки;
– НЕ давайте гарячу їжу або питво (можна тільки тепле);
– НЕ давайте їжу або питво взагалі, якщо він без свідомості або у напівсвідомому стані;
– НЕ давайте постраждалому ніяких алкогольних напоїв.

5. Правила поведінки при зустрічі з собаками.

Обережно – собаки!

Правила безпеки при зустрічі з чотирьохлапим другом:
– уникайте собак без намордника, зграї собак і вузьких місць, де не можна розминутися зі звіром;
– не підходьте до собаки без прив’язі, бо захист «особистих» територій – одна з головних причин проявлення надмірної агресивності;
– не дивіться в очі тварині і не посміхайтеся – це для собаки рівнозначно, як показувати зуби і демонстрував силу;
– не повертайтеся спиною до тварини і не тікайте, бо це може викликати у пса рефлекс переслідування;
– особливо остерігайтесь собак-охоронців – ротвейлерів і доберманів – у них загострене почуття охорони господаря, а територія їх «особистих» інтересів перевищує 50 м.

 

Рекомендації щодо самозахисту при нападі собак, у тому числі спеціально навчених:
– зупиніться, поверніться обличчям до собаки і голосно скомандуйте:
«стояти», «лежати», «сидіти», «фу» – це зможе привести тварину в замішання;
– прийміть оборонну стійку або киньтесь назустріч – налаштована на гонитву тварина може розгубитися;
– киньте в собаку будь-який предмет або зробіть вигляд, що ви підбираєте палицю і кидаєте її на неї – цим ви виграєте час, а пам’ять про колишню біль в подібних випадках може змусити її відбігти; бажано при цьому мати грізний вигляд і загрозливо кричати;
– захищайтеся газовим балончиком або пістолетом – «Черемха» (балончики СІЧ), «Терен-1» і балончики АБХ з капсоіцином (палючою речовиною – витяжкою з червоного перцю); допоможе і серія пострілів холостими патронами, але стріляти потрібно в напрямку тварини, так як звуку пострілів дресирована тварина може і не злякатися;
– зброю самозахисту до застосування ховайте в руці або за спиною, так як навчені собаки агресивно реагують на озброєну руку; для відвернення уваги від тварини використовуйте будь-які предмети і особисті речі;
– якщо спецзасобів у вас немає, повільно, не обертаючись спиною до собаки, відступайте до будь-якого природного прикриття: паркану, стіни, дерева і т. п., захищайтеся підручними засобами і кличте на допомогу;
– пам’ятайте: особливо небезпечний собака, який присів, – він готується до стрибка, тому, щоб захистити горло, притисніть підборіддя до грудей і виставте на собаку руку;
– за можливості, обмотайте руку і передпліччя плащем, піджаком, шарфом, потім, захищаючи шию та обличчя від укусу, спровокуйте собаку на напад: у стрибку собака не захищений, а в цей час різко і жорстко вдарте рукою, ногою, будь-яким твердим предметом – краще всього в ніс, по верхній щелепі, в живіт або пах – це найбільш вразливі місця у собаки;
– спробуйте схопити шию собаки і затиснути її під пахвою, але при цьому слід дуже міцно тримати пса і твердо стояти на ногах.

Перша допомога при укусах собаки:
– терміново промийте рану великою кількістю води, ще краще – перекисом водня;
– краї рани обробіть йодом або зеленкою, а саму рану змастіть маззю «Рятувальник», «Левоміколь» або присипте стрептоцидом;
– в разі відсутності медикаментів, антисептиком може послужити будь-яка спиртова рідина (горілка, одеколон і т. п.) – і терміново до лікарні;
– якщо можливо, з’ясувати, щеплений собака від сказу чи ні, якщо не щеплений або це невідомо, доведеться пройти серйозний курс лікування і довгий час перебувати під наглядом лікаря.

Рекомендації щодо запобігання захворювання на сказ та смерті у випадках укусів собаки:
1) уникати контактів з бездомними та дикими тваринами, постійно пояснювати дітям небезпеку таких контактів;
2) якщо покусала або обслинила тварина, потрібно промити рану теплою кип’яченою водою (бажано з милом), а потім обробити 70% розчином спиртового настою йоду; особливо уважно слід оглядати дітей після прогулянки чи контакту з тваринами;
3) у випадку укусу чи обслинення підозрілою твариною, якомога швидше звернутися до медичної установи для проведення антирабічного щеплення (попереджує захворювання і врятовує життя)та серотерапії;

4) своєчасно робити щеплення проти сказу домашнім тваринам.

 

Це варто знати!

Сказ (водобоязнь, гідрофобія) – гостра інфекційна хвороба з тяжким ураженням центральної нервової системи, що спричиняєть­ся вірусом. Сказ віднесено до особливо небезпечних хвороб.
Зараження людини ска­зом відбувається в основно­му через укус хворою твари­ною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизо­ві оболонки. Інфікування людини сказом відбувається здебільшого від диких хи­жих (вовки, лисиці – понад 40% випадків) чи домашніх тварин (коти, собаки), а та­кож сільськогосподарських тварин (20%).
Головною ознакою захворю­вання диких тварин є зміна поведінки, насамперед, втрата відчуття страху. Звірі втрача­ють обережність і вдень з’являються в населених пунктах, нападають на людей і тварин. З метою попередження сказу, ветеринарною службою ве­деться боротьба зі сказом се­ред собак, знищення бродячих тварин, профілактична вакци­нація свійських тварин.
При несвоєчасно проведе­них щепленнях, котрі здій­снюються після укусу інфіко­ваної тварини, хвороба закін­чується смертю.
Щорічно в Україні реєстру­ється понад 100 тисяч осіб, котрі звернулись у медичні за­клади з приводу укусів твари­нами, з яких 60% отримують направлення за показниками підозри інфікування сказом.

6. Правила безпечної поведінки під час подорожі до лісу.

ПІДГОТОВКА ДО МАНДРІВКИ У ЛІС

Повідомте про те, куди ви збираєтеся. Якщо поблизу нікого немає, залиште записку з повідомленням (дата, час відбуття, кількість людей, що йдуть разом з вами, напрямок подорожі і при­близний час повернення).
Візьміть собі за правило перед мандрівкою чи походом до лісу подивитися карту або хоча б намальований від руки план місце­вості та запам’ятати орієнтири.
Підберіть зручний одяг та взуття. Вони повинні підходити для місцевості та погодних умов. Запам’ятайте, погодні умови можуть змінитися дуже швидко.
Одягніть дітей в яскравий кольоровий одяг – він більш помітний у разі розшуку їх.
Домовтеся про сигнали, щоб не загубити одне одного у лісі, особливо на випадок несподіванок, – свистом або голосом.
Переконайтеся, що все ваше спорядження у доброму ро­бочому стані. Якщо ви сумніваєтеся, брати ту чи іншу річ, пам’ятайте, зайва вага буде вам заважати.
Обов’язковою річчю у спорядженні при зборах до лісу повинна бути аптечка.
Перелік основних медикаментів, перев’язувальних засобів і приладдя для похідної аптечки такий:
1. Бинт стерильний – 2 шт.
2. Індивідуальний пакет першої допомоги – 2 шт.
3. Розчин йоду 5%-й спиртовий з притер­тою коркою – 1 пляшечка.
4. Розчин аміаку 10%-й з притертою коркою – 1 пляшечка.
5. Розчин перекису водню 3% – 1 пляшечка.
6. Розчин борної кислоти 5% спиртовий з притертою коркою – 1 пляшечка.
7. Валідол у таблетках – 1 пляшечка.
8. Парацетамол у таблетках – 1 шт.
9. Сульфацил натрію 30%-й спиртовий з притертою коркою – 3 шт.
10. Ножиці медичні – 1шт.
11. Пінцет – 1 шт.
12. Булавки англійські – 5 шт.
13. Шина зі щільного картону саморобна – 50 х 5 см.
14. Джгут медичний – 1 шт.
У лісі

Запам’ятовуйте орієнтири під час руху у лісі. Щоб не заблу­кати, лишайте мітки. Без зорових орієнтирів людина в лісі по­чинає кружляти.
Виберіть місце для вогнища та обладнайте його. Місце для розпалювання вогнища повинно бути розташованим на відкритому місці, сухим і біля струмка.
Перед тим як розкласти багаття необхідно зняти верхній шар трави з грунтом приблизно на півлопати і покласти його вбік, а потім вже розпалити вогнище.
Ніколи не залишайте вогнище без догляду, бо воно може стати причиною лісової пожежі. Залийте його водою і прикрийте шаром ґрунту, який зняли готуючи вогнище до розпалювання.
Не кидайте палаючі сірники та недопалки , не паліть суху траву, не залишайте промаслені або просочені іншою горючою речовиною шматки тканини, бо це також призводить до пожеж у лісі.
Ніколи не пийте воду з річок та озер. Найбільш надійні дже­рела води – струмки. Поблизу місць, де ви побачите мертвих рибу чи тварин, взагалі не можна навіть руки мити.  
Будьте обережні, у лісі може бути болотиста місцевість – обходьте її. Болотною водою також не можна користуватися. Поблизу болота, як правило, водиться багато гадюк.
Пам’ятайте: збирати можна тільки ті гриби та ягоди, які ви добре знаєте. Щоб уникнути отруєння ними, ніколи не куштуйте сирих грибів; ніколи не збирайте гриби та ягоди поблизу транс­портних магістралей, бо навіть їстівні гриби в тих місцях – отруйні.

Уникайте диких тварин. Пам’ятайте, що небезпечними можуть бути і лось, і олень, і лисиця – у людей і тварин близько 150 спільних хвороб. Тварини нападають на людину, якщо вони поранені, перелякані несподіванкою або захищають своє потомство. При явно агресивному поводженні тварин можна використовува­ти як засіб захисту вогонь або стукати палицею об дерево.
Уникайте додаткових неприємностей з тваринами, особливо у нічний час: ніколи не залишайте їжу у вашому наметі або поряд з місцем вашого відпочинку; краще покладіть її на дерево, а недоїдки закопайте подалі від місця відпочинку.
Навесні в лісі багато кліщів, які можуть причепитися до тіла. Якщо вас укусив кліщ, треба не пробувати виколупати його, а якнайшвидше дістатися до лікарні.
Якщо ви опинилися біля поламаних дерев, не затримуйтесь. Во­ни спираються одне на одне і можуть впасти, особливо під час вітру. Не ховайтеся під високими деревами та не залишайтеся на відкритій галявині під час зливи з блискавкою, бо блискавка може вдарити у найвище місце.
Ніколи не пірнайте у незнайомому місці у водойму. Спочатку обстежте і переконайтеся у відсутності схованих під водою перешкод (каміння, залізяки, корчі, гострі гілки або мілководдя). Уникайте води зі швидкою течією. Ніколи не плавайте на самоті.
Будьте обережні. Взимку водойма вкривається кригою – ходити по ній небезпечно. Навесні, коли крига темна, на неї ступати не можна – вона дуже ламка.
Якщо ви заблукали

Зберігайте спокій та уникайте паніки. Якщо ви панікуєте – думати логічно неможливо.
Негайно зупиніться і присядьте. І більше не робіть жодного кроку не поміркувавши. Думати можна тільки про одне – як дістатися того місця, звідки починається знайомий шлях.
Залізьте на дерево і кличте на допомогу. Крім цього, крик відлякує диких тварин, якщо вони є у лісі.
Пригадайте останню прикмету на знайомій частині шляху і намагайтеся подумки простежити до неї дорогу. Якщо це не вдасться, пригадайте знайомі орієнтири, найкраще – залізницю, судноплавну річку, шосе – і прислухайтесь. При відсутності знайомих звукових орієнтирів, стежок і доріг виходьте “на воду” – униз за течією. Струмок виведе до ріки, ріка – до людей. Якщо орієнтирів немає, залізьте на найвище дерево – погляд з висоти допомагає краще зорієнтуватися.

Запам’ятайте наступні способи визначення сторін горизонту:

за допомогою компаса: стрілка компаса завжди показує напрям на північ;
за положенням Сонця: в основі приблизного визначення ле­жить врахування часу визначення. При цьому виходять з того, що у північній півкулі Сонце приблизно перебуває: о 7 годині – на сході, напрям тіні показує на захід; о 13 годині – на півдні, тіні від предметів найкоротші, їх напрям завжди показує на північ; о 19 годині – на заході;
за Сонцем та годинником – тримайте годинник в горизонталь­ному положенні, поверніть його так, щоб годинникова стрілка бу­ла спрямована на Сонце. Пряма, що ділить кут навпіл між годин­никовою стрілкою та напрямом від центра годинника на цифру “1” циферблата, покаже напрямок на південь;
за Полярною зіркою – напрямок на Полярну зірку завжди відповідає напрямку на північ. Знайдіть сузір’я Великої Ведме­диці, яке має вигляд ковша із семи яскравих зірок, а потім подум­ки проведіть пряму лінію через дві крайні зірки “ковша” і відкладіть на ній приблизно п’ять відрізків, що дорівнюють відстані між двома зірками, Наприкінці лінії і буде зірка, що май­же нерухомо “висить» цілий рік над Північним полюсом та пока­зує напрямок на північ,
за Місяцем – опівночі у своїй першій чверті “)” Місяць перебуває на заході, повний Місяць – на півдні, в останній чверті “(“ – на сході; існують і менш точні прикмети, що дозволяють вибрати пра­вильний напрямок.
за мурашниками – вони завжди розташовуються з південного боку дерева, пенька або куща. Північна сторона мурашника крутіша південної.
за деревами – кора більшості дерев з північної сторони грубіша, іноді покрита мохом; якщо мох росте по всьому стовбурі, його найбільше з північної сторони, особливо поблизу коріння . Гілки дерев густіші і довші завжди з південної сторони. Річні кільця на пеньку спиляного дерева розташовані нерівномірно – із південної сторони вони значно товщі. Просіки у великих лісових масивах завжди зорієнтовані у на­прямку північ – південь або схід – захід.
за рослинами – ягоди краще набувають окрас дозрілості з південної сторони ; на північному боці лісових галявин і прогалин трава, як правило, густіша.
за хрестами церков – перекладка хрестів на куполах церков розташована у напрямі північ-південь, причому піднятий кінець перекладки хрестів має напрям на північ.
Використовуйте навички та вміння будування схованок (буда, навіс, намет i інші), або користуйтеся природними печерами. Це допоможе виживанню у лісіізабезпечить вам захист ітепло.
Бережіть та економно використовуйте воду. Вона для вашого виживання важливіша за їжу.
У лісі є ймовірність зустрічі з різними шкідливими істотами: кліщами, бджолами, гадюками тощо….
Кліщі

Поради при виявленні кліща на шкірі :

– якомога швидше позбутися паразита, бо чим довше він буде пити кров, тим більша ймовірність зараження будь-якою хворобою;
– витягати кліща необхідно лише в тому випадку, якщо ви зможете обробити місце укусу (коло діаметром 1см. разом з кліщем) йодом або іншим антисептиком, щоб не було зараження;
– не можна роздавлювати «вампіра», бо тоді віруси ( якщо вони в ньому є) потраплять в ранку і людина заразиться енцефалитом або бореліозом ;
– якщо у вас під рукою немає відповідних медичних препара­тів, то не варто самостійно видаляти кліща;
– якомога швидше звернутися до медичного закладу;
– мати антикліщеву аптечку (йод, вата, небагато соняшникової олії, каблучка, нитки, пінцет для брів).

Види видалення кліща
Обов’язково перед кожним способом видалення обробити місце укусу йодом, а на обличчя надіти маску, щоб захистити дихальні шляхи на випадок, якщо тільце лопне і в повітрі утвориться аерозоль зі збудниками хвороб, які переносять кліщі;

Перший спосіб видалення:
– накласти на кліща каблучку, щільно притиснувши його до шкіри;
– наповнити простір над паразитом соняшниковою олією – тоді павуку буде нічим дихати і він відпаде сам через 10 хвилин.

Другий спосіб видалення:
– взяти міцну нитку та зробити з неї зашморг ;
– накинути його на кліща та стягнути якомога ближче до хоботка ;
– обережно двигати кінцями нитки вправо-вліво.;
– не допускати різких рухів – черевце павука може відірватися, залишивши в шкірі голівку, що спричинятиме дискомфорт;
– почекати: через 2—3 хвилини кліщ відпаде.

Третій спосіб видалення:
– взяти пінцет для брів та затиснути ними черевце кліща;
– крутити пінцетом проти годинникової стрілки;
– через хвилину вправ кліща буде видалено;
– у випадку,коли голівка павука все-таки відірвалася,місце присмоктування протерти ватою чи бинтом, змочених спиртом;
– видалити голівку стерильною голкою (загартовану над вогнем) так, як видаляють звичайну занозу.

 

Небезпечні друзі – оси, бджоли, джмелі, шершні
Засоби захисту:

– позбавитися гнізд комах в місцях відпочинку;
– не залишати відкритими пляшки з солодкими напоями, особливо на свіжому повітрі;
– перед вживанням їжі або напоїв звертати увагу на тарілку або склянку, з якої будете їсти або пити, особливо якщо там м’ясо;
– завжди мати при собі медичні засоби, які позбавлять від наслідків укусів, особливо це стосується людей, схильних до алергії.
– обробляти одяг спеціальними захисними засобами – вони продаються у господарських магазинах та аптеках;

Дії при укусах ос, бджіл, джмелів, шершнів:

– витягти жало зі шкіри пінцетом, якщо не виявлено ускладнень;
– не розчісувати ні в якому разі вжалене місце, бо отрута може розповсюдитися на інші ділянки шкіри;
– продезінфікувати місце ураження спиртом;
– зробити примочку зі слабкого розчину марганцю;
– приложити на місце ураження холод, якщо це можливо;
– накласти анти подразнюючий крем;
– прийняти антигістамінний препарат в разі чутливості;
– піднести до вжаленого місця, по можливості, запалену сигарету або включений фен, не торкаючись,звичайно, шкіри – отрута при нагріванні розчиняється;
– посмоктати в роті шматок льоду в разі укусів на шиї, в роті та на язиці з метою запобігання набряків на слизових оболонках;
– викликати машину швидкої допомоги, якщо у постраждалого алергія, бо можливі сильні набряки, блювота, висипи по всій шкірі, зниження артеріального тиску, втрата свідомості.
Комарі

Щоб місця укусів комарів якнайменше свербіли, потрібно змащувати шкіру антиподразнюючим кремом, бальзамом «Зірочка» або слабким розчином оцету чи лимонної кислоти. Крім цього, користуйтеся захисними сітками на вікна, аерозолями, ароматичними паличками, електродифузорами та іншою продукцією для захисту від комарів.

Медузи

Будьте обережні: багато видів медуз є носіями нервово – паралітичної отрути, якої достатньо для зупинки серця у постраждалого! Щупальця медуз мають мініатюрні присоски, насичені отруйними речовинами . При контактах зі шкірою людини отрута викидається із щупальця та утворює опік.

Ознаки опіку:
– відчуття ураження електричним струмом;
– червона смуга на тілі, що згодом розпухає та свербить;
– обпік відчувається відразу та сильно;

Засоби боротьби:
– купатися тільки у спеціально призначених для цього місцях;
– негайно виходити із води при появі медуз або незнайомих вам морських тварин ;
– при ураженні швидко та акуратно видалити зі шкіри залишки тіла медузи – отруйний шип або його уламок;
– посипати залишки жовчі медуз морським піском та потерти, щоб видалити їх зі шкіри;
– не розчісувати місце ураження;
– продезінфікувати опік спиртом, аміаком або содою для нейтралізації отрути;
– прикласти пакет з льодом;
– промити рану розчином марганцю;
– накласти стерильну пов’язку;
– у випадку погіршення самопочуття негайно звернутися в токси­кологічний центр або в будь-який інший медичн­ий заклад.
– спочатку на місці отрути відчувається сверблячка;
– через 10-15 хвилин починає розвиватися набряк, що досягає свого максимуму через 10-12 годин із моменту укусу;
– незначний пульсуючий біль у місці укусу;
– злегка болять лімфатичні вузли;
– іноді спостерігається блідість, запаморочення, нудота, страх, можливе (особливо при значних набряках) падіння артеріального тиску і непритомність.

1. іноді в місці укусу (і по ходу судин) вини­кають геморагічні пухирі з кров’янистим вмістом, що залишають після себе незагоєні протягом тижня виразки.

 

Змії

При укусі змій категорично забороняється:
– піддаватися паніці (хвилювання стимулює прискорення серцевого ритму, що сприяє швидкому проникненню отрути в кров, дихайте повільно і глибоко; в 30% випадках укус навіть га­дюки не має ніяких наслідків і отруєння не виникає);
– накладати на уражену кінцівку джгут;
– робити надрізи в місці укусу або припікати ранки;
– обколювати місце укусу розчином марганцю або господарського мила;
– вживати алкоголь;
– займатися фізичною працею.

Послідовність дій першої допомоги при укусах:
– протягом 5-10 хвилин, злегка закусивши зубами шкіру, енергійно відсмоктувати отруту з ранок, спльовуючи кров. Рот при цьому бажано періодично прополіскувати водою. Цим заходом при вчасному застосуванні (не пізніше 3-5 хвилин із моменту укусу) вдається видалити до 40 % отрути, яка не встигла потрапити у кровообіг.

Увага! У ротовій порожнині не повинно бути подряпин, ранок і каріозних зубів! При їх наявності відсмоктування небезпечне!

– продезінфікувати ранки (йодом, одеколоном, горілкою і т. ін.);
– зняти з ураженої кінцівки обручку, браслети, щільний одяг і взуття;
– за можливістю багато пити: у перші 2 години після укусу варто вжити не менше 3-4 літрів рідини (молока, води, неміцного солод­кого чаю);
– переміститися, якщо є можливість, потерпілого у прохолодне затінене місце і забезпечити повний спокій ;
– бажано іммобілізувати уражену кінцівку – для зменшення дрену­вання отрути лімфатичною системою;
– відвезти хворого у найближчий лікувальний заклад, де йому нададуть кваліфіковану медичну допомогу і введуть проти­правцевий розчин;         
– якщо ви знаходитеся за кермом автомобіля, не намагайтеся вести машину самостійно, бо після укусу з’являється запаморочення, що може призвести до аварії.

Найпростіші профілактичні запобіжні за­ходи при укусах змій (гадюки):
– у «зміїній» місцевості носіть щільне високе взуття;
– не намагайтеся упіймати гадюку або змію;
– при ночівлі на природі уникайте розташування біля колоній гризунів, зсувів брустверів окопів, хащ ча­гарнику;
– переміщаючись у темряві, користуйтеся ліхтарем (успеку степова гадюка зустрічається у вечірніх сутінках і перед світанком;
– вирушаючи на сімейний пікнік або риболовлю, не полінуйтесь провести бесіду з дітьми.

7. Правила безпеки при збиранні грибів та рослин.

ГРИБИ

Останніми роками реєструється значна кількість нещасних ви­падків, пов’язаних із вживанням грибів. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах.

Основні причини отруєнь:
– вживання отруйних грибів;
– неправильне приготування умовно їстівних грибів;
– вживання застарілих або зіпсованих їстівних грибів;
– вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпеч­них двійників)

Симптоми отруєння:
– нудота, блювання, біль у животі, посилене потовиділення;
– зниження артеріального тиску;
– судоми, ми­мовільне сечовиділення; проноси;
– розвиваються симптоми серце­во-судинної недостатності.

Щоб запобігти отруєнню грибами, дотримуйтесь наступних правил:

– НЕ збирайте гриби, якщо не впевнені, що знаєте їх, – якими б апетитними вони не здавалися;
– НЕ збирайте гриби поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирищах, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно-небезпечних зонах;
– НЕ збирайте невідомих грибів, особливо з циліндричною ніжкою, у якої є потовщення – “бульба”- обрамлене оболонкою;
– НЕ збирайте грибів з ушкодженою ніжкою, застарілих , в’ялих, червивих або ослизлих;
– НЕ збирайте ніколи пластинчаті гриби. Отруйні гриби маску­ються під них;
– НЕ збирайте “шампіньйони” та “печериці”, у яких пластин­ки нижньої поверхні капелюха гриба білого кольору;
– НЕ порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями у довідниках – вони не завжди відповідають дійсності;
– НЕ куштуйте сирі гриби на смак;
– НЕ лінуйтеся вдома ще раз перевірити принесені гриби, особливо ті, які збирали діти – усі сумнівні сміливо викидайте;
– НЕ залишайте нижню частину ніжки гриба, що забруднена ґрунтом – викиньте її;
– НЕ залишайте у маслюків та мокрух на капелюшку слизьку плівку, ретельно промийте їх;
– НЕ зволікайте із кулінарною обробкою грибів в день збирання, іна­кше в них утворюється трупна отрута;
– НЕ забудьте при обробці кип’ятити гриби 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити;
– НЕ забудьте обов’язково вимочити або відварити умовно їстівні гриби, які використовують для соління, – грузді, вовнянки та інші, котрі містять молочний сік, тим самим позбудетесь гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунка;
– НЕ пригощайте ні в якому разі грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок;
– НЕ розчиняються у шлунку от­руйні речовини грибів зеленушка, синяк-дубовик та деякі інші. У взаємодії із ал­коголем отрута розчиняється та викликає бурхливе отруєння;
– НЕ вживайте декілька днів підряд гриби, які досі вважались їстівними, але містять мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх, також може статись отруєння;
– НЕ зневажайте і суворо дотримуйтесь правил консервування грибів. Непра­вильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання – ботулізм;
– НЕ вживайте гриби, які довго зберігалися, а обов’язково прокип’ятіть їх 10-15 хвилин.

УВАГА!
Ні в якому разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням:

“Усі їстівні гриби мають приємний смак”.
“Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні – приємний”.
“Усі гриби в молодому віці їстівні”.
“Личинки комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів”.
“Опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби”.
“Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні”.
“Отрута з грибів видаляється після кип’ятіння протягом кількох годин”.
“Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах”.

Первинними ознаками отруєння є:
– нудота, блювота;
– біль у животі, пронос ;
– симптоми з’являються через 1-4 години після вживання грибів, залежно від виду гриба, віку та стану здоров’я потерпілого, кількості спожитих грибів;
– біль та напади нудоти повторюються декілька разів, а смерть настає через 5-10 днів-після отруєння;

Перша допомога при отруєнні грибами:
– викличте швидку медичну допомогу;
– одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип’яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки;
– натисніть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту;
– випийте активоване вугілля (4-5 пігулок), ко­ли промивні води стануть чистими;
– після надання первинної допомоги дайте випити по­терпілому міцний чай; каву або злегка підсолену воду, щоб відновити тим самим водно-сольовий баланс;
– покладіть на живіт і на ноги по­терпілого грілки для полегшення стану;
– з’ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, проведіть профілактичні заходи.

Забороняється:
– вживати будь-які ліки та їжу, алкогольні напої, молоко – це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишковику;
– займатися будь-якими іншими видами самолікування.

Запам’ятайте!
1. Не збирайте та не їжте гриби зовсім – без грибів можна прожити.
2. Отруєння грибами дуже важко піддається лікуванню. Вря­тування життя потерпілого залежить від своєчасного надання йому допомоги. Краще недорахувати кількох грибів у кошику, ніж поставити під загрозу здоров’я, а інколи й життя своєї ро­дини та своє власне життя.
3. Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях – магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках; особливо уникай­те купівлі на стихійних ринках.
4. Збирайте і купуйте тільки такі гриби; про які вам добре відомо, що вони їстівні.

Рослини

Існує ряд садових рослин і квітів, які отруйні або настільки токсичні, що викликають отруєння. Більша частинна потерпілих – діти, чиї батьки не знають про це.

 

Увага: небезпечні рослини!

Дурман. Усі частини цієї рослини містять алкалоїди з наркотичним ефектом. Його легко відрізнити за великими воронкоподібними квітками. Щоб уникнути неприємних наслідків, краще вирвати його з коренем.
Рицина. Насіння цього куща дуже красиве – в цяточку, білого і коричневого кольору. Його можна використовувати для намиста. Проте досить пожувати одну насінину, щоб одержати смертельне отруєння.
Олеандр. Гілки, листя і квіти цієї рослини містять смертельну отруту.
Беладона. Містить соланін – дуже отруйний, навіть у невеликій кількості.
Картопля. Крім бульби, всі її частини, особливо паростки  і плоди (зелені ягоди), отруйні через вміст у них соланіну.
Ревінь. Деякі частини цієї рослини містять щавлеву кислоту, яка може викликати порушення роботи нирок.
Бузина. Нестиглі ягоди, гілки, листя викликають нудоту, блювання та пронос. 3і стиглих ягід можна робити варення, а висушені квіти використовують для приготування відвару.
Наперстянка. 3 цієї рослини добувають речовину для лікування серцево-судинних захворювань. Квітки, листя та насіння можуть викликати отруєння і порушення роботи серця.
Конвалія. Має ті ж ефекти та властивості, що й у наперстянки.
Плющ, вовчі ягоди, лавр, рододендрон, азалія, борщівник – також отруйні рослини.
Сік кульбаби («молочко») може викликати алергічні реакції.

Щоб запобігти випадкам отруєння, необхідно:
– знати отруйні рослини;
– пояснити дітям, чому не можна їсти незнайомі ягоди і брати все до рота;
– доглядати постійно за найменшими. Коли виникає підозра на отруєння рослинного походження, відведіть дитину до лікаря, точно вказавши тип рослини, яка за вашим припущенням, стала причиною розладу, а ще краще – покажіть лікарю її зразок.
Для очищення рослин від паразитів застосовують протигрибкові та дезінфекційні речовини високої токсичності. Не допускайте, щоб діти гралися біля оброблених рослин.
Пам’ятайте:
– перед там, як їсти фрукти та овочі, необхідно ретельно помити їх;
– необхідно мити руки і після того, як ви торкалися рослин або тварин. Взагалі часто мити руки – добра звичка. Навчіть цьому дітей.

8. Правила поведінки при виникненні пожежі у квартирі.

АЛГОРИТМ ДІЙ ПРИ ПОЖЕЖІ

Горить квартира:

– якщо можливо, не наражаючись на небезпеку, підійти до телефону та подзвонити за номером 101, щоб викликати пожежену охорону, розбірливо повідомивши свою адресу, прізвище,ім’я та по батькові;
– слід вимкнути джерела струму,перекрити крани газоподачі, джерело вогню накрити простирадлом;
– якщо пожежа виникла через несправність електропроводки, нічого не можна заливати водою, можна взяти пісок, вогнегасник, вікна відкривати не можна, бо кисень посилить вогонь;
– якщо дим і полум’я не дозволяють вийти назовні, потрібно закрити двері і заткнути рушниками або простирадлами усі щілини і отвори – це відверне потрапляння диму в кімнату;
– якщо кімната наповнилася димом, необхідно пересуватися повзком, за можливістю накривши себе мокрим простирадлом, – так легше дихається, тому що дим підіймається вгору;
– якщо пожежа виникла у багатоповерховому будинку, то в залежності від місця пожежі ( нижчий чи вищий поверх) або вийти назовні, або, користуючись пожежними драбинами, піднятися на дах і там чекати пожежну охорону – ліфтами під час пожежі користуватися заборонено;
– якщо пожежа виникла у одноповерховому будинку і шлях до порятунку заблокований полум’ям, потрібно виплигнути з вікна – перед стрибком обов’язково потрібно викинути з вікна подушки або матрац, щоб пом’якшити удар при приземленні і запобігти травмування;
– перш ніж стрибнути, необхідно спустити з вікна ноги, розвернутися та, спираючись повністю на руки, стрибнути.

Не забудь!

1. Щоб не задихнутися у димі, пробирайся під ним (повзком).
2. Будь обережним з дверима: металеві поверхні найгарячіші – не відкривай їх.
3. Закривай усі двері поза собою – закриті двері затримують пожежу на 15 хвилин.
4. Тікаючи від пожежі, нічого не шукай, йди швидше від вогню та попередь криком про неї усіх.

Назад не повертайся – згориш по дорозі!

Долікарська медична допомога постраждалим від пожежі

– викликати «швидку допомогу»;
– заспокоїти постраждалого, бо метушня та паніка в цьому випадку не допоможуть, а будь-який рух повітря або вітер ще більше роздмухають полум’я і воно швидше пошириться по одягу, покликати дорослих ;
– якщо поблизу немає води, потрібно накинути шматок цупкої (краще вологої) тканини на людину що горить, бо це припинить доступ кисню;
– як тільки полум’я згасне, тканину зняти, щоб не травмувати обгорілу шкіру;
– ні в якому разі не знімати одяг (або його частини), що прилипли до ураженого місця постраждалого; акуратно розрізати одяг ножицями і зняти те, що знімається;
– до приїзду лікарів накласти на опік суху й чисту тканину.
9. Правила поведінки під час грози, повені, заметів.

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ГРОЗИ:

– не можна ховатися під деревами, особливо коли негода застає в полі, на відкритій місцевості (поміж усіх потерпілих від блискавки третина вражена саме під деревами);
– не можна ховатися від блискавки в невеликих господарських приміщеннях, під навісами, якщо вони зведені на підвищенні;
– не можна знаходитися в човні під час грози – якнайшвидше намагайтеся вибра­тися на берег, бо вода є провідником елек­трики;
– не слід у відкритому полі під час грози переносити лопати, граблі, вила;
– небезпечно наближатися за такої погоди до те­леграфних стовпів або опор мережі електропередач;
– неприпустимо під час негоди їздити на велосипеді, мотоциклі чи конях, працювати на тракторі;
– не можна в цей час лишатися на спортивних майданчиках, пляжах, на подвір’ї;
– якщо гроза застала в поході, треба триматися якомога далі від вершин гірських хребтів, особливо їхніх піків,
– слід уникати сусідства з водонапірними баштами, металевими трубами, дротами, залізними огорожами;
– якщо ж гроза застала в чистому полі, треба знайти невелику ямку або  лягати просто на зем­лю;
– коли гроза застала в автотранспорті, слід лишатися на місці і ні в якому разі не виходити назовні ;
– якщо ж украй необхідно виб­ратись з автотранспорту, треба уникати од­ночасного контакту з землею й ме­талевим корпусом автомобіля – найкращим буде вистрибнути з нього.
– найкращим захистом від грози є будинок, проте варто триматися далі від дверей, вікон, каміна (на горище забиратися також небезпечно);
– уникайте під час грози користування телефоном;
– не рекомендується приймати під час грози душ або ванну.

Ознаки ураження блискавкою:

– ураження блискавкою лікарі прирівнюють до дії на організм електричного струму високої напруги;
– травма від блискавки руйнує нервову систему;
– спостерігається розлад дихання;
– порушується серцева діяльність;
– на шкірі потерпілих лишаються характерні сліди, так звані «знаки блискавки» – червоні смуги, опіки;
– у 88-96 відсотків уражених спостерігається втрата свідомості.

 

Допомога при ураженні:
– негайно розпочати непрямий масаж сер­ця в поєднанні з диханням “ротом до рота” чи “ротом до носа”, поки не почне працю­вати серце і не відновиться дихання;
– на місце події викликати машину швидкої допомоги;
– не зволікаючи, потерпілого відправити до лікарні;
– необхідно пам’ятати, що постраждалий від удару блискавки може мати переломи, навіть хребта, тому переміщувати його необхідно дуже обережно;
– категорично забороняється закопувати для відновлення дихання потерпілого в землю.

Повінь

Повінь – це значне підтоплення місцевості в результаті підйому води в річці, озері чи іншому водоймищі, викликане різноманітними причинами: танення снігу, зливи, нанесення води вітром.
Щоб уникнути збитків від повені необхідно дотримуватись наступних правил:
Перед початком повені необхідно:

1. Переконатись, що домашні засоби оповіщення (радіоприймачі, телевізори, репродуктори радіомовлення, телефони) у робочому та включеному стані.
2. Зробити запас продовольства, медичних препаратів, води.
3. Перенести продовольство, цінні речі, одяг, взуття, електроприлади, меблі та інші речі на верхні поверхи або підняти на верхні полиці. Розмістити препарати побутової хімії так, щоб запобігти забрудненню навколишнього середовища.
4. Перекрити вентилі на газпроводі та водогоні, знеструмити будинок. Від’єднати сантехнічне обладнання від системи загального користування, особливо туалетні з’єднання, щоб попередити витік стічної води в будинок та підвал.
5. Захистити будинок, підвал чи погріб мішками з піском та іншими бар’єрами.
6. Перегнати худобу на підвищену місцевість.

При проведенні евакуації необхідно:

1. Взяти з собою:
2. Документи, що засвідчують особу кожного члена родини, гроші та цінності.
3. Радіоприймач, ліхтар та додаткові джерела живлення до них.
4. Необхідний одяг, постільну білизну, ковдри.
5. Ліки, предмети першої необхідності, засоби особистої гігієни.
6. Продукти харчування і воду на 3доби.
7. Посуд для приготування їжі
   1. Замкнути будинок.

По закінченні повені необхідно:

1. Повертатись до житла лише після офіційного дозволу комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
2. Користуватись системами опалення, газо- та водопостачання, електромережею лише після їх перевірки відповідними службами.
3. Осушувати підвальні приміщення поетапно, з розрахунку 1/3 об’єму води на добу. Воду в підвалі дезінфікувати хлорним вапном кожні 3-4 доби, з розрахунку 8-10 г вапна на 1 м3 води.
4. Прибрати всю прилеглу до будинку територію та будівлі від уламків і сміття.
5. Позбавитись від продуктів харчування,  медикаментів,  косметичних та гігієнічних засобів, що побували у воді.
6. Дезінфікувати та просушити все майно, що було затопленим, а одяг, білизну та інші подібні речі – випрати.

Замети та штормове попередження

Зимові прояви стихійних сил природи нерідко виявляються у снігових заметах унаслідок снігопадів і хуртовин. Снігопади, тривалість яких може бути від 16 до 24 годин, дуже впливають на господарську діяльність населення, особливо з наступним різким похолоданням або потеплінням.
Негативний вплив цих явищ приводять до того, що різко погіршується видимість, переривається транспортне сполучення як в місті, так і між населеними пунктами області. Випадання снігу з дощем при зниженій температурі повітря і ураганному вітрі створює умови для зледеніння ліній електропередач, зв’язку, контактних мереж електротранспорту, а також покрівель будівель, різного роду опор і конструкцій, що нерідко викликає їх руйнування.
З оголошенням штормового попередження – необхідно обмежити рух, особливо на власному транспорті, створити удома необхідний запас продуктів (води, палива), виконати герметизацію житлових приміщень, що допоможе зберегти тепло і зменшить витрати палива.
Особливу небезпеку снігові замети створюють для людей, які знаходяться у дорозі, далеко від житла. Заметені снігом дороги, втрата видимості викликають повну дезорієнтацію на місцевості.
Під час руху на автомобілі не варто намагатися подолати снігові замети, необхідно зупинитися, повністю закрити жалюзі машини, укрити двигун зі сторони радіатора. Якщо є можливість, автомобіль треба встановити двигуном у навітряну сторону. Періодично треба виходити із автомобіля, розгрібати сніг, щоб не опинитися похованим під снігом. Крім того, не занесений снігом автомобіль – гарний орієнтир для пошукової групи. Двигун автомобіля необхідно періодично прогрівати для уникнення “розморожування двигуна”, якщо система охолодження залита водою. При прогріванні автомобіля важливо не допускати затікання в кабіну (кузов, салон) вихлопних газів, з цією метою необхідно слідкувати, щоб вихлопна труба не завалювалася снігом.
Якщо у дорозі разом опинилося декілька чоловік (на декількох автомобілях), доцільно зібратися разом і використати один автомобіль як укриття; із двигунів необхідно злити воду.
Ні в якому разі не можна залишати укриття – автомобіль: у сильний снігопад (хуртовину) орієнтири, які здавалися надійними з першого погляду, через декілька десятків метрів можуть бути загублені.
У сільській місцевості з отриманням штормового попередження необхідно терміново заготувати у необхідній кількості корми і воду для тварин.

10. Порядок дій при виявленні розливу ртуті.

РТУТЬ – рідкий метал сріблястого кольору. Використовується в побутових приладах (термометри, апарати вимірювання артеріального тиску, лампи денного освітлення та інші), хімічній, фармацевтичній, золотодобувній промисловості.
Найбільшу небезпеку для людини становлять пари ртуті (вона може випаровуватись навіть при кімнатній температурі). Пари мають здатність накопичуватись у стінах і стелях будинків, можуть про­никати в бетон на глибину до 1 см.
Ртуть і її сполуки здатні потрапляти в організм людини через органи дихання та травлення, через шкіру і слизові оболонки.
Ознаки отруєння виявляються лише через 8 годин. Ртуть уражає слизові оболонки шлунково-кишкового тракту, нирки, кров, центральну нервову систему. При невеликих дозах ознаки отруєння практично не виявляються.
При сильному отруєнні виникає токсичний шок, болі в животі, металевий присмак у роті, блювання з кров’ю та гостра ниркова недостатність, підвищена збудженість, порушення зору (“двоїння” предметів), втрачається орієнтація, інколи виникає тремтіння кінцівок.

При розливі ртуті потрібно зібрати її механічним способом – провести ДЕМЕРКУРИЗАЦІЮ.

Проведення демеркуризаційних дій в жилому приміщенні
(вилив 3-4 гр. ртуті при пошкодженні медичного термометра)

1. Вивести з приміщення всіх людей, в першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку.
2. Відчинити всі вікна, кватирки для провітрювання приміщень.
3. Максимально ізолювати від людей заражені приміщення, двері до нього заліпити скетчем – не допустити проникнення зараженого повітря з цього приміщення в інше.
4. Знайти або виготовити засоби захисту органів дихання та рук (протигаз, респіратор, ватно-марлеві пов’язки, гумові рукавиці), одяг та взуття, які більше не будете одягати.
5. Знайти або виготовити пензлі, щітки, аркуші паперу, гумову грушу табо спринцівку, емальований совок.
6. Приготувати розчини:
– в 1-літрову скляну банку з кришкою налити воду та розчинити там 2г. марганцю (КМn О4);
– в 10-літровому відрі підготувати темнокоричневий або чорний розчин марганцю, розчинивши там 20гр.марганця;
– в 10-літровому відрі підготувати мильно-содовий розчин – розчинити 400гр. мила та 500гр. кальцінованої соди;
7. З усім цим інвентарем зайти в заражене приміщення та почати демеркуризацію:
– зібрати за допомогою щітки та пензлів видимі шарики ртуті в совок та помістити їх в 1-літрову банку з розчином марганцю. Збирання крапель слід здійснювати ВІД (!) межі зараженої поверхні до її центру. Великі краплі можна збирати за допомогою гумової груші.
Застосування побутового пилевсмоктувача недопустимо!
– малі краплі ртуті (1мм.) збирають за допомогою гумової груші з тонким наконечником;
– дуже малі краплі ртуті (від 0, 5 – до 1мм.) збирають за допомогою вологого фільтрованого чи газетного паперу. При цьому папір розмочують у воді, віджимають та прикладають до забрудненої поверхні. Для цих цілей можна використати й лейкопластир, який прикладають до забрудненої поверхні. Використаний папір та лейкопластир кладуть в банку з розчином марганцю;
– місце виливу ртуті після збору крапель промивають мильно-содовим розчином;
– приміщення знову ізолюють від інших кімнат та провітрюють протягом 3-х діб.
8. Використані матеріали, пензлі, щітки, гумові груші, засоби захисту, рукавички, взуття та верхній одяг занурюють в 20% розчин марганця (темнокоричневий або чорний розчин ).
9. Зібрану ртуть необхідно здати у ТОВНВП «ЕКОСФЕРА» м.Харків, пр.Гагаріна 1, кімната 411, телефони: 717-96-92, 54-42-77.

11. Правила користування предметами побутової хімії та піротехнічними засобами.

Побутова хімія – безперечне досягнення цивілізації. Без неї сьогодні важко обійтися. Однак, підтримуючи чистоту, ми недооцінюємо ту шкоду, яку хімія може завдати нашому здоров’ю. Більшість використовуваних синтетичних миючих засобів містить небезпечні речовини, які викликають подразнення шкіри і запалення слизових оболонок очей і носа, ускладнення дихання, кашель і напади астми, збільшують ризик алергії і навіть ракових захворювань.
На жаль, більшість побутової хімії, що лежить на прилавках магазинів, виготовлена з отруйних речовин. Так що повністю позбавити своє помешкання від них практично неможливо, проте до цього необхідно прагнути.
Насамперед, обов’язково треба звертати увагу на те, що написано на етикетці та в інструкції!
Назви більшості хімічних термінів мало про що говорять пересічному споживачу, тому розкриємо небезпечні фактори декількох хімічних речовин.
Отже, небезпечними є:
Аніонні ПАР (поверхнево-активні речовини). Вони очищають посуд і поверхні від бруду (миючі засоби), а також використовуються в пральних порошках. ПАР бувають трьох основних видів:
– аніонні;
– катіонні;
– неюногенні.
Найнебезпечніші – аніонні (А-ПАР). Вони викликають порушення імунітету, алергію, ураження мозку, печінки, нирок, легенів. Майте на увазі, при використанні миючих засобів, ПАР потрапляють до вас в організм, тому що навіть десятикратне полоскання в гарячій воді повністю не звільняє посуд від хімікатів. Щоб зменшити шкідливий вплив, використовуйте засоби, в яких вміст ПАР не перевищує 5 %.
Гідрохлорид натрію – у складі він може бути вказаний, як sodium hypochlorite. Це з’єднання, часто використовується у відбілювачах, може викликати дуже небажані реакції.
Хлор. Всім відомо, що він небезпечний. Хлор є причиною захворювань серцево-судинної системи, сприяє виникненню атеросклерозу, анемії, гіпертонії, алергічних реакцій. Він руйнує білки, негативно впливає на шкіру і волосся, підвищує ризик захворювання на рак. Звичайно, хлору у побутовій хімії міститься небагато. Але навіщо взагалі тримати вдома джерело хлору, якщо існують ефективні формули без нього? Зараз випускаються засоби для чи­щення туалету, що містять органічні кислоти.
Нафтові дистиляти (у поліролі для металевих поверхонь): короткочасний вплив може призвести до тимчасового розладу зору; дов­гостроковий вплив призводить до порушень функціонування нервової системи, нирок, органів зору і до шкірних захворювань.
Нашатирний спирт (засоби для чищення скляних поверхонь): призводить до подраз­нення очей, дихальних шляхів, викликає головний біль.
Феноли і крезоли (бактерицидні речовини) дуже їдкі, викликають діарею, запаморочення, втрату свідомості і порушення функцій нирок і печінки.
Нітробензол (у поліролі для підлоги і меблів): викликає знебарвлення шкіри, задишку, блювоту, а в особливо важких випадках – смерть; ця речовина викликає ракові захворювання, вона є причиною вроджених дефектів у дітей
Формальдегід (консервант в різних про­дуктах): є канцерогеном; викликає сильне подразнення очей, горла, шкіри, дихальних шляхів і легенів.

Крім того, намагайтеся уникати хімічних продуктів з наступним позначками:

Дратівливий
Як правило, цей знак можна знайти на баночках з різними миючими та миючими засобами. При попаданні в очі і на шкіру такий продукт може викликати свербіж, подразнення і навіть запалення. Після роботи з цією речовиною слід не допускати потрапляння в очі, а також ретельно мити руки. Намагайтеся також працювати в добре провітрюваних приміщеннях – випаровування цих продуктів можуть викликати кашель і запалення дихальних шляхів.

Подразнюючий.
Як правило, цей символ (на помаранчевому фоні чорний хрест) можна знайти на баночках з різними миючими і чистячими засобами. При потраплянні в очі і на шкіру такий продукт може викликати свербіння, подразнення і навіть запалення. Слід не допускати потрапляння в очі, а також ретельно мити руки після роботи з цією речовиною. Намагайтеся також працювати в добре провітрюваних приміщеннях – пари цих продуктів можуть викликати кашель і запалення дихальних шляхів.

Шкідливий.
Цей символ (на жовтому фоні чорний хрест) найчастіше зустрічається на упаковках з розчинниками, лаками і фарбами. Він говорить про те, що продукт містить одну або декілька шкідливих чи токсичних речовин.

Їдкий.
Попереджувальний символ (на жовтому фоні рука, на яку капають краплі) говорить про те, що до складу продукту входить луг або кислота у великій концентрації. А значить, при потраплянні на шкіру засіб може викликати важкі опіки і серйозні пошкодження шкіри, м’язової тканини і слизової оболонки. При роботі з такими продуктами треба обов’язково одягати рукавички. Їдкими можуть бути, наприклад, різні засоби для очищення каналізаційних труб.

Небезпечний для навколишнього середовища.
Цей символ (на жовтому фоні мертва риба та чорне дерево) попереджає про шкідливість продукту для природи. До його складу можуть входити речовини, які створюють загрозу для життя живих організмів

Якщо є можливість, використовуйте безпечні альтернативи хімічних речовин
Адже домогтися ідеальної чистоти і блис­ку цілком можливо й натуральними засобами, не вдаючись до допомоги хімії. Наприклад:
Харчова сода – натуральний засіб, за до­помогою якого посуд можна довести до блиску. Сода допоможе вам ефективно боротися з плямами, чистити і полірувати алюмінієві, хромовані, срібні, сталеві, жерстяні і пластикові поверхні, а також коштовності. Її можна використовувати для очищення і дезодорування холодильників, сильно забруднених килимів, обшивних матеріалів на меблях. Со­да також пом’якшує тканини і видаляє деякі види плям. Харчова сода пом’якшує жорстку воду, так що з нею можна прийняти ванну. Со­да може застосовуватися в якості дезодоранту для тіла і як зубна паста, її також можна вико­ристовувати як засіб від накипу.

Сік лимона можна використовувати для видалення плям іржі з посуду, а також полі­рування столового срібла. Лимонний сік може використовуватися під час миття скла і видалення плям з алюмінію, одягу та порцеляни. Лимонний сік може відбілювати під впливом сонячного світла.

 

Натуральні природні масла та есенції.
Любителям приємних запахів слід перейти з освіжувачів повітря на натуральні природні масла та есенції (лимон, евкаліпт, ялина, апельсин, лаванда). Для того, щоб освіжити повітря в приміщенні, можна використовувати спеціальні ароматичні лампи, які вмикають максимум на 20 хвилин, заправивши попередньо кількома краплями ароматичної олії.
Оцет ефективно видаляє воскові плями і плями від усіляких смол, чудово дезинфікує (чистий оцет можна сміливо використовувати для обробки туалету), очищає плитку, кахель (тільки не забудьте потім як слід провітрити приміщення), видаляє накип (налийте в чайник разом з водою трохи оцту, перемішайте, прополощіть – і готово!). Крім того, з оцту можна приготувати ефективну і безпечну «рідину для миття скла», яка чудово чистить і не залишає розводів. Для цього потрібно лише розбавити дві чайні ложки оцту в 1 л. води. За допомогою оцту можна також чистити цеглу і камінь.
Вантуз може впоратись із засміченим санвузлом не гірше, ніж спеціальні хімічні засоби.
Майцена виробляється з кукурудзи і може використовуватися для чищення вікон, полірування меблів, чищення килимів і накрохмалювання одягу.
Бура. Це природний мінерал, розчинний у воді. Бура перешкоджає утворенню борошнистої роси і цвілі, покращує чистячі властивості мила та інших миючих засобів, видаляє плями, а якщо її змішати з цукром або чим-небудь солодким, то можна буде боротися з тарганами.

Правила зберігання засобів побутової хімії:
– не переливайте їх в посуд з-під харчових продуктів;
– не тримайте їх на кухні; в холодильнику, шафах з посудом або харчами;
– особливо слідкуйте за тим, щоб ці препарати не потрапили до рук дітей.
Частою причиною нещасного випадку є самоотруєння. Це буває, коли при роботі з побутовими хімікатами перевищується рекомендована доза речовини або не використовують­ся засоби індивідуального захисту (респіратор, рукавиці).

Найбільш розповсюджені отруєння:
– оцтовою есенцією;
– нашатирним спиртом;
– засобами для знищення комах (інсектицидами);
– миючими засобами.

Ступінь токсичності цих речовин:
Миючі засоби та пральні порошки не викликають тяжкого отруєння. їх дії обмежуються подразненням слизової оболонки шлунково-кишкового тракту або шляхів дихання, чи то алергічними реакціями (чхання, сльозотеча, закладання носа).
Інсектициди – найбільш токсичні, вони містять фосфорорганічні з’єднання (ФОС): хлорофос, карбофос, дихлофос. З цієї групи препаратів найменше усього токсичний аерозоль «Прима». Отрута типу ФОС швидко викликає тяжке отруєння.

Перші симптоми отруєння:

– блювота;
– пронос;
– сильна пітливість;
– задуха;
– ускладнене дихання;
– втрата свідомості.
Ці симптоми проявляються, коли препарати потрапляють в організм через рот. А при вдиханні їх токсичність проявляється слабо: головний біль, запаморочення, нудота, що можна віднести на рахунок неприємного запаху препарату.
Оцтова есенція, яка використовується у побуті (70-80 % розчин оцтової кислоти): при потраплянні на шкіру або слизові оболонки, викликає хімічний опік. Якщо людина випила оцтову есенцію, то, крім місцевого опіку, про­являються і загальні дії на організм – починається розпад еритроцитів, внаслідок якого уражаються нирки і печінка. Якщо це сталось, то сеча, забарвлюється у червоний колір. Тяжкі опіки травного тракту можуть призвес­ти до інвалідності, так як часто при цьому утворюються рубцеві звуження стравоходу та шлунку, що порушує прохідність їжі. В таких випадках потрібні складні відновлювальні операції.
Отруєння нашатирним спиртом може виникнути, якщо його помилково випити замість алкогольних напоїв. Інколи хворому у непритомному стані підносять до носа не вату, змочену нашатирним спиртом, як це потрібно, а відкритий флакон. Внаслідок необачного руху флакон може перевернутись, а рідина потрапити в рот та ніс і викликати опік.
Якщо хімічна речовина потрапила в організм, треба насамперед викликати «Швидку допомогу» і обов’язково сказати, чим викликане отруєння. В цьому випадку до хворого направлять спеціальну бригаду, яка виконає необхідні дії. До прибуття машини «Швидкої допомоги» треба самим вжити невідкладних заходів.

Дії при отруєнні препаратами групи ФОС.

Промийте потерпілому шлунок, для чого дайте йому випити одразу 0,5 л водопровідної води кімнатної температури і викличте блювання. Повторіть цю маніпуляцію декілька разів, що хоча і не дасть повного очищення шлунку, але допоможе вилучити з нього значну частину отрути та зменшить кількість її всмоктування в кров. Промивання шлунку подібним методом допускається тільки у тому випадку, якщо потерпілий не втратив свідомість. Хворого, який непритомнів треба покласти на бік, це потрібно для того, щоб вміст шлунку під час блювоти не потрапив в дихальні шляхи. Порожнину роту потерпілого в цьому випадку треба очистити, для чого треба повернути його голову набік.

Дії при ураженні отрутами припікаючої дії

Дайте потерпілому випити склянку холодної води, щоб зменшити концентрацію речовини і відповідно її припікаючу дію. Промивати шлунок, викликати блювоту, таким хворим не можна: вони можуть поперхнутись і кислота або луї” потрапить у дихальний шлях та викличе опік. Для того, щоб нейтралізувати кислоту і луг, дайте хворому випити склянку молока. Пити содовий розчин при отруєнні кислотами не рекомендується, так як внаслідок реакції нейтралізації виділяється велика кількість вуглекислоти і тепла, котрі сприятимуть посиленню больового відчуття.
Найчастіше, через постійний брак часу, ми купуємо побутову хімію мимохідь. І дуже рідко, на жаль, читаємо її склад. А саме це так важливо! Не потрібно сліпо довіряти рекламі, важливо контролювати все самим. Обов’язко­во читайте склад побутової хімії! Звичайно, пересічному громадянину складно розібратися в хімічних термінах, але від правильного вибору залежить ваше самопочуття.
Побутова хімія постійно знаходиться в квартирі, і дуже важливо, щоб вона не чинила шкоди здоров’ю як вам, так і вашим дітям

12. Правила поведінки в разі виявлення вибухових невизначених предметів, речовин.

 

Види боєприпасів, методи їх розпізнання.
Небезпечні предмети (знахідки) та дії при їх виявленні.
Час від часу в землі відшуковують небезпечні знахідки – вибухові предмети, що й до сьогодні являють велику загрозу життю і здоров’ю людей. Це різні види боєприпасів: артилерійські снаряди, артилерійські та реактивні міни, авіаційні бомби, інженерні міни, ручні гранати. Зовні небезпечні предмети нагадують безформенні шматки металу. Роздивлятися їх та кидати у вогонь не можна, адже це може призвести до нещасного випадку. Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих.

Правила поводження з вибуховими невизначеними (ВНП) предметами, невизначеними предметами та речовинами.
Щоб уникнути нещасних випадків, треба твердо запам’ятати, що доторкатися до вибухових або невизначених предметів не можна, бо це небезпечно для життя. Виявивши вибухові небезпечні предмети далеко від населених пунктів, треба добре запам’ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити біля них пам’ятну мітку.
Про знайдені вибухові небезпечні предмети треба негайно сповістити працівників місцевого самоврядування, міліції, найближчого підприємства, школи або просто дорослих, які є поблизу. До жодних самостійних дій вдаватися не можна!

Порядок дій після виявлення вибухонебезпечного предмету:
1.Зупиніть будь-які роботи в районі небезпечного місця.
2. Ні в якому разі не чіпайте підозрілий предмет.
3. Організуйте охорону небезпечного місця.
4. Не допускайте сторонніх осіб до небезпечного предмету, доки не прибули спеціалісти.

Запобігання дитячому травматизму від вибухових небезпечних предметів побутового призначення.
Не можна користуватися без нагляду дорослих піротехнічними засобами: хлопавками, петардами, феєрверками. Більше того, не можна зберігати їх вдома, адже вони належать до вибухових небезпечних предметів.
Міра небезпеки зростає у випадку із саморобними  піротехнічними іграшками: можна отримати важкі опіки, втратити зір, скалічитися та навіть загинути.
Так само існує висока ймовірність спричинити пожежу, якщо бавитися з вогнем біля горючих і легкозаймистих речовин та матеріалів.

Вогнепальна зброя – не забава. Небезпечність користування мисливськими рушницями, виготовлення та випробування вибухових пакетів.
Якщо вдома є мисливська рушниця або якась інша зброя, вона повинна зберігатися у спеціальному сейфі або дерев’яному ящику, які не дають можливості доступу стороннім особам.
Неповнолітнім та особам без спеціального дозволу зброю вдома тримати не можна.
Необережне поводження з предметами, призначення яких ви не знаєте, та вибухонебезпечними речовинами може призвести до нещасного випадку. Тим більше дітям не можна виготовляти вибухові чи вогненебезпечні предмети, перевіряти їх міцність.
Вкрай небезпечно кидати їх у вогонь, бавитися поблизу них сірниками чи запальничками. Вибухова речовина, що знаходиться всередині, може вибухнути та завдати великої шкоди. Балони зі стисненим газом при ушкодженні чи перегріванні на сонці також можуть вибухнути.

Пам’ятай:
При виявленні небезпечних речовин і предметів (снарядів, бомб, мін тощо), а також хімічних речовин у вигляді аерозолю, пилу, в крапельно-рідинній формі з неприємним запахом необхідно:
– не доторкатися до небезпечних речовин і предметів;
– припинити доступ до виявлених небезпечних речовин і предметів;
– повідомити службу оперативного реагування району, міста, районну  чи  міську  санітарно-епідемічну службу, управління (відділ) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, відділ внутрішніх справ.
– негайно вийти за межі зони зараження (забруднення);
– при попаданні отруйних речовин на шкіру, одяг, взуття негайно видалити їх ватним тампоном, папером або іншими підручними засобами;
– після виходу із зони зараження необхідно провести часткову обробку  відкритих частин тіла водою, бажано  з  милом, полоскання рота, гортані, носа, очей;
– відчувши ознаки ураження, негайно звернутися до лікарні.

Заходи з безпеки під час збирання металевого брухту.
Особливо уважними треба бути при збиранні металевого брухту. При виявленні незнайомих предметів негайно сповістити про це класного керівника або когось із дорослих. Вибухові предмети являють високу загрозу здоров’ю і життю людей, отже, не можна ризикувати через власну недбалість або необережність.
Увага! Знешкодження вибухонебезпечного предмету на місці його виявлення проводиться тільки фахівцями МВС, СБУ, МНС.

13. Правила безпечної поведінки під час новорічних та різдвяних свят.

СЕКРЕТИ БЕЗПЕЧНОСТІ НОВОРІЧНИХ АТРИБУТІВ:

– сучасні синтетичні ялинки після 1985 року випуску оброблені спеціальним розчином і виготовлені із пластмаси, яка не виділяє отруйних речовин при нагріванні;
– щоб перевірити безпечність штучної красуні, відщипніть шматок пластмаси, з якої вона виготовлена, і нагрійте її сірником (підпалити) – якість диму чи швидкість горіння безпомилково вкажуть на вогнестійкість та не токсичність ялинки: якщо спостерігається швидке спалахування або ж дим подразнює слизову носоглотки – ялинка токсична (!);
– скляні прикраси та електричні гірлянди розвішуйте на небезпечній для дітей висоті, оскільки бажання провести «експерт – аналіз» вмісту кольорового вогника або кульки може закінчитися електричним шоком чи ураженням;
– дотримуйтесь обережності при розкидуванні конфетті – дитина може разом із повітрям випадково вдихнути стружки металу, і вони, потрапивши в дихальні шляхи, спровокують або алергію, або навіть призведуть до летального випадку;
– для прикрашення ялинки ілюзією снігу використовуйте тільки просочений вогнестійкий розчин – вату використовувати не рекомендується;
– всю піротехніку (свічки, хлопавки, бенгальські вогні, ракети, звукові жарти і фонтани вогню) купуйте виключно в спеціалізованих магазинах чи кіосках;
– обов’язково перевірте термін зберігання виробу – якщо він закінчився, краще утримайтесь від покупки;
– не підривайте петарди у приміщеннях, бо вони мають небезпечний радіус дії від 0,5 до 5 мм.;
– не спостерігайте за петардами з близької відстані, бо дрібні частинки,що розлітаються, можуть пошкодити очі чи підпалити щось у квартирі;
– ні в якому разі не застосовуйте петард поряд з маленькими дітьми, оскільки це може призвести до розладу психіки дитини;
– будьте обережні при використанні бенгальських вогнів – паличку з вогнем тримайте на відстані витягнутої руки і не підносьте близько до очей, одягу чи ялинки;

Поради для тих, хто хоче весело і без пригод зустріти свято:

– встановлюйте ялинку на стійкій основі так, щоб гілки не торкалися до стін і стелі та були на безпечній відстані від електроприладів і побутових речей;
– не встановлюйте ялинку на високій підставці – стільцях, табуретках, журнальних столиках та ін.;
– поставте стовбур ялинки у відро з мокрим піском і час від часу зволожуйте його;
– якщо ялинка засохла, викиньте її, тому що вона може спалахнути як факел;
– не запалюйте на ялинці свічки, бенгальські вогні, а також саморобні електрогірлянди;
– пам’ятайте, що особливо небезпечним на ялинці є золотаво-сріблястий дощик з алюмінієвої фольги, бо він може замкнути електрогірлянду;
– не забувайте: діти можуть перебувати біля ялинки з увімкненою гірляндою тільки у присутності дорослих, вимикайте її, коли виходите з кімнати;
– закріплюйте свічки на твердій поверхні, не покритій скатертиною чи серветкою;
– завжди тримайте неподалік від ялинки декілька паперових пакетів із піском, ємність з водою, стареньку ковдру, електричний ліхтарик;
– обробіть ялинку спеціальним вогнестійким розчином з метою запобігання виникнення пожежі.

Дії при загоранні ялинки

– при загоранні електрогірлянди негайно вийміть із розетки вилку електроприладу (вона повинна бути в доступному місці) чи вимкніть автоматичні запобіжники (викрутіть пробки) в електросиловій;
– зателефонуйте у пожежну охорону – телефон 101;
– зваліть ялинку на підлогу, щоб полум’я не піднімалось угору (можуть зайнятися шпалери та штори);
– накиньте на неї ковдру, закидайте вогонь піском чи залийте водою (якщо нежива ялинка);
– не забудьте, що синтетична ялинка горить швидше, при цьому матеріал, з якого вона виготовлена, плавиться і розтікається, виділяючи отруйні речовини (оксид вуглецю, синильну кислоту і фосген);
– ні в якому разі не гасіть водою полімери, які горять, бо можливе розкидання іскор і розплавленої маси;
– не торкаючись до палаючої синтетичної ялинки голими руками, накиньте на неї цупке покривало і засипте вогнем;
– до прибуття пожежників постарайтеся за допомогою піску та води ліквідувати осередок пожежі або хоча б не допустити розповсюдження вогню, накинувши на речі, які зайнялися від пожежі, цупку мокру тканину чи ковдру;
– не відчиняйте вікна і двері, як і в інших випадках пожежі у квартирі, оскільки протяг більше розідме полум’я;
– якщо загасити пожежу неможливо, то щільно зачиніть двері в кімнату, де виникла пожежа, і поливайте їх ззовні водою;
– повідомте сусідів про виникнення пожежі та, якщо це необхідно, виведіть людей, присутніх у квартирі, в під’їзд;

 

14. Радіаційні заходи безпеки.

Рекомендації щодо забезпечення захисту від радіації:

1.Радіаційний фон обумовлений занесенням радіоактивних речовин, які можуть поширюватися головним чином з пилом;
2.При роботі поза приміщеннями бути у верхньому одязі і головному уборі, при сильному пилоутворюючому вітрі використовувати ватно-марлеву пов’язку.
3.Купання  у  відкритих  водоймах,  перебування  на  пляжах  на  деякий  час виключити.
4.Небажано знаходитись під дощем і снігом без парасольки, ховатись від дощу під деревом, лежати на траві, збирати ягоди, гриби, квіти тощо.
5.Колодязі слід обладнати навісами і відмосткою, щільно закривати кришками, щоб до них не потрапляв пил.
6. При вході в приміщення необхідно ретельно витирати взуття об зволожений килимок. Верхній одяг ретельно вичищати за допомогою пилососу. Взуття і верхній одяг краще залишати у передпокої. Домашнє взуття не носити на вулиці.
7. В усіх житлових і службових приміщеннях обов’язкове щоденне вологе прибирання з використанням миючих засобів. М’які доріжки і килими краще за все згорнути, м’які меблі покрити чохлами, частіше чистити пилососом. Пилосос після роботи треба протерти вогкою ганчіркою, пилозбірник очистити шляхом змочування у відрі з водою, а забруднену воду зливати в каналізацію або інше визначене місце.
8. Провітрювання приміщень краще здійснювати перед сном, у безвітряну погоду, після дощу або з наступним вологим прибиранням приміщення.
9. Перед вживанням їжі і води необхідно добре прополоскати рот водою, ретельно вимити руки.
10. Харчування  повинно  бути  повноцінним  і  вміщувати  необхідну  кількість поживних речовин.
11. Приготування їжі: вимочити м’ясо (у дрібних шматочках) 1-2,5 години, потім кип’ятити у воді без солі до напівготовності, воду злити і далі доводити до готовності. Салат, щавель і шпинат із меню бажано виключити. Овочі і фрукти треба ретельно промити проточною водою. Все продовольство необхідно купувати там, де ведеться дозиметрична перевірка.
12. Виводити на прогулянки домашніх тварин (собак, кішок) тільки на повідках, а після повернення з прогулянок ретельно обтирати їх вологою тканиною, обмивати лапи.

Правила радіаційного захисту для дітей:

1. Ходити лише по асфальту, не ходити по землі, траві, калюжам, не збирати листя, каштани, горіхи, ягоди, гриби.
2. Намагатися обходити пильні ділянки вулиць, знаходитись подалі від пилу, що піднімають машини, вітер; уникати пильних ігор.
3. Купання у відкритих водоймищах, перебування на пляжах на деякий час виключити.
4. Прогулянки – сумарні, не більше 2,5 год. на день, бажано одноразово, весь час протягом прогулянки знаходитись у верхньому одязі з головним убором; при сильному пилоутворенні використовувати ватно-марлеву пов’язку, після прогулянки вмитися, обмити відкриті частини тіла, ввечері обов’язково прийняти душ.
5. Бажано мати 1-2 постійних набори одягу і взуття для прогулянок; підошви взуття щоденно мити спеціальною щіткою, для одягу в будинку виділити окреме місце.
6. Їжу в школу носити у поліетиленових пакетах, перед обідом мити руки, приймати відвар шипшини.
7. Не  вживати в їжу: молоко, картоплю в мундирі, печену картоплю, печінку, шлунки, вим’я та інші внутрішні органи тварин в будь-якому  вигляді,  обмежити  яловичину і телятину, відварним продуктам надавати перевагу перед смаженими, із овочів – магазинним продуктам, ретельно мити їх і по можливості знімати шкірку і вирізати серцевину у фруктів, кавуни їсти можна.
8. Перед вживанням їжі і води добре прополоскати рот водою, декілька разів відсякатися.
9. Різко обмежити морозиво.

10. Через 5 місяців приймати полівітаміни по 1г 3 рази на день протягом півроку.

 

 

 

---

 

Скачати у форматі pdf Реклама Скачати файл