Скачати сценарій Реклама Скачати файл

“Перший раз у перший клас”
(свято Букваря, прощання з 1 класом)

Вхід парами під мелодію “Вчать у школі”(початок-вступ) і шикуються один біля одного, обличчям до зали.

1. В небі сонечко сіяє,
Заглядає в перший клас.
І воно, напевно, знає,
Що сьогодні свято в нас.

2. Сьогодні в школі свято
Найменших школярів.
Усі навчилися читати
Із власних букварів.

3. Не позначено це свято
На листках календаря,
Та святкують всі малята
Радо свято Букваря.

4. До країни Знань стежину
Всім показує Буквар.
Йде за ним у цю країну
Зацікавлений школяр.

5. Тепер ми учні, перший клас,
Нове життя тепер у нас.

6. Прийшов урок на зміну грі,
Тепер ми учні, школярі!

7. І від дзвінка і до дзвінка
Робота наша нелегка:
Рахуй, пиши, а ще читай,
Учителю відповідай.

8. Та все це не лякає нас,
Бо ми старанний перший клас!

 

9. Ми – школярі, ми перший клас,
Щасливі дні чекають нас!

10.  Я прийшов до школи вчитись,
Бо поставив я мету:
Скоро стану президентом,
Тільки трохи підросту!

11 . Я також не підведу –
У політику піду!
Буде наша Україна
Найславетніша країна!

12. Я також прийшов учитись,
Бо вже вирішив давно:
Буду, мабуть, футболістом,
Або зіркою кіно!

13. Поки ще казати рано,
Може, в бізнес я піду.
Чи фотомоделлю стану,
Як по росту підійду.

14. Я також не підведу-
У політики піду!
Буде наша Україна
Найславетніша країна!

15. Я банкіром хочу стати,
Полюбляю рахувати!

16. А я буду депутатом,
Бо люблю голосувати!

17. Я художницею буду,
Малюватиму споруди,
І портрети, і пейзажі –
Все, що мама мені скаже!

18. Спитай у тата чи у мами,
Які професії у них.
Професій в світі є чимало,
Сповна їх вистачить на всіх.

 

19. Та є одна поміж професій,
Якої вчаться всі в житті,
Яка для кожного найперша,
Якої вчитиметесь ви.

20. Учитель, лікар чи геолог,

Письменник, слюсар чи шахтар.

Всі називають головною
Одну професію – школяр!

21. Мріймо! Мріяти не рано!
Кажуть, роки швидко мчать.
Якщо будемо старанні,
В школі нас всьому навчать!

22. Бо всім відомо, що без школи,
Без знань, що мусиш там набуть,
Не станеш у житті ніколи
Тим ким з дитинства мрієш буть.

22.

23. А тепер про школу нашу
Ми вам з радістю розкажем.

Пісня на мелодію пісні “Чому вчать у школі”

Тільки сонечко зійде,
Дітвора до школи йде.
Рідна школа з нетерпінням нас чека.
Зустрічає дітвору,
Учить правді і добру,
І читати, і писати нас навчає.

До п’яти додати два,
Скласти букви у слова.
Учить дружбою нас школа дорожити.
Бути справжніми людьми,
Шанувати працю й мир,
Україну і сім’ю любити!

 

 

 

 

 

1. Це ж чому вночі наша Катя Пробуджувалась десять раз?

Та тому, що рано – вранці
Вперше йшла у перший клас!

1. – Я тепер не просто Катя,

а справжнісінька школярка,
В портфелику – зошит, книжка,
А вдома залишилась – лялька.
На годиннику лиш “три”,
Пробудилась я вночі,
За хвилиночку оділась –
Й до дверей скоріш, мерщій.
Мама встала – і за мною,
На порозі вже догнала,
Зняла куртку, черевички,
Із плечей портфелик зняла.
Розбудила всіх я в хаті:
брата, татка, дідуся,
І до школи готувалась
Цілу ніч уся сім’я.
Ви питаєте, чому я
Пробуджувалась десять раз?
Та тому, що я уперше
гордо йшла у перший клас!

1. У цьому році перший раз

Пішов я в школу в перший клас,
І першим в класі з того дня
З’являтись став до школи я.

1. У житті найкращий – перший клас,
   Через те, що все тут – в перший раз;

В перший раз – підручник,
Зошит – в перший раз.
Вперше тут для нас луна дзвінок,
Вперше він покликав на урок,
І до дошки вже іти комусь із нас.

1. Перша парта,

Перший дзвінок,
Перший підручник
І перший урок.

1. Я на уроці перший раз!

Тепер я учениця.
Ввійшла учителька до нас.
Не знаю, як годиться:
Сидіти треба чи вставать?
Поняття я не маю.
Мене до дошки просять йти –
Я руку підіймаю.
Нам книжки нові роздали.
Та ж я ще не читаю!
А на дзвінок, що кличе в клас,
Уваги не звертаю.
А скільки школярів у нас!
У нас аж дві Катрусі,
І Юлі дві, Андрійка два.
Я на уроці – перший раз.
Тепер я учениця.
І навіть правильно сиджу,
Хоч … дуже не сидиться.

1. А бувало й таке,

що до школи я йшов,
А сумку удома забував.
Учитель питає:

1. Де зошит?
2. Забув…
3. Скажіть спасибі,

Що хоч сам я прибув.

 

 

 

8. Лідуся і мама  біжать на навчання
А татко ледь світ поспішає  в лікарню
Мене, вже по звичці, з собою він взяв,
В садочок завів, передів, причесав.
І сказав:

1. Біжи з дітками грайся, синок.
2. Татусю, таж я маю іти на урок!

Забули ми зошит, забули букварик,
Який же із мене тепер вже школярик?!
Затям собі, татку: щоб не забувати,
Ще звечора сумку будеш готувати.

1. Олівці, кораблики і ляльки,

Різномарочні машини й літаки,
Фанти від цукерок ще й їду,
Бо інакше я у школу не піду.
І для захисту ще треба автомата.
А ви кажете книжки…
Куди вже брати?

Гра “Склади портфель”

(тато з сином, мама з донькою)
під мелодію”Папа может”

Вибігає кіт.
Засмутилось кошеня:
Треба в школу йти щодня.
І прикинулося вмить,
Що у нього хвіст болить.
Довго думав баранець
І промовив як мудрець:
“Це хвороба не проста,
Треба різати хвоста”.
Кошеня кричить:
“Ніколи!
Краще я піду до школи”.

 

 

1. Перший клас, перший раз
Рік назад прийняв ти нас.
Цілий рік ми працювали,
Розумнішими ми стали.

2. Ми старались, ми трудились,
Багатьох ми справ навчились!

3. Ми навчилися читати,
І писати, й рахувати,
Додавати й віднімати,
Малювати і співати.

4. А ще – креслити, ліпити,
Різні іграшки робити.
У спортивні ігри грати,
Зі скакалкою стрибати.

5. Мову свою українську любити,
Гарно писати,
з книжками дружити.

6. Так багато ми навчились,
І всім класом подружились!

7. А сьогодні всі ми дружно        перейдемо в другий клас.
І про нашу рідну школу
Заспіваємо для вас!

Пісня “Мама двері відчиня”

1. В парті яблучний пиріг

Смачно пахне, як на гріх.
Ні, не здамсь я пирогу.
Я увагу бережу!
Берегла, берегла – не змогла,
Бо забрав мою увагу
Той пиріг смачний на славу.
Що ж у зошиті писати?
І у кого б то списати?
Елементи букви Ю?
Та хіба ж це буква Ю?
Я її не впізнаю.
Й взагалі, зараз заплачу
І наплачуся, як слід!
А чи не зробить інакше,
Чи не з’їсти той пиріг?

2. Каліграфія моя
Вже мене замучила!
Я виводжу кожну букву,
А вона все кручена.

3. Я дивлюсь на свої букви.
Кулак їм показую:

1. Ану, станьте гарно в ряд,

Бо всіх понаказую!

4. Письмо – це справжні муки:
Від напруги ниють руки!
Вам би пальчики – билинки,
В ляльки гратись, у машинки!
Та коли ж? Весь час веди
Знаки, літери, склади!

5. Що писати треба чисто,
Дуже добре знає всяк.
Тільки ручку норовисту –
Не приборкаю ніяк.
Раз у раз її навчаю,
Ледь не плачу од відчаю,
Бо абияк дряпає,
наче курка лапою!
Ой, та ручка! Їй, невірній,
Мабуть, всоте говорю:

1. Знай, що я також настирний,
2. Я тебе таки скорю.

Кинеш свій поганий норов,
Не ганьбитимеш мене,
І мені не буде сором
за письмо твоє брудне!
6. Я згадав, як перший раз
Я прийшов у перший клас.
Писати палички не міг –
Усі кривулі, як на сміх.
Але я їм не здавався!
Працював, щодня старався!
Тратив сили я не марно,
І тепер пишу вже гарно!

1. Такі муки ми терпіли,

Доки букв писать не вміли.
Поступово ми звикали,
Тримати ручку й олівці,
І часто чуєм: “Молодці!”.

 

 

1. Старенька бабуся у лісі жила,

Гостинці для неї онука несла.
Хто дівчинку цю по дорозі зустрів?
Як казка ця зветься? Хто б відповів?

Під музику виходить Червона Шапочка і співає:

Якщо довго, довго, довго,
Якщо довго по доріжці,
Якщо довго  по стежинці
Бігать, тупать і стрибать.
То напевно, то напевно,
То звичайно, то звичайно,
То можливо, то можливо,
Можна в школу нам прийти.
А-а – вчаться там діти великі й малі,
А-а – знань їм багато дають вчителі.
А-а – там навчаються читати,
А-а – і писати, й рахувати.
А-а – там цікаво всім завжди (2р.)

Червона Шапочка.

1. Привіт усім, я дуже рада, що ви мене запросили на свято.

–  Але крім вітання, у мене є для вас   сюрприз.
Відгадайте, що в моєму кошику?
(пиріжки несеш для бабусі)

1. А от і не вгадали. Ніякі там не пиріжки, а загадки для першокласників.
2. Ви любите їх відгадувати? (так)

Для письма, сказати прошу,
Що потрібно взяти?…(зошит)

Малювать в альбомі цім
Допоможуть …(олівці)

Виводить букви і слова
Ота цікава штучка,
В руці виблискує здаля,
Нова, гарненька …(ручка)

Ручки й олівці, щоб знали,
Ми кладемо у …(пенали)

Цю найпершу в школі книжку
Знає будь-який школяр.
До усіх книжок доріжку
Прокладає наш …(буквар)

Виходить під мелодію.

 

 

Раннє сонечко припекло,
Як багато соняхів розцвіло.
Соняхи прийшли на свято,
Будем разом танцювати.
(вибігли, присіли;
голівками кружляють, сидячи;
піднімаються;
присідають, пружинячи;
побігли; зупинились;
каблучками постукали;
покружляли;
піднімають руки, утворюючи слова)
Декламування віршів.

Нас 33, ми—сім “явеселих, дружних,
ось ми всі – від А до Я!

Всім відомо: буква А
Алфавіту голова!

Буква Б — як бегемотик:
отакий товстий животик!

Наче окуляри — В,
Ходить завжди в галіфе!

Буква Г—як кочерга,
в неї теж одна нога!

Гуси голосно ґелґочуть:
Букву Ґ учити хочуть.

Буква Д, немов на лавці,
На твердій стоїть підставці.

Залишилось три зубці
У моєму гребінці.
Подивись на диво це.
Упізнав? Це ж буква Е!

Язичок у мене є! —
Похвалялась буква Є.

Сніжинка не розтане вже,
Бо ця сніжинка — буква Ж!

 

Наче рідні дві сестри
Буква 3 і цифра 3.

Буква І — як одиниця,
Гостронога, ніби спиця!

Намалюю палки три,
От і вийде буква И.

Це чиї крапки? — Мої! —
Закричала буква ї.

И у шапочці своїй
Перетворитьтся на ий.

Як півбукви Ж — така
Ця кумедна буква К.

Лев, лисиця, і орел
Дуже люблять букву Л.
Люблять букву Л і діти.
Бо вона — початок літа.

Буква М — як дві гори,
Що стоять, мов дві сестри.

Нам знайома буква ця —
Ніби планка на стовпцях.

М’яч летить, ловіть його!
Я не м’яч, я буква О!

На хокеї, на футболі
буква П — ворота в полі!

Тигреня весь день ричало,
Букву Р воно вивчало.

Придивіться вночі до небес:
світить місяць там буквою С.

Буква Т—як сироїжка:
Є і шапочка, і ніжка.

Сказав горобчик: «Букви У
Боюсь я дуже, татку».
Татусь питає: «А чому?» —
«У схоже на рогатку!»

Що це? Ключик від замка?
Ні, це буква Ф така!

Хрюша хрестики малює,
Ну й художник! Ха-ха-ха!
— Це не хрестик, — каже Хрюша, —
Я вивчаю букву X!

Буква Ц — внизу гачок,
Наче з краником бачок.

Буква Ч, на що ти схожа?
Схожа на четвірку, може?

Буква Е перевернулась —
На Ш відразу обернулась!
Це ті самі три зубці.
Що лишились в гребінці!

Букву Щ впізнає кожен,
Щ на щітку трохи схожа.

Відростив собі животик
Знак м’який — м’який, як котик

Буква Ю — вона така:
Бублик став коло кілка!

Я і буква, я і слово! —
Вихвалялась буква Я. —
Та чомусь у алфавіті
Стала аж позаду я!

Танок літер
1. Буквар взяли ми перший раз,
Як зайшли у перший клас.
Тепер нам радісно сказати.
Ми всі вже вміємо читати. (разом)

1. Я оце згадала,

Як погано я читала.
Приголосні й голосні,
Навіть снилися мені!
Навіть падали сльозинки
На букварика сторінки!
Та старалась я не марно,
Бо тепер читаю гарно!

1. Добрий букварику! Перша книжко!

Хочеться навіть поплакати трішки.
Жаль нам розлучатися, хоч і треба.
Ми не забудем ніколи про тебе!

1. Спасибі тобі за добру науку

За паличку першу і першу букву.
За перше слово, і першу казку.
За першої вчительки щиру ласку.

5.Ніколи не забудемо про друга Букваря!
Ми завжди вчитись будемо
Для щастя і добра.

Пісня “Букварик”

В портфелику букварик

До школи я ношу,
І більше маму й тата читати не прошу.

І слухає бабуся,
Всміхається дідусь,
Букварик їм читаю,
Бо добре я учусь.

А пройде любе літечко –
Ми трішки підростем,
І вже читати читанку
У класі всі почнем.

 

 

 

1. Можу з радістю сказати:

Я вже вмію рахувати!
Математика наука –
Це така цікава штука.

2. Математика – наука найточніша,
її треба наполегливо учить.
І чим далі — тим вона складніша,
А без неї людям не прожить.

3. Цифри вирівнялись строєм,
Як солдати — перед боєм.
Скільки їх — не полічиш!
Стулиш рота і мовчиш.

4. Перший клас, наш перший клас!
Скільки справ зустріло нас!
Треба фрукти рахувати,
А таблиця додавання
Вже ночами стала сниться.
Ми її вчимо, вчимо,
На уроках «горимо».

5. Заспівало нам слово доданок,
Мов дударик заграв на дуду;
А дільник — як щільник із дуплянок,
Що дідусь нам зібрав у саду.

6. Частка, множник, Добуток, остача –
Квітів жмуток і бджілка гуде;
Оживають слова — і задача
Веселіше до розв’язку йде.
І нам все це доведеться вивчати?
От халепа! Боже мій!

 

 

 

 

– А зараз, шановні батьки, ваші діти дуже хочуть перевіри­ти, як ви знаєте математику!

Півень голосно кричить,
Сто душ може розбудить.               Скільки півнів досадити,
Щоб душ двісті розбудити. (1)

В клас зайшов Мишко,
А з ним — Петько,
А за тим Маринка, .
За нею Ярина,
А за нею Ганна.
Скільки хлоп’ят всього? (2)

Задача З

Чотири груші Ваня мав,
Ще чотири братик дав,
На подвір’ї Ваня сів,
Вісім груш відразу з’їв.
І подумав — чи не мало?
Скільки груш іще зосталось? (0)

Задача 4
Миколка з’їв чотири сливи,, а шестеро — Настуся. Скільки слив з’їла їхня бабуся? (Жодної)

Задача 5.

Сидить Яцків, ловить зайців. Як ще одного спійма, то ще 9 зостанеться, щоб було 10. Скільки зайців зловив Яцків? (Жодного)

 

 

 

 

 

Наші любі мами й тата!
Ми вам будем звітувати,
Що за рік навчились в школі,
Щоб потішить вас доволі.

Ми смішинки готували,
В них усю ми душу вклали,
Як сподобається вам,
То плещіть завзято нам.

1. Марійко, навіщо ж ти усі цукерки

поїла сьогодні!- розсердилась мама,
зазирнувши у буфет.

1. Мамо, ти ж сама мене вчила,

не залишати на завтра те,
що можна зробити сьогодні.

1. Помий, Василько, руки.

Як ти підеш у школу з такими руками?

1. Та це не обов’язково.
2. Як то не обов’язково?
3. Бо я у школі руки не піднімаю.

– Чого в чорнилі руки, Таню?

1. Це в нас було чистописання.
2. А на щоках чому чорнило?
3. Бо я руками щоки мила.

 

 

 

 

 

 

 

 

Приготуйте фотоплівки
І зніміть на згадку нас.
Заспіваєм вам частівки
На прощання перший клас.

Як були ми ще малими,
Всі казали: малюки!
А тепер не малюки ми –
Ми вже справжні козаки!

Ми навчились рахувати
І письмово, і в умі.
Нам не треба калькулятор,
Калькулятор – ми самі.

Всі навчилися писати,
Ну і я навчився теж.
Кажуть вчителька і мати:
“З ліхтарем не розбереш”.

Я труджуся, наче бджілка,
Бач. Як гарно я пишу!
Дай мені до понеділка,
Завтра батьку покажу!

Всі куплети доспівали,
Закінчився перший клас.
Другокласниками стали,
Привітайте дружно нас!

 

 

 

 

 

 

 

Кожен добре потрудився,
Рік навчальний закінчився,
Прощавай же перший клас!
Рік назад прийняв ти нас.
На цілий рік ми підросли,
У другий клас вже перейшли.

І травневою порою
Попрощаємось з тобою.
Цілий рік ми так трудились!
Навіть трохи притомились.
Час настав і відпочити,
Нас чекає довге літо.

Прощавай, наш любий клас!
Восени чекай на нас!
І спасибі щире всім,
Хто вчив любити нас цей дім.

А на згадку вам про свято
Хочем щось подарувати.
(книжки з написом)
Учись старанно, залюбки,
Читати полюби книжки,
Бо книжка так багато вміє:
Вона печаль твою розвіє,
В чарівний світ казок умчить,
І думати тебе навчить,
І мріяти, і співчувати,
І стільки зможе розказати!
Рости, як навесні трава,

І пам’ятай мої слова.
За матеріалами: http://skvschool1.rxfly.net