Конкурс «Народна мудрість» (Класний керівник 4-Б класу: Починок О.М.)

Мета: розширити уявлення дітей про влучність, точність, красу рідного слова, багатство нашого народу в сфері фольклору; виховувати потяг до вивчення усної народної творчості.
Обладнання: виставка книг, картки із записами прислів’їв, приказок.
Форма проведення: усний журнал.

 

ХІД КОНКУРСУ

1. Вступна бесіда

Мова наша, мова,
Мова кольорова.
В ній гроза травнева
Й тиша вечорова.
Мова наша, мова –
Літ минулих повість,
Вічна юна мудрість,
Сива наша совість.

1. Мова нашого народу – це найбільший національний скарб, який не зів’яне, буде розвиватися і квітнути, бо любов до мови передається з покоління в покоління.

І, як сказав О. Гончар: «Святий обов’язок кожного – невтомного шліфувати, вияскравлювати алмази народного слова».
–   Що ж таке алмази народного слова?
2.  Робота над виставкою книг
– Діти, перед нами – збірки зразків народної мудрості (звертається увага на книжкову виставку українського фольклору та творів інших народів світу).
Переклад слова «фольклор» – народна мудрість.
Ще в букварі ми читали такі вислови.

1. Коси, коса поки роса.
2. Ми носили воду в ситі, та дерева не политі.
3. Білі овечки по небу блукали,

Впали додолу, у річку попали.
Це зразки животрепетного вияву рідного слова, що витекло безпосередньо з його живого глибокого джерела – вічно юної душі народу, яка постійно розвивається.

1. Оголошення теми конкурсу
2. На дошці – запис: «Народ скаже, як зав’яже».
3. Конкурс називається так тому, що на ньому повинні зійтися слова про людську мудрість і нерозумність, розум і неуцтво, добро і зло, правду і кривду.

Наша мета сьогодні – прислухатися до того, що слід зрозуміти й цілком нам під силу дотримуватися.
Злого потрібно цуратися, доброго – дотримуватися, але не слід приховувати свої можливостей стати кращим.
А зараз я вам пропоную перший конкурс – знавців прислів’їв.
– Прислів’я – висловлювання з приводу почутого та побачиного. Здебільшого, це віршовані народні вислови, у яких виражено повчальний досвід і мудрість народу.
Чому ж ми сприймаємо прислів’я не просто як зібрання різноманітних відомостей, а як народну мудрість?
Справа в тому, що вони дають нам далеко не будь-яку, а тільки найбільш важливу інформацію й одночасно доцільність її використання. Прислів’я можна використовувати як привітальну форму при зустрічі й як побажання при розлуці.
4.  Конкурс на кращого знавця прислів’їв
Гра «Хто правильно закінчить прислів’я»
Без роботи день … (роком стає).
Добра шукай, а … (знайдеш – тримай).
Яка головонька, … (така й розмовонька).
Не все, що знаєш, … (треба говорити).
Вік живи – … (вік учись).
Бджола мала, а й та … (працює).

Гра «Склади прислів’я з поданих слів»

1. Ластівка, соловей, день, а, кінчає, починає.
2. Багато, той, знає, читає, багато, хто.
3. Годує, а, лінь, праця, марнує.
4. Чорна, білий, родить, земля, хліб.
5. Вовків, то, не, ходити, боятися, в, ліс.
6. Конкурс знавців приказок
7. Близькими до прислів’їв є приказки. Іноді це скорочені прислів’я, але без властивого їм закінчення.

Наприклад: В чужому оці й порошину бачить, а у своєму і сучка недобачає.
Горе тому жить, хто життям не дорожить.

1. Як ви розумієте зміст цієї приказки?

Гра «Прочитай і запам’ятай» (приказки – за вибором учителя)

1. Конкурс знавців скоромовок.

Своєрідним фольклорним жанром є скоромовки. Їх цінність полягає в тому, що в них підбираються слова, вимова яких вимагає певних зусиль і сприяє виробленню дикції, правильної артикуляції, що підвищує культуру мовлення. Наш народ любить скоромовки тому, що їх виконання сприймається як весела забава: той, хто прагне швидко продекламувати скоромовку, часто потрапляє в кумедне становище, «спотикаючись» чи перекручуючи слова.
Конкурс на краще виконання скоромовок

1. Ковпак на ковпаку, під ковпаком ковпак.
2. Росте липа біля Пилипа.
3. Розкажу вам про покупки, про покупки, про покупочки мої.
4. Хто про Прокопа, хто про Прокопиху, хто про Прокопових дітей.

Гра «Склади скоромовку»
сороку                 піймати               морок
а                 хитру                            на               сорок                            сорок
морока                сорок                            сорок
(Хитру сороку піймати морока, а на сорок  сорок – сорок морок.)

1. Підсумок конкурсу
2. Народна мудрість, фольклор, шліфується віками, наче каміння на морському узбережжі. Він надає силу й розум народові, є прикрасою літератури й мистецтва.

Нагородження переможців.