Моральний вимір особистості (класний керівник Маньовська Галина Володимирівна)

Виховна година на тему:

Моральний вимір особистості

Мета:
Формувати моральні основи учнівської особистості; сприяти вихованню доброї: лагідної людини; виховувати потребу в самодосконаленні та самовихованні.
Обладнання:

1. Дерево мудрості. На його гілках – вислови:

“Добре ім’я краще від багатства”;
“Хто людям добра бажає, той і собі має“;
“Життя дано людині на добрі справи“
“Світ не без добрих людей“
“Посієш учинок, виросте звичка“
“За добро добром платять“
2. Написані на картках поняття “егоїзм“, “душа“ “щиросердечність“
“альтруїзм“, їх визначення за словником.
3.Зисловлювання відомих людей:
“З усіх наук, які людина повинна знати, найголовніша – наука про те, як жити, роблячи якнайменше зла і роблячи добро з якомога меншою витратою зусиль“ (Л.Толстой)
“Поведінка – це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя“ (В.Гете)
“Допоможи тому, хто несе тягар, а не тому хто покладе його поруч“ (Сенека)

Егоїзм– негативна риса характеру, що полягає у себелюбстві, байдужості до людей, постійному нехтуванні суспільними інтересами задля особистих інтересів.
Душа – внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями , почуттями. Сукупність рис, якостей, властивих певній особі.
Щиросердечність – сповнення щирості, відвертості, сердечності.
Альтруїзм –безкорисливе піклування про благо інших і готовність жертвувати для інших своїми особистими інтересами.
Епіграф: “Моральне начало в людині – найбільша таємниця і  найбільше диво“ (Софокл)
тип уроку: Форма діалогу – “вільний мікрофон”
Хід заняття (учні сидять по колу. Замикає коло класний керівник. Якщо хтось хоче щось сказати , йому передають мікрофон.)

Класний керівник: Ми з вами стали свідками переходу в нове тисячоліття. Така можливість випадає не кожному. Тому ви розумієте вагомість цього переходу для всього людства. Сьогодні ми з вами маємо скласти своєрідну хрестоматію моральних та духовних цінностей людства. Давайте поговоримо про людину, її духовну красу. Людина – єдність тіла, розуму, душі і духу. Як ви це розумієте?
Учень1. У драмі людській небагато дій:
Дитинство, юність , молодість і старість.
Роби, що хоч, ридай або радій –
Неси свій хрест. Все інше – позосталість.
Настане час, і піде все в архів,
Уламки долі винеси на сушу.
Життя – спокута не своїх гріхів,
Життя – це оббирання реп’яхів,
Що пазурами упялися в душу.
( Л.Костенко)

 

Кл. керівник: А тепер поміркуйте над такими питаннями:

1. Чи є “лакмусовий папірець” моральності людини?
2. Який аргумент ви навели б на заперечення своєму товаришеві. який сказав би : “Не всім же бути моральними”?
3. Що означає “духовна краса людини”?

(кожен висловлює свою думку)
Кл. керівник: Мораль (моральність) – це правила поведінки людини стосовно суспільства, інших людей і до себе. Давно відомо, що активна життєва позиція, працьовитість, моральність, свідоме ставлення до громадянського обов’язку значною мірою визначають долю людини і суспільства. Сьогодні ми гостріше, ніж будь-коли, відчуваємо падіння моральних цінностей і починаємо розуміти, що мораль – дивна наука : її наявність непомітна, але зате відсутність позначається фатальним чином. Вона була і залишається доленосною у ставленні до свого життя, але при цьому стає дедалі більше продуктом свідомої діяльності, предметом морального вибору, мети й сенсу життя. У вчинках людини виявляються не лише моральні якості, а й почуття.
Велике мистецтво – розуміти ближнього, бачити у ньому добрі, позитивні риси. А чи вміємо ми це робити? Чи вміємо сказати одне одному щось приємне, без лукавства, щиро?
Кл. Керівник:  дуже часто злу, нещиру людину асоціюють із безлистим деревцем. Але якби це деревце отримало вдосталь вологи, турботи. доброго, лагідного догляду,  можливо, на очах змінилося б: ожило, затріпотіло б листочками від вдячності, зацвіло б весняною красою, милуючи око. Сьогодні ми відчуємо життєтворчу силу добра і щирості. Кожному слід написати п’ять позитивних рис свого однокласника.  Вибираємо  найяскравіші риси, які характеризують друга.
(Учням роздають кольорові аркуші. Вони виконують завдання)
Кл. Керівник: Прикрасимо листочками наше деревце. Згодом ви матимете змогу прочитати відгуки своїх друзів про себе.
Учень2.: Такі моральні якості, як доброта, дружба, працьовитість, милосердя, чесність, взаємодопомога, любов є важливими стимулами вчинків, дій. Такі почуття, як самоконтроль, самодисципліна, сором’язливість утримують людину від протиправних дій, які знижують самоповагу. “Стань собі другом і ніколи не будеш самотнім”, – каже народна мудрість. Людина самокритична сама бачить, оцінює свої вади. А це – важлива передумова самовдосконалення. Здавна засуджували такі якості, як егоїзм, ненависть, зло. Вони діють, як бумеранг, – хто їх продукує, до того вони і повертаються. Життя це підтверджує.
Учень3: Я згоден із цим твердженням. Зло породжує тільки зло…Кращим за помсту є прощення. Тому треба вчитися перемагати свій гнів, бути поблажливим, терпимим до ворогів і не брати приклади з тих, хто вас зневажає чи кривдить. здатність людини прощати ближньому зло, не мститися йому, утримуватися від сварки свідчить про силу та красу людської душі.
Учень4: Доброчинна людина, як правило, великодушна до інших і безкомпромісна до себе. Пороки, що вражають душу, менш відчутні, але не менш значущі. А тому, скільки можеш, сам себе викрий, шукай проти себе докази, аналізуй учинки. Здавна джерелом моральності, що оберігає нас від поганих учинків, вважалася мудрість. Її основні ознаки: не допускати розбіжностей між словом і ділом; бути завжди собою; зважувати свої судження і вчинки; дотримуватися почуття міри; вдосконалювати душу; бути стійким, доброзичливим.
Кл. Керівник: Вам відомо 10 Божих заповідей. На основі цих заповідей відбувався розвиток православного людства, започаткувалася культура. Уся філософія побудована на фундаменті 10 заповідей  . Розмістіть за значущістю, на ваш погляд, у сучасному житті заповіді:

1. Возлюби ближнього як самого себе.
2. На зло відповідай добром.
3. Не кажи неправди.
4. Не кради.
5. Не вбивай.
6. Шануй своїх батьків, щоб продовжувалися твої дні на землі.
7. Не чини перелюбу.
8. Не суди ближнього свого.
9. Не бажай нічого , що є у твого ближнього.
10. Пам’ятай день суботній ,щоб святкували його.

Учень5: Даруйте людям добро, радість, не чекайте віддачі. Робіть добро тим, із ким ви,  можливо, зустрінетеся лише раз у житті. Пам’ятайте, що все повертається як бумеранг.
Учень6: У різних життєвих ситуаціях залишайтеся на висоті. Ніколи не втрачайте віри, життя смугасте і в ньому чергуються успіхи й невдачі, злети і падіння. У царя Соломона була каблучка, на якій було вирізьблено слова: “Усе минає. Пам’ятайте це. І радість не вічна, і сум не вічний. Умійте прощати».
Кл. Керівник: У нас на дошці є плакат із написами: Егоїзм, Душа, Щиросердечність, Альтруїзм та їх визначення. А як ви трактуєте ці поняття?
(роздум учнів)
Кл. Керівник: Дорогі діти! Я сподіваюся, що після нашої розмови ви станете уважніше ставитися до своїх рідних і близьких. Спасибі вам за вашу увагу й добре серце!

 

Класний керівник                             Маньовська Галина Володимирівна
11-Б клас