Казка про колобка

КАЗКА ПРО КОЛОБКА

 

 

Скачати

Реклама
Скачати

 

Ведуча 1:

 

З давніх-давен усі покоління захоплюються чарівним світом казок. Саме через них малеча дізнавалася про правду й кривду, добро і зло, любов і ненависть, і хотіла бути схожою на улюблених героїв

 

Ведуча 2:

Пройшов час… І ми вже починаємо дивитися на світ казки іншими очима. А як трактують сюжет старої, добре знайомої нам ледве не пелюшок казки, учасники агітбригади середньої школи №2  – слухайте, дивіться і … вчіться. (звучить музика)

Ведуча 1:

В діда й баби був синок –

Славнозвісний Колобок.

Здоровенький був хлопчак,

Круглолиций молодчак.

 

Ведуча 2 :

Був привітний, добрий, милий

І до праці не лінивий.

Старших себе поважав,

Меншеньким допомагав.

 

Ведуча 1:

Ось і він – все скік та скок,

Котить лісом Колобок!

 

Ведуча 2:

Казка буде починатись

Нам же друже, час сховатись.

(виходять)

 

Колобок🙁співає)

Я від баби втік, я від діда втік…

Тьху, ти… стара пісенька моя

Зараз нову знаю я.

(співає нову пісеньку)

Розумний, добрий Колобок,

Я по стежині скік і скок.

Здоров’я добре, славне маю

Бо не палю і не вживаю.

(чути голос)

Ой, у лісі хтось гукає,

Заблукав, чи щось шукає.

(виходить Вовк )

 

Вовк:

Колобок!!! Будь здоровенький!!!

Щось не бачились давненько.

Що по лісі ти блукаєш,

Може друзів ти шукаєш?

Ну а я, бач, друга маю,

З ним палю, і з ним гуляю.

Ми з цигаркою скрізь вдвох (обнімає Нікотина).

Чи закуриш, Колобок?

 

Колобок:

Не звикатиму палити

В лісі нічого диміти,

Що скажу своїй я нені

Як болітимуть легені,

Горло, бронхи, голова

Ой біда, тоді, біда.

 

Вовк:

Хочеш ти здоровим бути?

Смішно навіть таке чути.

Ой, кумедна паляничка

Закурив би тишком нишком.

І для серця те потіха,

Тягне дим, як з того міха.

На дивак, поки прошу,

Я бабусі не скажу.

 

Колобок:

Як з цигаркою дружити,

Будеш ча-а-а-сто ти хворіти.

Той проблем багато має,

Хто так згубно зловживає.

В того зуби як пеньки,

В того плутані думки.

І того долає втома,

І проблеми в школі, в дома.

І хоча життя не миле

Кинути ж немає сили.

 

Вовк:

Кинути? Хіба проблема,

Це для мене не дилема,

Я вже кидав і не раз.

 

Колобок:

Й знову палиш? От так-раз!

 

Вовк:

Палю я , бо я  мужчина!!!

Ти ж печена гарбузина,

Геть з дороги, бо як дам

То закажеш й ворогам.

 

Колобок:

Вовче-друже, схаменися,

І довкола подивися,

Бо здоров’я не залізне,

Спохватишся – буде пізно.

Друга вибрав ти невдало,

Хіба звірів в лісі мало?

 

Вовк:

Сам розумний – розберуся,

З мене що? Вода як з гуся!

 

Колобок:

Треба звідси-бо втікати,

Вовку бач, на все начхати.

Побіжу скоріш від диму…

Чий то голос з лісу лине?

(покотився співаючи свою пісню)

(Входить Ведмідь)

 

Ведмідь:

Славний я Ведмідь – нівроку,

Тільки, щось стріляє в боки.

Та не дуже я тужу,

З Алкоголем я дружу.

О! Дивися Колобочок,

Із долини на горбочок.

Кликнемо хай буде третім,

А закусимо ми етім… (показує на огірок)

 

Ведмідь:

Будь здоровий Колобочку,

Йдем за пивом, он, де бочка.

Там і вихилим чарчину,

Будеш гарний ти хлопчина.

Разом втрьох ми загуляєм,

З нами йди – ми пригощаєм.

Де горілка є і вина,

Всяке море по коліна.

 

Колобок:

Стріляний я горобець,

Колобок я – молодець.

Хай як хто собі мудрує, –

Алкоголь усе руйнує.

Пити звичка препогана,

Бо не друг тварина п’яна.

З лихом друже, ти зв’язався,

Звичці згубній, злій піддався.

 

Ведмідь:

Йдемо з нами – третім будеш,

Діда, Бабу враз забудеш.

Погуляємо на славу,

Як, знайдем собі забаву.

 

Колобок:

Схаменися, любий друже,

Скільки щастя в лісі, в лузі.

Чи не краще прогулятись,

Травам, квітам милуватись.

 

Ведмідь:

Ну й дурний, ну і зануда,

Досить нам розмов цих буде.

Ти котись, собі, хлібино,

Ти малий, ти – ще дитина.

 

Колобок:

Що ж бувай ведмедю-друже,

Жаль тебе, ой жаль, ще й дуже…

Зрозумієш ти провину,

Змій зелений вб’є тварину.

(покотився далі співаючи свою пісеньку)

 

… Ой, а хто це на горбочку,

Жде мене у холодочку?

Щось тримає у пучечку,

Чи не мак там у мішечку?

 

Лисиця:

Я давно тебе чекаю,

Кайф, дивись, в руках тримаю.

Хоч – пожуй, хоч – уколися,

Стій стовпом, … а хоч звалися!!!

 

Колобок:

Кумонько, ти мов здуріла,

А чи може захворіла.

Ой не добрі в тебе друзі!

Що шукаєш ти у лузі?

 

Лисиця:

Кращий друг – то є Наркотик,

Він не мишка і не котик,

Та ласкавий, ніжний, щирий,

Подивись, який він милий.

(показує на Наркотика)

 

Колобок:

Ну й потвора, ну й дурман,

Підступ, зрада і обман!

Утікай, поки не пізно,

Потім буде гірко, слізно.

 

Лисиця :

Що ти мелеш, головешко?

Він дурман?! Ах ти… вервешко!!!

Як візьмусь, то так покотиш,

Що наб’єш пісочку в ротик!!!

Хто тебе захоче  слухать ,

Не турбуй мої ти  вуха.

Нам з наркотиком  кайф ловити, –

Інших ти  іди  учити.

 

Колобок:

Ой лисичко, ти в омані,

Піддалася ти дурману.

Він зведе тебе в могилу,

Забере останні сили.

 

Лисиця:

Ох, набридла вже ця пика,

Сядь мені лиш на язика.

Як колись моя бабуся,

Проковтну – не подавлюся.

 

Колобок:

Пам’ятаю той урок, –

Та не той я Колобок!

Ну а ти, Лисичко, мила,

Собі драну свитку зшила.

Що ж, бувай, мені пора, –

Казку слуха дітвора.

Треба звірів виручати,

Бо вже казки не впізнати.

Знаю, в лісі є лікарня, –

Персонал там дуже гарний.

Заєць там за терапевта,

Поговорим з ним відверто.

(котиться і співає свою пісеньку)

(зустрічає Зайця)

 

Колобок:

Зайчику! Ой виручай,

Горе влізло у наш край.

Вже біди у лісі повно,

Звірі курять поголовно.

А Лисичку той дурман,

Оповив, немов туман.

І чи є якісь поради,

Вивести шкідливі вади?

 

Заєць:

Є, звичайно, тут одна.

Всім нагадує щодня,

Що шкідливі звички треба,

Не пускати в дім до себе.

Й берегти своє життя,

Бо не буде вороття.

Треба звірям в полі, в лузі,

Вибирать хороших друзів.

А хто ходить у дурмані,

Має звички препогані,

І малят навча лихому,

Наганяє смуток, втому, –

Проженем того із казки,

Позриваємо з них маски.

(вбігають звірі)

 

Лисиця:

Ой, не треба, пожалійте…

 

Вовк:

Ображати нас не смійте…

Ведмідь:

Як же будем ми без казки?…

 

Разом:

Пожалійте нас, будь – ласка!!!

 

Вовк:

Ми вже будемо всі чемні,

І хороші і приємні.

Проженем погані звички

І в Ведмедя, і в Лисички.

(проганяють)

 

Всі:

Геть потвори, геть від нас,

Геть з дороги, щезніть враз!

 

Ведмідь:

Не чіпляйсь алкоголю,

Я з тобою не дружу.

 

Лисиця:

Ой, бридота, ой, гидкий,

Тай причепиться ж наркоша ?!!

 

Вовк:

Дим важкий стоїть у носі.

Як терпів тютюн  я досі?

 

Лисиця:

Ми тепер вже не такі.

Вернемось в старі казки.

Вовка-брата підлікуєм,

Вставим зуби. Вовче, чуєш?

 

Вовк:

Зуби кажеш? Оце да!

От зрадіє дітвора!

Перестану я курити –

Буду танці виводити.

Із лисицею –кумою

На паркеті я

 

Ведмідь:

З Алкоголем я розстанусь,

Знову сильним, дужим стану.

І когось, як змучить втома,

З лісу віднесу до дому.

І з Солом’яним Бичком

Поборюся я бочком.

 

Лисиця:

А я стану ще хитріша,

І проворна й розумніша.

З спортом, танцями здружуся.

Може, ще де пригоджуся?

 

Заєць:

Що ж повірим друзі їм,

Любим казочкам своїм?

 

Діти:

Так!!! Так!!! Так!!!

 

Колобок:

Дам я вам кілька порад

Як уникнути цих вад:

Слухайтесь своїх батьків,

Вчителів і лікарі,.

Щоб ніколи не хворіти,

Правильно у світі жити

І щоб вам завжди везло –

Виберіть в житті добро.

 

Всі:

Разом чесно будемо жити,

Вчитись добре і дружити.

І ніколи не колотись,

Не палити і не пити.

 

Ведуча1:

З вашої такої ласки,

Слухали ви нову казку.

Про шкідливість нікотину,

Алкоголю і токсину.

 

Ведуча2:

Казочка може й сумна,

Та мораль у ній одна:

Виростайте всі здорові,

дужі, мудрі , а не кволі

А наша ненька Україна всіх вас запевняє

про здоровя школярів вона завжди подбає

 

 

Be the first to comment

Leave a Reply