Сценарій вечора “Зустріч поколінь”

 Підготували Серкіс А.Р. та Кальченко С.Р.

 

Сценарій вечора «Зустріч поколінь»

(звучить гімн школи у виконанні ансамблю дівчат 10-а та 10-б класів)

 

І в.   Не за синіми високими горами,

         не за дальніми глибокими морями,

         А в місті казковім, мальовничім

         Нас до себе рідна школа кличе.

ІІ в.   Ми не раз, ще будучи маленькі

          Пустували, в вікнах шибки били;

          Все прощала школа нам старенька,

          Всі гріхи за нас вона терпіла.

Ів.    В пам`яті не згасла та картина,

          Коли наші ще маленькі ноженята,

          Через твій поріг переступили,

          Ми тоді були зовсім малята.

ІІ в.  А тепер в життя  нове вступаєм

         Будувать  нам молоду державу.

         Молодечі сили прикладаєм,

         Щоб принести їй ще більшу славу!

Ів.   Дорогі друзі! Ми розпочинаємо  традиційний у нашій школі вечір зустрічі з випускниками.

ІІ в.  Добрий вечір,дорогі наші друзі!

        Добрий вечір. Правда, чудова ця фраза?

       Вона нас  зближує одразу.

 

  Ів.    Сьогодні, вважаєм,  якраз буде вчасно,

      Щоб у вас всіх був дійсно чудовий настрій.

      Упоравшись з ділом, хіба вам не варто

      Зустрітися з піснею чи навіть із жартом.

ІІ в. Свято сьогодні особливе.

      Сьогодні в залі зібрались свідки і учасники

      багатьох шкільних поколінь, різних за роками.

Ів .  Школа, навчання в ній поволі й безповоротно відпливає у минуле. І чим довшою буде відстань, тим чарівнішими і милішими серцю здаватимуться її обриси.

ІІ в.  Адже, в стінах рідної школи ти сам собі Кутузов,Рафаель.

           І перша буква, схована у магії слова , і перша цифра,

           Пробуджена у нескінченному ряду арифметичних знаків,

            І  перше кохання, і перша невдача – все це творить із нас               найдовершенішу суть самої природи, Ім’я їй – Людина!

І в.    Цей рік для одинадцятикласників особливий.

            Це останній рік навчання в школі,

            А потім підуть зустрічі, вітання, спогади.

            Ви спитаєте, як нам живеться? Ми відповімо:  як у казці!

ІІ в.     А казка наша починається так:

            «Не за синіми високими горами, не за синіми глибокими морями. А ось тут – в містечку історичнім жила-була школа невеличка».

Ів.  І кожного року до неї приходили нові учні,

             І кожного року її покидали випускники

             Та йшли в іншу, не шкільну країну.

ІІ в.  Дорогі наші випускники, шановні вчителі та учні для вас звучить цей  музичний номер. Співає учениця 10-б класу Ковалишин Зоряна.  «Любима школо».

І в.    Коли світять зорі – шлях стає світлішим,

коли є міцні дуби, що тримають небо,- молодим пагінцям рости       простіше,

коли поруч відчуваєш дружнє плече – ідеш впевненіше.

ІІ в.  Коли є мудрі вчителі та директор – вчитися легше, адже є на кого рівнятися, є на кого покластися.

До слова запрошуємо директора школи Володимира Григоровича  Кравчука.               

І в.   50 років – багато це чи мало?

ІІ в.  Багато,бо вже 50!

           Мало,бо це тільки пів століття!

І в.   А зараз ми зрозуміємо це за 90 секунд.

(Відео»Життя жінки за 60 сек»)

ІІ в.  У нашому залі присутні випускники 1965 року, класними керівниками яких були Климчук Ніна Миколаївна   та  Халіман Олександра Дмитрівна.

 (презентація фото  шкільні роки 1965р.)

I в.   Тож вітаємо випускників теплими оплесками і запрошуємо до слова.

ІІ в.   Прошу представитись і поділитись спогадами, розповісти про себе.

(після розповіді вручаємо блокноти)

   Для вас співає учень 10-а класу Пастушок Дмитро. “ Шкільна любов”.

 

 

I в. Літа, літа, чом ви не журавлі?

    Чом вас не можна з вирію вернути?

    Чом юності щасливі, добрі дні

   За 40 літ ніяк не можна вам забути

II в.   У 1975 році продзвенів останній шкільний дзвінок для учнів 10- А ,  10-Б класів під керівництвом Зіновія Васильовича Дубаса та Галини Антонівни Романюк.

I в.  Отож, запрошуємо випускників на сцену.

II в.  Давайте запитаємо в наших дорогих гостей, чи вдалося їм стати тими, ким мріяли, що їм у цьому допомогло і що вони б порадили нашим випускникам.

I в.  Чи знаєте скільки років має ваша рідна школа?

II в.  Ми вам підкажемо 15 років тому було 55 , а через 30 буде 100.

Iв.  Так, нашій школі 70!А на згадку про нашу школу ми даруємо вам блокноти.

 Для вас співає Кравець Христина з мамою, яка є випускницею  нашої школи. Пісня “Родина”.

II в.  Народна мудрість каже: « Перший свій поклін – віддай батькам, вони тебе зростили. А другий – дай учителям, вони тебе навчили!»

I в.  Сьогодні свято спогадів і свято сподівань

Минулого і майбутнього прекрасна й світла мить

Та в мить таку ми згадуєм щоразу,

Людей, котрі не з нами зараз тут.

Тих, що на віки перейшли життя межу,

Та в пам’яті живі і вічно будуть жити.

ІІ в.  Вічно живими, енергійними, веселими, добрими, залишаються в нашій пам’ яті вчителі, яких на жаль немає серед нас.

(Відеоролик  «Відійшли у вічність»)

Iв.  Ще в дитинстві ти ходив у трави

Гомінливі, трепетні ліси,

Де дуби мовчали величаво

У краплинах ранньої роси

З того часу 30 літ минуло

Як останній дзвоник задзвенів.

(презентація фото шкільні роки 1985року)

ІІ в.  Раді вітати дорогих гостей в нашій залі, які закінчили школу 30 років тому.. Запрошуємо до спілкування.

Ів.  Чи поринули ви у спогади, переглядаючи ці слайди?

(виступи кількох випускників)

IІв.  Порадьте нам, учням:

–         Як досягнути успіху в житті?

–         Правила щасливого життя?

 

I в.  Дякуємо вам за спілкування, за корисні поради. І прийміть від нас цей маленький подарунок.

II в.   Запрошуємо випускників 1995року.

Це випускники, які не навчались у 4 класі, але закінчили 11 класів. Вони були піонерами, але вже не були комсомольцями. Це випускники незалежної України.

I в.  Вітаємо цих оригінальних випускників, 11-А, 11-Б, 11-В та їхніх класних керівників Маньовську Галину Володимирівну, Бзому Євгенію Владиславівну. І дуже сумуємо з того, що класного керівника 11-В класу, Сухецької Дарії Романівни, вже більше немає з нами..
ІІ в.  Запрошуємо на сцену наших випускників, серед яких є і наш класний керівник Кальченко Світлана Романівна.

(бліц опитування)

–         В чому полягала ваша оригінальність?

–         Як це вам вдалось не бути у 4 класі?

–         Хто такі піонери?

–         Чи шкодуєте, що ви не стали комсомольцями?

I в.  Ми віримо в те, що ви стали хорошими людьми, життєва школа стала найсуворіша. Зараз ми перевіримо вашу життєву науку і запрошуємо Вас на екзамен спогадів дитинства.

ІІ в.  Відповідайте без підготовки, щиро, відверто. Ніхто не повинен залишитися на повторний курс, а екзаменаційна комісія-це усі присутні в залі.   ( отримують запитання і дають відповіді)

  1. Як звали вашого сусіда по парті?
  2. Чи закохувались ви в своїх однокласників?
  3. Який клас шкільних років запам’ятався найбільше?
  4. Ваш улюблений предмет, чому?
  5. Про кого із своїх вчителів ви хочете розповісти?
  6. Ким ви хотіли стати і ким стали?
  7. Чи збулись ваші мрії?
  8. Скільки разів ви відвідували кабінет директора?
  9. 9.    Як змінилася наша школа або що нового ви помітили заходячи сюди?
  10. Яку школу відвідують ваші діти?
  11. Чи вірите в любов з першого погляду?
  12. Чи списували ви домашнє завдання? У кого?
  13. Що з того, що ви вивчили в школі найбільше пригодилося у житті?

Ів.  Шановні випускники…ви, дійсно стали справжніми людьми, за 20 років., не розгубили чесності, щирості, гумору. На сьогоднішньому екзамені ви були справжніми учнями, отримуєте найвищі бали(оплески, вручаємо буклети)
ІІв.  Для усіх присутніх змучить музичний номер.

 Художній номер.(співає  учениця 10-а класу Богуш Наталя. “Пристрасть”)

 Ів. 10 років, як розправили ви крила,

10 років, як залишили свій клас,

10 років, мов хвилина пролетіли,

І сьогодні ми вітаємо всіх вас.

(презентація фото учнів)

ІІв. Вітаємо і хочемо ближче познайомитися з вами, почути, що відбулося за ці короткі  десять років.

Ів.  У 2005 році ви вийшли зі стін школи. Класними керівниками яких були: Лещишин Ольга Марківна, Петриняк Валентина Василівна, Почапська Галина Миколаївна і Сухецька Дарія Романівна.

ІІ в. Запрошуємо вас на сцену разом із класними керівниками. А згадайте, дорогі випускники, скільки пригод і смішних історій було у вашому шкільному житті.

Ів. Наприклад:на уроці мови вивчається тема”Префікс”. Після пояснення  учитель запитує дітей:

-Чи зрозуміли ви мене?

-Зрозуміли.

-То хто наведе приклад з префіксом “пре”?

-Поїзд пре, – відповів учень.

(розказують історії)

IIв. Стільки часу найближчою людиною в школі для вас був класний керівник. Скільки теплоти, любові, материнської ласки віддали вам, своїм вихованцям.

. Які терплячі, все-таки, ті класні керівники. Якусь ідею подавали, ходити в школу заставляли. А ще до пізньої пори робили з вами вечори.

IIв.І не помітно вчили вас добру,порядку кожен раз. І стільки вистачило сили: людей порядних з вас “ліпили”. І поміж іншими людьми хороші, чесні стали ви. Несли вам серце на долоні, ну а в самих сивіли скроні.

Iв. Я думаю, ви здогадались, що зараз надаємо слово класним керівникам.

(виступають кл. керівники)

ІIв. Вже 5 літ, як не кличе на уроки шкільний дзвінок, не  виходять до дошки відповідати, не сидять за партою випускники 2010 року. Ми зараз це змінимо і повернемось у ці роки. 

( презентація  фото учнів 2010 року)

Ів. Просимо випускників та класних керівників Виговську Ірину Всеволодівну та Смолінську Надію Петрівну на сцену.

 

ІIв.  Чи готові ви люб’язно поспілкуватися з нами?

Отже, перше запитання:

1. Яка історія шкільного життя вам запам’яталась?

2. Щоб ви порадили теперішнім випускникам?

3. Розкажіть про успіхи, про щось цікаве і важливе у вашому житті.

І в. Ми зрозуміли, що ваші шкільні роки були незабутніми. Дякуємо вам.

Доречі, в залі присутні випускники, які закінчили школу 35 років 25,15років тому.  Ми  радо вас вітаємо у стінах  нашої школи гучними оплесками.

З нетерпінням чекають виходу на сцену випускники 2014 року. Вони хочуть розказати нам про першу сесію, про життя студентське, про все цікаве, що відбулося з ними за цей коротенький період .

  І запрошуємо до спілкування самих активних і сміливих.

ІIв. Життя, яке чекає нас за порогом школи,

Не зовсім таке, яким ми його іноді уявляємо.

В кожного у цьому житті своя дорога,

Свої злети і падіння, досягнення і невдачі,своя доля.

(відео ролик новорічне привітання президента)

І в.2014 рік.. саме він, змінив нас усіх, змінив нашу Україну, змінив ставлення інших країн світу до нас українців. На долю старшокласників випало активно підтримувати Євромайдан та учасників революції.

ІIв. Сьогодні ми в скорботі і з великою вдячністю згадуємо Героїв Небесної сотні, котрі відтепер постійно споглядатимуть за нами та нашими вчинками. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей  у споконвічно європейській державі. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них-молоді, сильні. Ті, хто лише починав жити…

(без оголошення співає Пастушок Дмитро “ Все мине”)

Ів. На жаль, продовжує проливатися кров за соборність України. Територія Донбасу перетворилася на зону АТО, куди відсилають найкращий цвіт нації. Серед таких молодих хлопців були  Віталій Бахур, Ігор Черняк випускник нашої школи,Михайло Ковальчук та  Володимир Салівончик наші земляки, які загинули за наше майбутнє. Україна у справжній скорботі…   

   ( під час тих слів на екран йде фото загиблих)                               

                               Вірш «Вдячна вам» читає учениця 10-а класу Яблонська Ольга.

 

Захисники мого народу,

Я вдячна Вам!

Й вклонившись низько до Землі,

Подякувати хочу Вам усім…

               За те,що зранку у кімнаті,

              Я сонце бачу у вікні,

              За подих кожний на моїй Землі,

             Я вдячна Вам усім!

Вам не страшні ні кулі, ні гармати,

Ваш страх-це більше не побачить мати…

Ви впевнено крокуєте до перемоги,

Підтримку відчуваючи народу.

                        Я дякую за рідну мову,

                        За Батьківщину, а життя,

                        Й вклонившись низько до Землі,

                       Подякувати хочу Вам .           

IIв.  Вшануємо  світлу пам’ять героїв.

                        Молитва

Моліться, люди України,

За тих, хто на передовій!

Моліться за чужого сина,

Щоб вас колись потішив свій!

Ті хлопці нам не є чужими,

Бо нашу волю бережуть.

Вони не знають,чи живими

До матері колись прийдуть….         

 

Ів . Ми усі щиро дякуємо і вклоняємось до Землі нашим захисникам. Завдяки їм ми сьогодні мали можливість ,під мирним небом Золочева, зустрітись  і поринути у спогади.

ІIв.  Ми майбутнє України, нам жити на цій Землі.

Ів.  Українському народу не потрібно співчуття-потрібніпатріоти. Потрібні ми.

ІIв.  І ми готові бути гідними громадянами нашої України. Прикладемо усіх сил,щоб Україна ніколи не стояла на колінах.

(звучить  пісня Скрябіна “ Сам собі країна” . Співає ансамбль дівчат)

Заключна частина

Ів.  Не сумуй, випускник, на прощання,

 

ІІ в . Посміхнися скоріше, давай,

 

Ів. Побажай виконання бажання,

 

IIв. Нових зустрічей всім побажай.

 

Ів. Шановні випускники!

Добра і радості бажаєм,

 

ІІ в . Здоров’я вам на всі літа.

Ів.  Хай сонце весело сіяє,

 

ІІв.     Хай Україна процвітає.

 

Ів.  Хай щастя панує у вашому домі,

 

ІІв.  Хай успіх крокує із вами завжди.

Ів. Та Матінка Божа вас міцно боронить

 

ІІв. Від зла та недуги, від горя й біди.

 

Ів. Тож дай вам , Боже, у мирі жити,

 

IIв. Щоб завжди руки мали ремесло,

 

Ів. Щоб працювали в нашій Україні,

 

IIв. Щоб легко і щасливо вам було!!!

 

Ів .Дякуємо за увагу!

 

IIв. До нових зустрічей, до щирих спілкувань!

(Звучить вальс)

Сценарій вечора зустрічі випускників.

Коментарі із Facebook

Be the first to comment

Leave a Reply