Шашкевич Маркіян Семенович

Маркіян Семенович ШашкевичМаркіян Семенович Шашкевич (6 листопада 1811 Підлисся, — †7 червня 1843) — український письменник, поет, культурно-громадський діяч, священик, речник відродження Західно-Українських Земель. Зачинатель нової української літератури в Галичині. Очолив «Руську трійцю», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською.

Народився в селі Підлисся Золочівського повіту (Галичина) в сім’ї священика. В 1838 році закінчив Львівську духовну семінарію і був вільним слухачем Львівського університету. По закінченні семінарії був священиком по селах Львівщини.

Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем (див. «Руська трійця») згуртував національно свідому молодь (крім названих, Г. Ількевич, І. Білинський, Ф. Мінчакевич, М. Козловський, А. Величковський та ін.) на боротьбу за національно-культурне відродження на західних землях, зокрема за відродження народної мови в письменстві й церковних проповідях. Вислідом їхньої діяльности була поява фольклорних збірок «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), а головно альманаху «Русалка Дністровая» (1837), яка вирішально вплинула на національне відродження й розвиток української літератури в Галичині.
|Перший вірш Шашкевича «Голос галичан» з’явився в друку 1835. Його поетична спадщина відносно невелика, але високо оцінена І. Франком та ін. пізнішими дослідниками. Крім кількох інтимно-ліричних поезій («До милої», «Туга за минулим», «Думка»), Шашкевич писав переважно вірші патріотичного характеру («Руська мова», «Дайте руки», «Слово до чтителей руського язика», «Побратим», «Лиха доля» та ін.), також на історичні теми: «Хмельницького обступлення Львова», «О Наливайку», «Болеслав Кривоустий». 1836 Шашкевич опублікував брошуру «Азбука і Abecadlo», спрямовану проти спроб заведення в українській мові латинської абетки. Шашкевич переклав частину «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма (Євангеліє від Матея і Йоана) на народну мову (1842). Посмертно Я. Головацький видав його «Читанку» для малих дітей (1850).
Могила Маркіяна Шашкевича у Львові
Могила Маркіяна Шашкевича у Львові.

Помер Шашкевич у злиднях від туберкульозу і був похований у Новосілках Лісних. Слава його як будителя національної свідомості й зачинателя нової української літератури в Галичині почала зростати посмертно. 1891 тлінні останки його перенесено до Львова. 1911, у століття народження письменника, відбулося величаве шашкевичівське свято з поставленням йому на Білій Горі хреста-пам’ятника. 1959 у Підлиссі відкрито літературно-меморіальний музей, а 1962 там таки поставлено бронзове погруддя Шашкевича. За новіших часів культ Шашкевича зростає як реакція на русифікацію України й асиміляцію українців у діаспорі. У Вінніпезі (Канада) засновано Інститут Маркіяна Шашкевича (1961), який з 1963 видає збірку «Шашкевичіяна» (до 1985 — 39 чч.) та «Бібліотеку Шашкевичіяни» (редактор М. Марунчак). Там таки поставлено бронзове погруддя Шашкевича і його ім’ям названо місцевий парк.

Твори

“Веснівка”
“О Наливайку”
“Олена”
“Руська мова”
“Слово для чтителей руського язика”
“Хмельницького обступлєніє Львова”
“Ярослав”

Коментарі із Facebook

Be the first to comment

Leave a Reply