Народ, який має кращі школи,-
це перший народ;
коли він не перший сьогодні,
буде перший завтра.
Тимофій Лубинець
Мрія про найкращу школу нікого не оминає, ніхто не стоїть осторонь цього питання. Кожен учень хоче навчатися у хорошій школі, усі батьки дбають, аби їх діти були оточені опікою, здобули глибокі знання та добре виховання, та, зрештою, кожен директор чи вчитель прагне працювати в особливій школі, у якій панує атмосфера взаєморозуміння, прагнення до високого, „розумного, доброго, вічного”…
Будь-яка мрія може стати реальністю, якщо правильно поставити мету та докласти спільних зусиль, розуму та наполегливості.
Свою історію школа розпочала у 1944 році . У країні друга світова війна, серце ще здригається від вибухів, ще чути відголос плачів, розпачу і зневіри , а подвір’я , де тепер знаходиться Золочівська музична школа заполонила галаслива дітвора, яка прийшла на перший урок у новостворену середню школу, директором якої став учитель німецької мови Дмитро Миколайович Литвин. Влітку 1945 року у місті відкрили ще одну школу, з того часу вона стала Золочівською жіночою середньою школою №2 і була розміщена у приватному будинку заможного поляка , в якому тепер знаходиться Управління праці та соціального захисту населення.
У новому приміщенні школи учнів радо вітала директор Марія Іванівна Жуйкова, завучем школи став учитель укр.мови та літератури-Андрій Миколайович Грабовецький .Талановиті та доброзичливі , молоді і натхненні , у вирі складного часу , вони першими проклали нашій школі шлях на освітянській ниві , хай нелегкий , але багатий і славний , позначений добрими ділами , невтомними пошуками , талановитими учнями . Тоді у школі навчалось лише 300 учнів у польських та українських класах і працював 21 учитель.
З 1945 по 1954 рр. школа була жіночою , хоча у 10-му класі навчалися троє хлопців, і серед них –майбутній завуч школи- Микола Данилович Піхур . У цей період директором був Калітинський М.П.
Перший випуск школи відбувся у 1946 році. Впродовж 1954-1958 років кількість учнів зросла до 600, директором школи була Ніна Іванівна Брижко.
Урівноваженість і доброта , принциповість і працьовитість , велика педагогічна майстерність і висока інтелігентність вирізняли цих керівників.
Розлетілися по світу перші учні, які навчалися в недостатньо обладнаних приміщеннях, часом не маючи необхідних підручників, але з великим прагненням до пізнання. Вони назавжди зберегли у пам’яті незабутні роки навчання і постаті тих, хто вчив їх розумного, доброго, вічного.
Неодноразово школа змінювала своє місце розташування : у приміщенні дит. сад. №5, у корпусі , де зараз готель”Україна” , у теперішній Станції юних техніків і по вул. Пушкіна. Школа постійно змінювалася: збільшувалась кількість учнів, уже навчалися разом хлопці і дівчата , і разом з тим школа поповнювалася молодими вчителями .
З 1963р. до 1982р. керівником школи стала М.Л. Скорик , яка до цього була незамінним завучем. За час її керівництва школа, яка на той час вже знаходилась у теперішньому старому корпусі , почала добудовуватися : 15 нових класів, гардероб, майстерні, спортзал чекали на учнів . Марія Луківна була з тих керівників , яка не лише нарівні з учителями бралася за роботу, але й у кожній справі була неперевершена. Вона знала все про школу і вчителів , вміла знайти підхід до кожного учня і завжди робила це доброзичливо , з великою повагою.
Школа жила, зігріта любов’ю великих учителів, що залишили помітний слід в історії закладу. Педагоги давали міцні знання, учні часто здобували перемоги на районних та обласних рівнях . У 1968 році школа посіла перше місце в республіці із збирання макулатури і за це була нагороджена поїздкою до Санкт-Петербурга ( Росія). Команда школи мала ІІ місце в республіці у військово-спортивній грі « Орлятко».
У 1972 році команда школи з військово-спортивних ігор « Зірниця» здобула перше місце серед команд 15-ти республік колиш-нього Радянського Союзу, що відбувались у Бресті. Трохи згодом у 1977 наша команда знову здобуває перемогу в Україні і почесне ІІ місце у Радянському Союзі.
Учителі запалювали своєю енергією молодь, наповнюючи творчою атмосферою школу. Для розвитку учнів працювали ансамбль бального танцю, вокально-інструментальний ансамбль, ансамбль хлопчиків, хор старшокласників , які часто займали призові місця в районі та області. З різних районів області приїздили делегації у шкільний Музей бойової слави. Слова подяки, залишені ветеранами 332-гої стрілкової дивізії , які визволяли наш район від фашистів, неодноразово перечитувались учнями різний випусків. У 1987 році Загін юних інспекторів руху зайняв І місце в області і став учасником республіканських змагань, що проходили в таборі « Молода гвардія » ( Одеса).
Кращим у районі був визнаний учительський хор. Саме вчителі нашої школи були ініціаторами різних концертів і добрих справ у місті та районі.
З 1982р. СШ №2 м. Золочева очолював Теодор Григорович Денисів, який продовжив розбудовувати школу. У новому приміщенні розмістилися шкільна їдальня, тир, 15 класних кімнат, актова зала, кімнати естетичного виховання . Разом з тим було реконструйовано приміщення по вул.В. Івасюка . На місці одноповерхового гуртожитку для учнів із сільської місцевості виріс двохповерховий будинок, в якому була бібліотека, майстерні по обробці металу, кабінети обслуговуючої праці та швейної справи, кімнати для занять шкільного духового оркестру. З 1986 року розпочато будівництво критого плавального басейну.
Теодор Григорович умів організувати вчителів, батьків, які своїми руками облаштовували школу, робили все для того, щоб вона була найкращою у місті. У ті роки школа налічувала більше 2 тис. дітей, тому навчання було організовано у дві зміни .
Після нього з 1989 по 1996 роки важелі правління школою узяв на себе Володимир Йосипович Назар – високоінтелігентна людина, добрий учитель, розумний математик, який продовжив роботу по підтримуванню школи в належному стані.
З 1997 р. по 2002 р. очолював школу Володимир Андрійович Басараб – блискучий педагог , що пройшов шлях від вчителя фізики до завуча і директора.
У 2002 році колектив школи обирає директором енергійного голову проспілки Володимира Зіновійовича Бартошика. Заради високої мети – підняття престижу нашої школи – він умів поєднати досвід, мудрість, виваженість старших учителів із ентузіазмом, енергією, запалом молодих. Під його керівництвом школа суттєво оновилася і модернізувалася. Він об’єднав весь колектив у велику дружню сім’ю, яка не лише відмінно працювала, але й цікаво відпочивала. Започатковані ним традиції колектив школи продовжує і сьогодні .
Загалом за період свого існування наша школа випустила 9476 випускників, з яких нагородила 369 золотою медаллю, 211срібною.
Педагоги Золочівської ЗОШ І-ІІІ ст.№2 були переконані, що школа повинна мати своєрідний маяк, на який мусить рівнятися, – це постать відомої особистості, життя якої гідне наслідування для підростаючого покоління.
Золочівщина багата відомими людьми. Та у 90-х роках у нашому місті не було нічого, що б нагадувало про діяльність нашого земляка, священика, літератора, громадського діяча, Будителя Галичини Маркіяна Шашкевича.
Саме Маркіян Шашкевич у нашому краї першим відстояв життя українському слову, створивши абетку для школярів, випустивши у світ „Русалку Дністрову”, яка стала першою заявкою народу Західної України про своє існування, про свою національну гідність. Це безстрашний отець Маркіян доносив Боже Слово до своїх прихожан їх рідною, близькою кожному мовою. Він був генієм, взірцем, ідеалом багатьох поколінь українців. Таким залишається і для сучасників.
З метою збереження і передачі нащадкам усіх кращих надбань національної культури, виплеканих українським народом впродовж століть, у 1992 році школі було присвоєно ім’я Маркіяна Шашкевича. Це велика честь для учнів та вчителів школи і відповідальний обов’язок гідно його нести.
Сучасна школа ставить перед собою ряд проблем, котрі стосуються навчально – виховної, пізнавальної діяльності учнів. Одним із найважливіших завдань школи є повернення із небуття духовних надбань мудрих предків.
На сьогоднішньому етапі розвитку суспільства наші учні дуже часто стають соціальними сиротами, їх, у кращому випадку, виховують дідусі і бабусі, а у гіршому – вулиця, телебачення. Саме тому на плечі вчителя, вихователя і загалом всієї школи лягає подвійна відповідальність за моральне виховання учнів. Адже саме їм будувати нашу державу, саме від їхніх знань, умінь, практичних навичок буде залежати те, якою стане Україна через п’ять, десять, двадцять років. Ми, педагоги, повинні бути свідомі того, що, виховуючи майбутнє покоління, ми самі вирішуємо, якою ж буде наша старість.
Як же вчити сучасного учня, на яких засадах будувати виховний процес, які методи та прийоми використовувати? І відразу приходять на думку слова М. Рильського: „Нема мудріших, ніж народ, учителів…”.Це свята істина. Нема сумніву в тім, що ми повинні сприяти прилученню учнів справами, розумом, серцем до самобутньої духовної і матеріальної культури рідного народу.
Відвідувачами шкільного музею „Шашкевич і Золочівщина” є не лише учні нашої школи, але й інших шкіл міста, району. Почесними гостями нашого музею були народні депутати України: Г.Удовенко, Ю. Павленко, Л. Григорович, Я. Кендзьор, В. Зубанов, Б. Костинюк, а також колишній голова Львівської ОДА П. Олійник, колишній начальник ЛОУОН П. Хобзей , учні та вчителі з м.Северодонецьк ( Донецька обл..) м. Перемишля ( Польща ) м.Шонінген ( Німеччина ).
Ми, нащадки великого Маркіяна, горді долучитися до пошукової, науково – дослідницької роботи у галузі шашкевичезнавства. На базі музею створено гурток народознавства. Однією із проблем, над якою він працює, є грунтовне вивчення життєвого і творчого шляху М.С.Шашкевича, його ролі у розвитку української національної культури на західноукраїнських землях у XIX сторіччі.
Живе слово Маркіянове, живе рідна мова, живе пам’ять про нього в серцях людей.
Члени гуртка і надалі продовжуватимуть пошукову та науково – дослідницьку роботу у галузі шашкевичезнавства.
У кожному класі є куток „Його ім’я носить наша школа”. Класні керівники розробили цікаві виховні заходи, приурочені пам’яті М. Шашкевича, та надіслали їх у редакцію газети „Позакласний час”. Маємо грамоти особливого зразка для нагородження переможців конкурсів присвячених М.Шашкевичу.
Дороговказом для дружнього колективу школи є слова Шашкевича « Сіймо, а збирати будемо». Рівняючись на великого просвітителя , ми утверджуємо гарні традиції – одна з яких – вшанування пам’яті М.Шашкевича. Щороку день 6 листопада розпочинається із спільних молитов за отця Маркіяна , за здоров’я вчителів, наших учнів та їх батьків, усіх, хто причетні до високого звання педагога. У цей день панує святкова атмосфера , школа наче вишиванка. В українських строях ми зустрічаємо гостей: проводимо різноманітні заходи, організовуємо усілякі конкурси, мистецькі виставки , екскурсії, концерти. Декілька років поспіль цей день ми вважаємо Днем школи.
Уже стало доброю традицією нашої школи на початку листопада, у дні, коли вшановуємо пам’ять про Славного Маркіяна, їхати у рідне село Підлисся, відвідувати музей – садибу, помилуватись чудовим осіннім краєвидом. Привертає увагу школярів старий дуб, колодязь – журавель, старовинний тин, на якому, як колись, висять глечики червоної і чорної кераміки. Такі екскурсії здійснюють учні та вчителі нашої школи.
Ми горді тим, що живемо на землі Маркіяна Шашкевича, маємо можливість ходити його стежками, спостерігати краєвиди рідної землі із Білої гори у Підлиссі, яку він оспівував у творах, вдихати чарівний аромат цілющих трав, що ростуть на її схилах.
Усвідомлюючи важливість самої присутності школярів на батьківщині Маркіяна Шашкевича, керівництво музею докладає всіх зусиль, щоб якомога більше дітей здійснили цю поїздку.
Щорічно влітку у школі працює оздоровчий табір „Стежками Маркіяна”, одним із напрямків якого є поєднання туристично-краєзнавчої та дослідницької роботи.
Сьогодні ми живемо у XXI столітті. Багато предметів побуту кінця XIX – початку XX століття, які зібрано у нашому музеї, тепер становлять неабияку цінність та привертають увагу відвідувачів. У міських квартирах, де зроблено євроремонт, немає місця для речей, котрі би передавалися родиною з покоління в покоління як реліквія, як символ, як пам’ять про минуле нашого народу. Та і сільські оселі з кожним роком осучаснюються. Ми розуміємо, що через декілька років багато цінних речей буде викинено на смітник, знищено, занедбано. Ми вважаємо своїм обов’язком не допустити цього на теренах Золочівщини.
Із цією метою під егідою ради музею на основі гуртка народознавства створено пошукову групу з ініціативних учнів, котрі є осередком пропагування важливості, доцільності пошуку і збереження у музеї старовинних речей. До цієї роботи залучено всіх учнів школи, вчителів, батьків. Ми віримо, що результатом нашої роботи буде поповнення музею новими експонатами.
У липні 2009 року наша школа, зокрема шкільний музей „Шашкевич і Золочівщина”, мала честь приймати почесних гостей з Америки, нащадків роду Шашкевичів – онука Антона Шашкевича (рідного брата Маркіяна Шашкевича) Михайла Шашкевича та його сина Антона (назвали на честь прадідуся).Пан Михайло (за фахом викладач-математик) видав 12 поетичних збірок, є автором статті про Маркіяна Шашкевича у збірнику „Шашкевичіана”( 1-2 випуск), давно займається вивченням родоводу Шашкевичів. Він приїхав в Україну з метою побувати в місцях, пов’язаних з родиною, зокрема з Маркіяном Шашкевичем, та познайомити свого сина з його Батьківщиною. Школа підтримує зв’язок з прямими нащадками М. Шашкевича. Ми сподіваємося, що спілкуючись з ними, дізнаємося багато нового і цікавого, що поповнить наші знання про родину Шашкевичів, збагатить інформаційні фонди шкільного музею.
У нашій школі є традицією проводити цікаві зустрічі, тематичні вечори згідно проекту „Зустрічі з цікавими людьми”. Неодноразово гостями нашої школи були Я. Яблонський, Т. Кукуруза, О. Кіс.
Надалі ми будемо підтримувати зв’язки з творчими людьми нашого краю, запрошувати їх на зустрічі з учнями, на шкільні свята. Адже вже сама присутність відомої людини, поета, творця робить свято урочистим, неповторним.
У музеї „Шашкевич і Золочівщина”, окрім зібраних і систематизованих матеріалів про відомих людей Золочівщини, ведеться робота по вивченню творчих доробків молодих талантів нашого краю. Ми слідкуємо за публікаціями їхніх творів у пресі, появою нових збірок, творчих доробків наших молодих поетів – земляків. У нас уже є збірки Анжеліки Пасічник, Катерини Тихонової, Ірини Білінської. На основі зібраних матеріалів маємо намір створити у музеї рубрику „Молоді таланти Золочівщини”. Стало традицією і проведення уроків музейного типу вчителями історії, географії і рідної мови та літератури.
Під егідою музею ведеться систематична робота з обдарованими творчими учнями нашої школи. Тут звучать схвильовані голоси юних декламаторів під час конкурсів художнього читання, вручаються премії імені М. Шашкевича учням – пропагандистам Маркіянового слова, активістам шкільного життя багато юних творців уже „видали” свої перші рукописні збірники, прикрасивши їх власними малюнками, оформивши за смаком, помістивши фотографію та коротку розповідь про себе.
Учителі – літератори допомагають вихованцям, дають поради, настанови. У музеї проводиться конкурс читання власних творів під назвою „Проба пера”.
Такі заходи допомагають молодим талантам розвиватися, вселяють впевненість у собі, оптимізм.
Відвідувачами шкільного музею „Шашкевич і Золочівщина” є учні нашої школи, інших шкіл міста, району, дорослі. Кожен, хто хоч раз побував у музеї, виносить із собою незабутні враження про зустріч із минулим. Звичайно, для різних груп у музеї проводяться екскурсії відповідно до віку, мети екскурсії. Члени ради музею, групи екскурсоводів постійно працюють над удосконаленням матеріалів екскурсій у плані диференціації для різного віку відвідувачів. Це робить екскурсію цікавою для всіх, захоплюючою і, безперечно, приносить велику користь.
Наша школа завжди урочисто вшановує М.Шашкевича. Систематично відбуваються свята, виховні заходи, концерти, проводяться конкурси.
Учні нашої школи беруть активну участь у загальноміських та районних заходах, присвячених Будителю Галичини. Вже традиційно кожного року в день народження М. Шашкевича всі учні та вчителі на чолі з дирекцією школи несуть квіти до пам’ятника у центрі міста, щоб віддати шану Великій Людині.
Уже декілька років поспіль екскурсоводи музею, учасники драматичного гуртка, кращі учні нашої школи на чолі з керівництвом музею „Шашкевич і Золочівщина” є делегатами Міжнародної зустрічі навчальних закладів, що носять ім’я М. Шашкевича. Ми маємо змогу поспілкуватися, обмінятися досвідом роботи, бути учасниками художньої самодіяльності, скуштувати страви польової кухні.
м. Перемишля, яку виплекав Юліан Бак, а тепер нею керує Петро Піпка, ми мали можливість ознайомитися з традиціями цього навчального закладу, які базуються на українських національних ідеях. У школі та у сім’ях учнів звучить чиста українська мова, всі одягнені у вишиванки, на високому рівні представлена художня самодіяльність. Приємно вражає, що, живучи на теренах Польщі, українська громада зуміла не лише зберегти, а й передати нащадкам дух українського патріотизму. Гарні враження залишилися у польських друзів про перебування у м. Золочеві. Вони гостювали у сім’ях наших учнів та вчителів, відвідали музей-садибу М. Шашкевича у с. Підлисся, нашу школу, музей, Золочівський замок, брали участь у Богослужінні в церкві оо. Василіян.
Отже, у шкільному музеї „Шашкевич і Золочівщина” ведеться пошукова науково – дослідницька, пізнавальна робота, організовуються навчальні екскурсії. При музеї діють драматичний та народознавчий гуртки. Учні підтримують зв’язки із відомими людьми Золочівщини, стежать за творчістю молодих поетів- земляків.
У музеї проводяться конкурси читання власних віршів „Проба пера”.
Члени ради музею, екскурсоводи підтримують зв’язки із навчальними закладами, що носять ім’я М. Шашкевича.
Найталановитіші учні удостоюються шкільної премії імені М. Шашкевича.
Ми не зупиняємося на досягненому. Звичайно, ми будемо продовжувати і зберігати всі традиції нашої школи та музею. У перспективі ми плануємо постійно збільшувати кількість музейних експонатів, працювати над створенням нових розділів у музеї.
Робота, що систематично ведеться у нашій школі та музеї, не пройде безслідно, а впаде, як добірне зерно, у добрий грунт – душі наших вихованців та дасть щедрі плоди. Ми щиро віримо, що наші учні будуть справжніми Людьми, адже їхнім взірцем та ідеалом є Славний Маркіян.
Втілюючи в життя ідеї М. Шашкевича, ми маємо повне право називати себе однією з кращих шкіл України, випускники якої прославляють свій народ і державу. Завітавши на нашу веб-сторінку в Інтернеті (www.zol-2.schools.lviv.ua), ви дізнаєтесь, чим живе школа тепер.
Оксана Патрик – заступник директора школи
У 2005 році директором призначено Володимира Григоровича Кравчука, який успішно керує школою, де навчаються 1166 учнів під егідою справжніх фахівців , майстрів своєї справи .Це 97 учителів , серед яких 5 учителів-методистів , 23 учителі із званням «Старший учитель», 24 учителі-Відмінник освіти України, 22 учителя нагороджено Грамотою МОН України. Неодноразово наші вчителі були переможцями районних та обласних конкурсів « Вчитель року», багато молодих учителів отримали перемоги в різних номінаціях районних конкурсів «Шукаємо молоді таланти ». Наполеглива праця педагогів помножена на творчі гении учнів дає хороші плоди – перемоги в районних та обласних олімпіадах , творчих конкурсах, спортивних змаганнях.Декілька років поспіль школа займає І місце за підсумками районних олімпіад.Не в диковинку для учнів уроки в комп’ютерному класі. Нові, небачені досі можливості дає робота з інтерактивною дошкою .У профільних класах наші учні роблять перші кроки до здобуття майбутньої професії.
Головний корпус школи
Предметом особливої гордості є наші випускники. Ми щасливі, що вони вміють лікувати людей , навчати учнів, створювати нові комп’ютерні програми, налаштовувати космічний зв’язок,обороняти наші кордони, будувати гарні будинки, вміють спекти смачний хліб, вміють зробити кращим довколишній світ. Багато учнів залишились працювати у нашому місті, досягнувши неабияких висот.
Завдяки старанням та наполегливій праці вчителя української мови та літератури світлої пам’яті Н.А.Зварич , колишнього заступника директора школи з виховної роботи О.В.Леськіва та допомозі всього педагогічного й учнівського колективів у школі в 1991 році було створено літературно – краєзнавчий музей „Шашкевич і Золочівщина”, де робиться все, аби не висихало життєдайне джерело народної мудрості і творчості, аби й завтра лунала українська пісня, милувала око наша вишивка. Шкільний музей є своєрідним центром, котрий об’єднує і згуртовує учнівський колектив. Він відіграє величезну роль у національному та патріотичному вихованні підростаючого покоління, формуванні національної самосвідомості громадян України.
Панорама шкільного музею
Свідченням плідної роботи музею є присвоєння йому в 2005 році звання „Зразковий музей” та участь у конкурсі „Україна 3000”, який організувала Катерина Ющенко.
Педагогічний колектив школи
Детальному, глибшому ознайомленню із життєвим, творчим та громадським життям Будителя Галичини сприяють систематичні екскурсії, навчально – пізнавальні поїздки на батьківщину поета.
Нащадки М.Шашкевича— Михайло та Антон Шашкевичі (США) у музеї школи
Золочівська земля багата талантами. У музеї зібрано цікавий матеріал про поета, священика о. Романа Дурбака, поета, композитора Теодора Кукурузу, поетів – земляків Ольгу Кіс, Ярослава Яблонського, Богдана Стельмаха, Михайла Масника. На жаль, о. Р. Дурбака та М. Масника уже немає серед нас, та їх твори і пам’ять про них завжди будуть у наших серцях.
Стало традицією під час такої зустрічі обмінюватися подарунками, котрі зберігаються у музеї,які залишають незабутні враження. Ми і надалі будемо брати в них участь, підтримувати тісні зв’язки зі школами – побратимами, іншими навчальними закладами, що носять ім’я М. Шашкевича : Українською школою м. Перемишля ( Республіка Польща), СЗШ І-ІІІ ступенів № 34 Галицького району м. Львова, СЗШ І-ІІ ступенів с. Новосілки Буського району, СЗШ І-ІІІ ступенів с. Дуліби Стрийського району, СЗШ І-ІІ ступенів с. Гумнисько Буського району, Бродівським педагогічним коледжем, СЗШ І-ІІІ ступенів с. Білий Камінь Золочівського району.
Делегація школи на Святій горі
Результатом плідної співпраці стали взаємні дружні візити делегацій школи та навчальних закладів м. Перемишля. Перебуваючи в українській школі №2
Людмила Поцілуйко— керівник музею
Оксана Патрик – заступник директора школи
Leave a Reply
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.