Людина – епоха. Соломія Крушельницька.

Автор Мельник Н.Й. учитель музичного мистецтва

Урок – мистецька година у 8-Г класі.

Життя митця – то геніальний міф,

а правда потім, правда у безсмерті.

З нагоди 145-ї річниці з дня народження Соломії Крушельницької учителем музичного мистецтва Н.Й.Мельник спільно з бібліотекарями районної бібліотеки для дітей Н.П.Кобзар та Х.В.Кулян проведено мистецьку годину “Серце великої артистки” для учнів 8-Г класу Золочівської ЗОШ№2. На заході була присутня завуч з виховної роботи О.Г.Патрик.

Урок проведено за схемою уроків систематизації та узагальнення знань з теми «Стиль у мистецтві. Індивідуальний стиль митця» у формі «мистецької  вітальні».

Учні мали змогу пізнати більше творчість однієї з найбільших оперних співачок ХХ століття Соломії Крушельницької через призму особливостей культурної епохи та її індивідуальних характеристик.

Творчість митця неможливо розглядати поза історичною епохою ,соціальним середовищем, відбиток на неї накладають і обставини особистого життя.

У чому мистецький феномен Соломії Крушельницької?

Життя Соломії минало у складний час великих суспільних потрясінь, її відданість і самопосвята музі класичного співу й надзвичайне природне обдарування дало великий результат. Захоплено вітали Крушельницьку Львів і Петербург, Варшава і Відень, Буенос-Айрес і Нью-Йорк. Рідною для неї стала Італія, де вона вчилася співу, де минуло багато років її творчої праці у співдружності з найвидатнішими італійськими музикантами того часу. Адже від початку кар’єри українську співачку сприймають у широкому світі як індивідуальність цілком особливу, музичні критики постійно акцентували на своєрідності її мистецького обличчя та винятковій обдарованості.

Властива ознака виконавського стилю С.Крушельницької – це поєднання всіх тогочасних вокальних шкіл Європи. Співачка зуміла осягнути  та поєднати виконавську культуру співу італійської, німецької та української вокальних шкіл.

Як рису індивідуального стилю можна виділити високу самоорганізацію та самоосвіту. Соломія, вивчаючи роль, консультувалася у знавців, працювала в бібліотеках та архівах. С. Крушельницька далеко переростала більшість сучасних співачок і дорівнювала провідним філософам і мислителям з якими могла розмовляти на рівних. Використовуючи діапазон голосу більше трьох октав, вона співала на семи мовах, проте завжди включала у свої виступи твори рідною – українську народну пісню.

Крушельницька – майстер інтерпретації. Зрозуміти автора  краще, аніж він сам розуміє себе, високе мистецтво. Мистецтво бачити невидиме, не помітне на поверхні.

Широке і цілісне розуміння завдань мистецтва, новаторський підхід, поєднаний із високою вокальною культурою – ось у чому успіх та мистецький феномен Соломії Крушельницької. Її універсальність допомогла уникнути вузького спеціального амплуа. Вона співала музику різних стилів, епох та країн, уміла перевтілюватися відповідно до репертуару.

Соломія Крушельницька – дитя свого часу, але не подібна ні на кого. Вона – це ціла ЕПОХА.

Поділитись матеріалом у соціальних мережах:
Share on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on Twitter

Коментарі із Facebook