Іващишин Оксана, учениця 11-В класу. Проба пера (Збірка)

Іващишин Оксана

Проба пера

Так швидко плине час

 

 

 

 

Так швидко плине час для нас і світу,
Не встигли озирнутись ми,а тут вже середина літа…
І день за днем злітає непомітно,
Біжить услід затим пекучим літом…

Десь там видніється жагуче море,
Таке хвилююче,немов от-от злетить
Та в тих її словах не приховати горя
Спокійно плаче –морю навпаки…

За океаном є щасливі люди,
Усмішки їх злітають до небес…
Та більшість з них – звичайні самодури
В усмішках їхніх є лиш пафос й блеф!

Не те,щоб хочу песимістом бути,
А лиш задумуюсь про істину життя
Тому,що долю правди нам ніколи не забути
І більшість з нас живе лиш для життя!

Ніхто не думає,що буде завтра
Армагедон…війна –їм все одно…
У когось на роботі є запарка,
А в когось те життя – немов кіно…

У когось триллер,в когось мелодрама…
В когось комедія – смішне кіно…
А в когось те життя,немов суцільна драма,
Та там – за океаном – все одно…

Вони забули про життя без джипів,
Без пафосу,вечірок і вина…
Немає значення,чи ти талановитий –
У всіх у вас в житті мета одна!

У кожної моделі –зняти кліпи…
У олігархів –правити всім світом…
А от у неї є мета одна…
Одна – на всіх,немає інших в світі…

Вона не хоче замків і лакеїв…
Шикарні лімузини – все одно…
Вона жадає полетіти в небо…
О так…немов в кіно…у доброму кіно…

Усістись на хмаринці і чекати,
Коли до світу прийде те добро
Їй все одно ще скільки часу має ждати
Щоб лиш прийшло у світ воно…

І швидко плине час для нас і світу…
Не озираючись ідем по літу…
Забули ми,що щастя непомітне
І біжимо услід за тим пекучим літом…

 

***

Ти знаєш хто ти на світі?
Ти знаєш своє призначення?
Важливий ти дуже сильно,
Чи зовсім не маєш значення?

Чи хоче хтось бачити очі твої,
Прокидаючись зранку?
Чи будуть для нього щасливими
Спільні ваші світанки?

Чи зустрічі є випадковими?
Чи друзі бувають далекими?
Чи будемо разом довго ми,
Чи в вись злетимо лелеками?

Чи було у вас кохання?
Чи так,розійшлись по сторонах?
Чи була розлука стражданням,
Чи ваша любов – чорні ворони?

 

Ти знаєш,є так багато
На світі загадок різних.
Питання усі переплетені
У вирій дилем залізних.

Та маєш знати завжди
Випа?док не має значення,
Що ти в цьому світі – ТИ

І в цьому твоє призначення.

 

***

Далеко втікай від мене,
Біжи куди очі бачать,
Бо те почуття скажене
Занадто багато значить.

Іди,поки ми ще разом
Пуд солі на двох не з’їли.
Лети,поки нас ще часом
Кохання не отруїло.

Я знаю,не легко буде
Обом нам розлуку терпіти.
Та час «нас для нас» забуде,
Не буде серце тремтіти.

Кохання – воно жорстоке,
Заковує у кайдани.
Воно не вічне-минає,
По собі лишаючи рани.

А я тебе,мій коханий,
Не хочу так от втрачати.
Бо те почуття розтане,
А рани будеш пам’ятати.

Давай ти підеш від мене,
Екватор вже близько за нами.
І те почуття вогненне
Біжить за моїми ногами.

Я твоє гаряче серце
І твої чарівні очі
У сни пронесу озерцем,
Де мої сльози дівочі.

Іди,я тебе не тримаю,
Ти тільки не оглядайся.
Прощай,я тебе  ВЖЕ кохаю,
Але ти іди,не вертайся.

Коментарі із Facebook

Коментарі

Залишіть коментар